Хто придумав цю систему влади.

     Після розпаду СРСР в Україні залишилися величезні загальнонародні багатства. Право управління ними отримали слуги колишнього режиму, які стали гадати, як прибрати всі багатства до рук.  Жоден з президентів України не зміг налагодити процес побудови демократичної правової держави. Відбулося нечуване пограбування Народу. Люди отримали сертифікати еквівалентом 54 тисячі доларів на право приватизації частки державного майна. Але некомпетентна влада обманула народ і не забезпечила виконання законів. В результаті законодавчого шарлатанства величезні багатства опинилися в руках тих, хто був наближений до влади і майбутніх олігархів.

      Злодії розуміли, що потрібно за всяку ціну тримати владу у своїх руках, бо можуть прийти патріоти – відібрати в них награбоване та ще й притягнути їх до кримінальної відповідальності. Для цього залишили надійну - тоталітарну систему державної влади СРСР та прийняли шахрайський закон про вибори депутатів Верховної Ради. Для реалізації цих планів парламент без юридичної освіти був дуже зручним, бо псевдо-юристи не зрозуміють, що таке закон і як він буде працювати, навіть якщо вони професори з інших наук і мають помічників - юристів. Це вони перед приходом до влади президента Ющенка прийняли новий Цивільний кодекс, у якому (щоб узаконити вкрадене), написали статтю 344: «особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном (треба розуміти державними заводами і фабриками) … набуває права власності через 10 років на це майно». Стаття 6 Конституції 1996р брехливо проголосила поділ всієї державної влади на три гілки: законодавчу, виконавчу і судову. Насправді всю владу хитро зосередили в руках партійної більшості депутатів Верховної Ради. Решта влади у Президента, який як правило є лідером тієї ж партії і тим самим контролює Верховну Раду. Вони разои призначають високих посадовців і кожного міністра виконавчої влади, формують судову владу. Така система влади встановлює тотальний контроль у державі - у тому числі над фінансовими ресурсами і породжує безкарність і вседозволеність державної влади.

    Саме така концентрація всієї державної влади в одних руках є міцною опорою для існування антинародного режиму та основною юридичною причиною тотальної злочинності влади, нечуваного беззаконня і порушення прав людини в Україні. Про небезпеку цього зла попереджував французький геній і юрист 18 століття Шарль - Луї де Монтеск’є, який писав: « Досвід багатьох століть показує, що будь-яка людина, яка володіє необмеженою владою, схильна зловживати нею». Причина цього проста - людина схильна до гріха, а маючи всю владу жоден цар сам себе не покарає. Тому відсутність розподілу влади призводить до виникнення деспотії (влада однієї особи) чи тоталітаризму (влада групи осіб – партії). Згідно з юридичною теорією реальний поділ державної влади означає незалежність утворення і рівний правовий статус цих гілок влади. Для цього потрібно, щоб їх керівників (Голову Парламенту, Президента, Голову Верховного суду) обирав і мав право відкликати тільки Народ - його численні мільйонні представники, але не купка депутатів - партійна коаліція чи якась більшість.

      В сучасних умовах також потрібно відокремити владу прокуратури, яка існує реально (назвемо її контролюючою владою) і військову владу, яких не було 300 років тому. Це потрібно зробити і для того, щоб ніхто не міг дати команду Генеральному прокурору порушувати кримінальні справи з метою політичних розправ, як у випадку з Тимошенко, Луценко та інших. Також доволі абсурдно, щоб Верховним Головнокомандувачем збройних сил (і генералів) був президент без військової освіти. Під таким керівництвом армія і вся держава можуть бути приречені на поразку. Для вирішення юридичної проблеми є рецепт юриста – проект основних правових реформ, які потрібно зробити, щоб ліквідувати тоталітарну систему влади і закласти надійний фундамент для будівництва правової Європейської держави шляхом прийняття нової конституції України. Продовження на www.vlada-narody.com