Стаття на тему: Берестейська унія 1596 року

Унія

  Питання унії, себто об’єднання християнських церков, постало чи не відразу ж після їх розколу 1054 року. На Русі спроби об’єднання робилися вже у вісімнадцятому столітті. Наприкінці шістнадцятого століття крім релігійних для унії були й політичні підстави: тісніше зв’язати Україну й Білорусь з Польщею й нейтралізувати вплив Москви. Унія могла б докорінно змінити становище православних у Польщі. Духовенство розраховувало за її допомогою здобути рівні права з польським, знать – посісти відповідне становище в структурах управління, міщанство – отримати місця в цехах, магістратах, судах. Поштовхом до активних дій у цьому напрямі стала не продумана політика щодо України й Білорусі грецьких ієрархів, котрі внесли значний розлад у вже й без того дезорганізовану церкву.

  Брестська (Берестейська) унія – угода, прийнята в 1596 році на церковному соборі (зборах) у місті Брест, де були присутні представники вищого духівництва як католицької, так і православної церкви, а також священики і миряни.

  Ініціаторами укладення унії з українського боку стали православні єпископи Гедеон Балабан та Іпатій Потій, а також впливові українські магнати. У жовтні 1596 року в Бересті було проведено церковний собор для обговорення питання унії, й на цьому соборі відбувся розкол православної церква. Гедеон Балабан відмовився від ідеї унії і підтримав князя Костянтина Острозького в його виступах проти створення об’єднаної церкви. Проте перешкодити оформленню унії вони не змогли. Основною причиною укладення унії було прагнення католицької церкви розширити свій вплив і підпорядкувати православних папі римському. Річ Посполита вважала єдину віру чинником, що укріплює державу, і розцінювала унію як перехідний етап до чистого католицизму. Православні духовенство і знать намагалися позбавитися нерівноправності з католиками, посилити свої позиції, досягти зближення із західноєвропейською культурою. Зміст Берестейської унії полягав у тому, що православна і католицька церква об’єдналися в греко-католицьку (уніатську). Основною перевагою для уніатів стало зрівняння в правах із католиками. Унію прийняли шість із восьми єпархій Київської митрополії, ще дві сто років потому. Першим греко-католицьким митрополитом став Михайло Рогоза.

  Як наслідок укладення Берестейської унії утворилася Українська греко-католицька церква, яка обстоювала національну ідентичність українців і чинила спротив окатоличенню; почалася боротьба православних із греко-католиками, в українському суспільстві загострилися релігійні суперечності. Обіцяне зрівняння в правах уніатів із католиками не відбулося.   

Іванченко Анастасія,

1 курс, 2 група факультету журналістики