Зламані крила України

11 ноября 2011, 16:55
0
521

Війна в Лівії ще раз показала, яке величезне значення для перемоги в сучасній війні має авіація.

Війна в Лівії ще раз показала, яке величезне значення для перемоги в сучасній війні має авіація. За допомогою ударів літаків «коаліції» вдалося повністю знищити систему ППО африканської держави, що збиралася протягом 40 років диктатури Каддафі. Також було ліквідовано більшість об’єктів військової інфраструктури та фактично паралізовано дії військ вірних «режимові». Як наслідок, стала можливою перемога розрізнених загонів повстанців над регулярною армією та прихильниками диктатора.

Поразка Каддафі стала поразкою не лише його політики, а й військової доктрини СРСР, яку він отримав у спадок, за якою авіація є по суті лише силами підтримки наземних військ. Саме тому в Радянському союзі було безліч фронтових винищувачів (Міг-29, Су-27), штурмовиків (Су-25) та бомбардувальників (Су-24) спрямованих на безпосередню підтримку та прикриття сухопутних військ, а не для завоювання повітряного простору.

Як показали результати війн в Югославії (1999), Іраку (1991, 2003), Лівії (2011) навіть наявність сильної системи ППО не панацея проти авіації (особливо сучасної) супротивника. Система ППО легко знищується комбінованими ударами авіації та ракет наземного або морського базування. Тому наявність сучасною військової авіації, що може нав’язати супротивнику бій за повітряний простір є життєво необхідним фактором для будь якої держави.

За «Білою книгою» України за 2010 рік  Повітряні сили нараховували 203 бойові та 39 транспортні літаки. З них близько 80 Міг-29, 36 Су-27, всі інші це штурмовики Су-25, бомбардувальники Су-24 і розвідники Су-24Р. Термін їх експлуатації закінчується в 2014-2015 роках, крім того більшість машин вже технічно та морально застаріли. Тому не дивно, що вже через кілька років повітряний простір над Україною ризикує залишиться без прикриття.

Наразі гостро стоїть питання оновлення або хоча б модернізації існуючого парку бойової авіації з метою збільшення терміну експлуатації останнього, оскільки в українських реаліях переозброєння Повітряних сил виглядає фантастикою. Щоб в цьому переконатися варто поглянути тільки на військовий бюджет який трохи більше 1млрд. доларів. Сучасний літак «4» покоління коштує в середньому близько 30 млн. доларів (російський Су-30МК, шведський SAAB-39, американський F/A-18) і це при тому, що вони вже застаріли, а ціна нових модифікацій складає 50-70 млн. доларів, не рахуючи експлуатаційних витрат, навчання пілотів, купівлі тренажерів, боєприпасів тощо.

Таким чином модернізація виглядає більш реальною перспективою, хоча це лише тимчасово вирішує проблему, відкладаючи її на 10-15 років. В цей період Україна матиме літаки розраховані на бій на середніх та близьких дистанціях, що в сучасній повітряній війні є надзвичайною рідкістю. Кожного року модернізується по 5-7 літаків і це при тому, що продовжується лише експлуатація, а не бойові характеристики літаків.

Це в короткостроковій перспективі. А в довгостроковій розвиток українських Повітряних сил залежить від того чи буде Україна членом військово-політичного блоку («ОДКБ» чи НАТО), чи буде позаблоковою державою. Виходячи з останніх заяв президента Віктора Януковича на Україну очікує друге. В схожих обставин давно вже знаходиться Швеція, відома нейтральна держава Європи. Її повітряні сили налічують близько 200 літаків, при 9 млн. населення та військовому бюджеті в 6,3 млрд. доларів, такою високою є плата за нейтральність.

В Швеції вперше зрозуміли, що держава не зможе утримувати парк різнопланових літаків (винищувачів, штурмовиків, бомбардувальників), оскільки це занадто дорого. Тому на озброєнні Повітряних сил Швеції знаходиться універсальний винищувач-бомбардувальник SAAB-39, що виконує функції винищувача, штурмовика та розвідника. Саме такого універсального літака потребує  й Україна, якщо наша держава й надалі буде позаблоковою. Оскільки американський «F-16», європейський «Тайфун», російський Су-35, та французький «Рафаль» занадто дорого коштують, виходом з ситуації можуть стати російський Су-30МК, шведський SAAB-39, американський F/A-18. Якщо додати витрати на експлуатацію, боєприпаси, запчастини, навчання пілотів, то найбільш оптимальним варіантом є російський Су-30МК. Проте він суттєво поступається американському та шведському літакам за технічними характеристиками. Так що останнє слово мають сказати військові та спеціалісти.

В світі існує величезна кількість бойових літаків, в України є великі можливості для модернізації, проте нажаль немає часу. І якщо в найближчі роки ситуація не зміниться Україна може залишиться без своїх «крил».

 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.