І.Піддубний & Д.Табачник

12 ноября 2011, 13:05
http://cossackland.org.ua/
0
1046

В час коли Азаров фактично торгує майбутнім українців набираючись боргів,домовляючись з Росією про новітнє "ярмо"- ЗВТ і ТС, його "подельнік"-Табачник "здає"(а можливо й продає) історичне минуле.

Нещодавно відначалось 140 років від дня народження видатного спортсмена, шестиразового чемпіона світу з «французької боротьби» (греко-римська) Івана Піддубного.
Адже до сих пір шість разів поспіль ніхто з українців не ставав чемпіоном світу в одному з видів боротьби. Івану Максимовичу це вдалося.
За логікою, з ідеєю згадати Піддубного на загальнонаціональному рівні мало б виступити Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України на чолі з міністром Дмитром Табачником. Однак, тут виявляється є певні перешкоди - пан міністр вважає його росіянином, а не українцем. Такі висновки,можна зробити , переглядаючи книгу «Все про Росію», де він - один з авторів. Згадуючи Піддубного, автори констатують наступне: «Саме Іван Піддубний показав усьому світові, що найсильніші люди живуть в Росії. У самому імені непереможного борця чутна була Росія ». Повинен зауважити пану Табачнику, що він разом зі своїми колегами помиляється - Іван Піддубний показав усьому світові, що найсильніші люди живуть в Україну. До речі, це саме чотири рази, вже в XXI-му столітті, підтверджувала команда стронгменів на чолі з Василем Вірастюком, отримуючи в боротьбі звання «Сильної нації в світі». Не пригадую, щоб ці змагання вигравали росіяни, але вірю, що у них ще все попереду.
Можна згадати також і братів Кличко,батько яких народився і жив в м.Сміла Черкаської обл.-зовсім поруч!

Іван Максимович Піддубний народився 9 жовтня (26 вересня) 1871 року в селі Красенівці поблизу Золотоноші(нині Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) в козацькій сім’ї.
Максим Піддубний мав колосальну фізичну силу: сам, без жодної напруги, піднімав п’ятипудові мішки з зерном і кидав їх на віз.
Мати Івана Піддубного, Ганна Данилівна, походила зі старовинної козацької родини Науменків, рід яких славився своїм довголіттям. Кажуть, дід Івана по лінії матері, колишній солдат, відслуживши в армії 25 років, дожив до 120.
Ріс Іван так само, як і всі селянські діти. Ось тільки в 16 років він легко пригинав до землі корову за роги...

Іван Піддубний завжди рішуче відхиляв вигідні пропозиції махінаторів від спорту, до кінця життя пам'ятаючи напутні слова батька, який, випроводжаючи його колись із села в Севастополь на заробітки, сказав: «Пам'ятай, Іване, що роду ти з батька-матері козацького, запорозького, і що козаку честь дорожча матері, дорожча батька рідного. Запам'ятай, Іване, продаси честь — не син ти мені і я не батько тобі».
Володіючи величезною силою, Піддубний в той же час відзначався швидкістю реакції і гарно проводив найскладніші прийоми. Це був розумний борець, котрий розраховував свої сили і добре орієнтувався в можливостях противника.
Він не вживав спиртного й не палив, гартував свій організм ранковою гімнастикою, обтираннями холодною водою, щоденними тривалими прогулянками. За 40 років спортивної кар’єри він не знав поразок.

На запитання, хто була його найбільшим коханням, Піддубний відповідав: “Україна, звісно, а то як інакше?”. Свої перемоги в спорті він пояснював так: “Виходячи на сцену, я молився за Україну. Тому й перемагав!”.
1927 року в США він стає найкрасивішим чоловіком Всесвіту! За це Піддубного чекала винагорода в півмільйона доларів з невеличкою умовою: прийняти громадянство США. Іван махнув рукою і повернувся в Україну.
Та у Красенівці за куплену ним землю родичів уже оголосили куркулями. Піддубний сприйняв черговий «подарунок» більшовиків мужньо, але зрозумів, що на малій батьківщині жити йому не дадуть. Як і тисячі його земляків-козаків у XVIII столітті Піддубний вирушив на Кубань і оселився в Єйську, де радянська влада знов показала йому зуби. Там він «скоїв» великий гріх, та ще й жахливого 1937 року. Обурившись через те, що паспорт громадянина СРСР виписали на ім’я «Ивана Поддубного, русского», він довго набридав міліції, щоби паспорт виправили. Але там підняли його на кпини І тоді чемпіон власноруч виправив прізвище на «Піддубний» і в графі «національність» написав «українець». І це в час, коли на українців на Кубані влаштували справжнє полювання (критерії добору в НКВС тоді були такі: «руській чєловєк ілі пєтлюровєц?»). Піддубного заарештували. Один фельдшер розповідав, що ставив йому банки і побачив, що спина в страшних рубцях від опіків. 
Як з’ясувалося Івана Максимовича запроторили до в’язниці Ростовського управління НКВС, де катували електропаяльником, вимагаючи назвати номера рахунків і адреси іноземних банків, де він міг тримати заощадження.
Життя своє Піддубний закінчив в злиднях.

Його було поховано в Єйському міському парку. На чорному камені надгробку вибито: “Здесь русский богатырь лежит”. В 1988 р. стела на його могилі була розбита, і на ній брунатною фарбою було написано: “Хахол-петлюровец!

Кого тільки не привласнювала собі Росія  за допомогою торгашів від історії-табачників! 

«Спочинь, батьку,
На чужому полі,
Бо на своїм нема місця,
Нема місця волі...
Спи, козаче, душа щира!
Хто-небудь згадає».
Т.Г.Шевченко



 
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.