Створюємо Музей плакату України

27 ноября 2011, 23:46
журналіст
0
478

Як не дивно, історію ХХ століття можна вивчати за плакатами. Але, всіх сторін! Тут потрібна об’єктивність. Толерантність. Саме цього найбільше бракує.


Нас щиро переконують - створити музей у сучасних кризових умовах неможливо. Та взагалі, все так погано, що можна нічого не робити, просто сидіти і плакати. І нам іноді здається – досить значний прошарок населення так і робить. Просто сидять в мережі, клянуть владу і питають зі сльозами – що ж ми за народ такий! А варто спробувати! Як в анекдоті – хоча б купіть лотерейний білет!

Команда журналу «Музеї України» створює вже четвертий музей. Цього разу Музей плакату України.

Ми врахували досягнення і недоліки попередніх проектів, які дістали назву Антигламурна музейна група. Нагадаю, що спільно з Володимиром Даниленком створили славнозвісний Музей слідопитів. З Володимиром Остаповичем – Музей булатної зброї. З Олександром Кочубеєм – Музей козацьких страв.

Два музеї отримали офіційну реєстрацію Новопетрівської сільради, завдяки сприянню нашого доброго друга Р.Старенького.

У Музеї слідопитів та на розкопках, побували чи не всі провідні ЗМІ України. Він дійсно став нашою гордістю. Але, сталася велика трагедія – Володимир Васильович Даниленко, на базі колекції якого створили музей, був поранений під час вибуху снаряду. Втратив руку, пальці, отримав важке поранення. Попри зусилля лікарів, безпрецедентної підтримки пошуковців, помер 22 червня 2011 року. Якраз у день початку війни…

А без нього, його розповідей, колекція просто перетворилася на купу залізяччя… Так і залишилася у садибі. Чесно кажучи, навіть не знаємо, що робити… Хай мине час…

Провів кілька резонансних виставок Володимир Остапович. Нині його центр «Булат НВР» переживає не кращі часи – проблеми з офісом. Хоча, колекція зброї з відродженого українцями булату залишається справжньою перлиною…

Музей козацьких страв Сашка Кочубея став дуже популярним за кордоном – постійний учасник якихось фестів. Проїхали чи не всіма областями України. Що надихає.

Проаналізувавши значення плакату в історії України, ми вирішили створити спеціалізований заклад. Адже, плакат досліджують лише у Москві, Варшаві, німецькому Ессені… Певні колекції є ще у кількох країнах.

Отож, цього разу ми вирішили покластися на можливості державного музею. Провівши серію перемовин з кількома директорами, зупинилися на Національному музеї-заповіднику «Битва за Київ у 1943 році», що у президентському селі Нові Петрівці під Вишгородом.

Музей має давню історію, відомий у світі. Національний статус. Власник сучасного триповерхового приміщення. Сім гектарів землі. Прекрасний парк, де можна проводити пленери, фестивалі. Площадка унікальної військової техніки. Монумент. Бліндажі і траншеї фронтового командного пункту. Навіть вертолітний майданчик! Зразковий порядок – особлива увага обласної і районної влади: у будь-який момент може відбутися візит президентського рівня…

Жоден інший музей не зміг запропонувати більш сприятливі умови.

Офіційною датою створення Музею плакату України вважаємо 11.11.11.

Вже створено і наповнено стартовий сайт музею. Почався відбір колекцій плакатів для придбання у фонди.

Долею МПУ щиро перейнявся відомий музикант, один з кращих плакатистів Європи Валерій Вітер, виставкою якого музей розпочнеться. Поповненням нашої колекції дуже перейнялися наші друзі – колекціонери, галеристи, директора дружніх музеїв. Більше того, ще не розпочавши офіційної діяльності, ми маємо запрошення на проведення виставок з кількох регіонів.

Ініціативу зі створення Музею плаката у Вишгородському районі схвально зустріли у Київській ОДА, райдержадміністрації, Новопетрівській сільраді. Сподіваємося на реальну підтримку! Особливо із придбанням колекцій… Адже, все залишиться у державній власності.

-З командою журналу «Музеї України» у нас давні дружні стосунки, - сказав директор Національного музею – заповідника «Битва за Київ у 1943 році» Іван Вікован, - Кілька років тому ми захищали заклад від рейдерсько-кримінальної атаки. Перемогли. Без допомоги журналістів, громадськості, ми просто втратили б парк… Тому ідея створення Музею плакату, зустріла саме у нас особливе розуміння. Нас цікавлять плакати саме Великої Вітчизняної війни. Але, ми радо представимо і роботи інших історичних періодів. Тут великий простір для маневру. Радо запрошую до нашого музею! У нас можна і доторкнутися до історії, і гарно відпочити на свіжому повітрі. І дітям цікаво!

Крім рекламно-комерційних плакатів, інші несуть чітке ідеологічне навантаження. Не забувайте, що плакат розглядався як головний інструмент пропаганди. Чи то УНР, чи Білої армії, батька Махна, Червоної армії, ОУН-УПА, Рейху, СРСР…

Особливу цікавість викликає саме оте ідеологічне протистояння: білі-червоні, ОУН-НКВС, Сталін-Гітлер…

-На жаль, чимало людей і досі знаходяться у полоні якихось політичних стереотипів! – бідкається куратор МПУ Наталка Іванченко, - Вимагають представляти тільки одну сторону боротьби. Або лише Червону Армію, або лише дивізію «Галичина» та ОУН-УПА. Вже не кажу про Рейх… Всі випускали плакати. Доходить до смішного – нацизм опинився під такими заборонами, вся інформація вилучається, що іноді здається, що Червона армія воювала з якимось міфом. Тоді звідки такі втрати?! Як можна проклинати Гітлера і возвеличувати Сталіна? Чи не час вилізти з окопів і сприймати все спокійно. Спершу вивчити, зрозуміти, потім давати оцінки. Ось з цим і проблеми…

Як не дивно, історію ХХ століття можна вивчати за плакатами. Але, всіх сторін! Тут потрібна об’єктивність. Толерантність. Саме цього найбільше бракує.

-Мені подобається наступальний стиль роботи команди журналу «Музеї України»! – заявив Голова Ради Музею плакату, художник Валерій Вітер, - Відмовити їм неможливо! Ми звикли до повільного мистецького ритму, коли обговорення триває рік, а звичайна виставка готується місяцями. Тут одночасно створюється музей, виникають виставкові площі, запускається сайт, готуються експозиції, розгортається масштабна інформаційна кампанія. Ніякої бюрократії! Правда і бюджет повністю відсутній. А результат є. Просто магія організаційна! З нічого виникає щось цікаве і як я розумію, міжнародного рівня.

Сподіваємося, на відкриття музею завітають високі гості. Буде організована традиційна музейна журналістська експедиція.

Висновок простий: у будь-яких умовах можна створити будь-що. Навіть музей. Достатньо лише щось осмислено робити…

Віктор Тригуб, директор Музею плакату України

 

Подяка за піар-підтримку УПК, інформаційне сприяння сайтам Хай Вей, Народні блоги, РТ-корр, Кореспондент (блоги), НБ-ньюс.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.