Голодомор – це не розмінна монета в чиїйсь політичній грі

28 ноября 2011, 20:39
0
527

Голодомор – це не розмінна монета в чиїйсь політичній грі, а трагедія, про яку варто пам'ятати

На мою думку, 26 листопада, у день Пам'яті однієї з найжахливіших сторінок в історії українського народу – Голодомору1932-33 років відбулася знакова подія, яка може стати прикладом правильного ставлення до цієї масштабної трагедії нашого народу. Чи не вперше за всю новітню історію нашої країни всі Президенти незалежної України: нинішній глава держави Віктор Янукович , Леонід Кравчук, Леонід Кучма та Віктор Ющенко зібралися для того, щоб вшанувати пам'ять мільйонів загиблих українців. Вони поставили запалені лампадки до "Свічки пам'яті" та вшанували померлих хвилиною мовчання.

У чому ж тут  полягає символізм?

Якщо згадати всіх наших Президентів, то треба визнати, що ставлення до Голодомору в часи їхнього правління було різним. За часів президентства Леоніда Кравчука та Леоніда Кучми цю тему, в силу об'єктивних причин, намагалися зайвий раз не піднімати. І, це зрозуміло – перше десятиріччя становлення держави вимагало від влади вирішення нагальних економічних та соціальних проблем нової країни, яка щойно з’явилася на карті світу після розпаду СРСР.

 За часів правління Віктора Ющенко питанням історії, культури та мови почали приділяти набагато більше уваги. Але згадайте як?!!!! Вся країна стала учасником  постійних дебатів про Голодомор. З екранів телевізорів та зі шпальт газет  не сходили  жахливі фотосвідчення  померлих людей та тих, хто вмирав від голоду в українських селах. Тоді ж почалося мусування теми  Голодомору 1932-33 років як геноциду українського народу. Палицю в цьому питанні перегнули настільки, що викликали роздратування більшості людей, які обурювалися  тим, що "про мертвих думають, а про живих???"

Проблема була й у тому, що ті, хто надмірно експлуатував тему Голодомору, ставили на перше місце не саму трагедію, а пошук зовнішнього ворога, який нібито був її причиною. Причому ломилися, як кажуть, у відчинені двері. Хоча ніхто з істориків та дослідників Голодомору не заперечував реальних причин цієї трагедії та й дій тоталітарного режиму також. Так чи інакше, але надмірні маніпуляції з темою Голодомору привели до діаметрально протилежного  результату. Замість формування історичної пам'яті в українців, більшість людей набили оскому так, що  лише одне слово «голодомор »  викликало   в них роздратування. 

А хіба мільйони померлих від голоду українців заслужили цього?

І тільки тепер ця тема починає позбавлятися надмірної істерії та спекуляції. Позиція нинішньої влади в цьому питанні   більш ніж прозора та зрозуміла: "не забувати", але й "не влаштовувати танці на кістках".

Символізм сьогодні у тому, що чотири Президенти, які в різні часи жорстко опонували один одному, прийшли вшанувати пам'ять загиблих від голоду українців. Погодьтеся, це повинно стати прикладом  не лише для політиків, а й для всіх громадян нашої країни. Адже на кладовищах не б'ються, а, відклавши політику, взаємні претензії та образи, поминають померлих. Найкраще, з молитвою.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.