Чому ОПІР є хибним шляхом

Питання які одразу постають - ЧИ дійсно потрібен ОПІР і більше нічого? В чому полягає конструктивна складова ОПОРУ? ОПІР це виступ "ПРОТИ", а не "ЗА" щось, що може стати конструктивним центром...

Питання які одразу постають -

ЧИ дійсно потрібен ОПІР і більше нічого? В чому полягає конструктивна складова ОПОРУ?

ОПІР це виступ "ПРОТИ", а не "ЗА" щось, що може стати конструктивним центром, ідеєю для об'єднання.

 Я не хочу безцільно ОПИРАТИСЬ, я хочу ВИБУДОВУВАТИ  НОВУ УКРАЇНУ, ту Україну, яка буде турботливою і  відповідальною щодо своїх громадян. Я не буду розповідати, як все погано, мов людина яка вперше це побачила, щойно спустившись з політичного Олімпу і в якої тільки-но відкрились очі, на те що робиться навколо. Коли так чинять політики з багаторічним досвідом, в мене виникає питання «Ви, коли обирали партнерів і соратників в минулому, були сліпі? Ви не бачили, що в Вашій політичній силі поруч з Вами знаходяться ті, хто є просто бандитами? Люди, в яких нема ані моралі, ані совісті». І не треба акцентувати, як вас все жахає у світі простих людей -  ми це знаємо, і нам про це нецікаво слухати.

Мені це не цікаво, тому що я звичайна людина, яка з власного досвіду знаю, чим живуть прості люди. Люди, які поруч зі мною в  метро поспішають у справах. Люди, які вирішують, де навчатись їх дітям, скільки платити за житло, де купляти їжу, щоб вистачило на інші потреби, що купити своїй дитині на свято, бо крім свят треба ж жити далі.

 І ще про опір, а точніше про сайт "народного" опору. Що потрапляє на очі кожному, хто вперше потрапляє на сторінку? Ім’я лідерки в заголовках статей і закріплене відео в центрі, де і на стоп-кадрі, і в усьому відео завжди присутня одна й та ж людина. Чи так мала б  виглядати безлідерна структура? Чи так мав би виглядати сайт організації, у яку ВХОДЯТЬ й інші учасники? З моєї точки зору - точно не так. Це помилка? Чи добре засвоєний авторитарний стиль роботи політика? Чи це бажання, як кажуть політтехнологи, «зайняти вільне електоральне поле Тимошенко»?  Ну й ще рахунок, який теж є іменним, а не від організації. Все це не містить навіть посилу про те, що цей «опір» бореться ЗА КОЖНОГО ГРОМАДЯНИНА, за його права і свободи. Де ж конструктив?

 Українці вже мають досвід опору. В 2004-му ми прийшли на майдан опиратись фальсифікаціям і нарузі над громадянськими правами. Але ми не мали спільних цілей, спільного бачення майбутнього, не знали що буде після нашої перемоги. Люди не мали нічого і нікого, окрім лідерів, на яких покладали надії, але й лідери не мали загального бачення що саме і як треба робити для реформування, для розвитку. От ми й програли, витратили надії і програли час. 

Може прийшов час не опиратись? Сам опір не сприяє створенню альтернатив. Альтернативою "совку", беззаконню, бандитизму в погонах і на посадах,  може бути лише інша СИСТЕМА, в якій громадянин є захищеним, а чиновники усіх рангів, депутати всіх рівнів, підзвітні тим громадам і громадянам, які їх найняли на роботу і з кишені яких вони отримують свою зарплатню. Це зовсім інша СИСТЕМА, і це точно не ОПІР.

Це зовсім інша Україна, і за таку за кращу Україну  не опиратись а боротись треба і робити це кожного дня. А не прокинувшись від політичної сплячки.

 Треба НАМ стати ГРОМАДЯНАМИ, об’єднатись і довести політикам, що вони нам не потрібні.  Всі і разом, бо не політичні посади є там де треба розпоряджатись економікою, освітою, творити закони. Це повинні робити не політики, а фахівці, кожен у своїй сфері. І потрапляти на ці посади повинні не за рішенням «царя батюшки», а за рішенням публічних кваліфікаційних комісій, чи подібних структур. Ви почнете сперечатись, що це може бути не прозоро, але ж …. Є приклади, про які мало кажуть, але вони є. Наприклад в маленькій Ірландії суспільство, вирішило стати громадою і спромоглось навіть разом, прозоро написати нову КОНСТИТУЦІЮ. І ще останнє питання, яке мені дуже сподобалось  «Скажіть, чому для управління атомною електростанцією потрібний розумний, сертифікований персонал, який пройшов держкомісію, а для управління державою – всенародно обраний недоумок?»

 P.S. Поки писала це, друзі надіслали лінк про ще один ОПІР. Люди! Вам не набридло? Може станемо громадянами і громадою? Може зрозуміємо, яку Україну ми бачимо в наших мріях і напишемо, як можливо найточніше її картинку, як ця Україна виглядає? Подумаємо, які правила, закони, КОНСТИТУЦІЯ в суспільстві бажаної України повинні існувати? І ми самі без політиків зможемо це зробити. 

опубліковано тут