Стаття директора компанії Екотенк Володимира Бударіна в газеті "Харчовик"

19 декабря 2011, 16:42
Руководитель проектов ООО "Экотэнк" - биогазовые технологии
0
513
Стаття директора компанії Екотенк Володимира Бударіна в газеті  Харчовик

На сьогодні важко знайти підприємця, особливо в аграрній промисловості, який не цікавився би біогазовими технологіями. Більшість фермерів збирають інформаційні матеріали про біогазові установки (БГУ).

Біогазова ідея на часі вже давно, адже підкріплена постійним зростанням цін на енергоносії та підігрівається привабливими пропозиціями вітчизняних і закордонних виробників БГУ. Проте незважаючи на ситуацію у країні, біогазової революції не відбувається. Більше того, закриваються БГУ, які раніше працювали (наприклад, у с. Терезине Білоцерківського району). Однією з головних проблем застосування БГУ є недоліки преференцій (пільг, дотацій), які повинна надавати держава й дорогі кредити на їх встановлення.

Державне стимулювання

Якщо йдеться про стимулювання, то воно є, але йому бракує довершеності, яка необхідна для реалізації проекту. Так, наприклад, новий Податковий кодекс передбачає:

 • значне зниження податку на прибуток для підприємств, що провадять і застосовують альтернативні джерела енергії (АДЕ)

 • звільнення від ввізного ПДВ устаткування, імпортованого для застосування в АДЕ

 • 75% зниження податку на землю для виробників електроенергії з АДЕ

А Закон України «Про електроенергетику» гарантує закупівлю електроенергії, що надходить в об`єднані державні електромережі з АДЕ в будьякій кількості за пільговим («зеленим») тарифом.

Суть «зелених» тарифів у тому, що, віддаючи «зелену» електроенергію у державні електромережі за більш ніж подвійним тарифом, назад для власних потреб можна брати їх за звичайними, чинними тарифами. На практиці це означає, що на 1 кВт.год відданої в електромережі енергії можна отримати майже 2 кВт.год. «Зелені» тарифи можна розглядати, як дуже суттєву державну дотацію, що підвищує економічну ефективність БГУ й знижує термін окупності в середньому з 8 до 4 років.

Однак у цих тарифах і криється та вада, що не дає змоги назвати законодавчий пакет стимулювання завершеним. Уже згаданий Закон «Про електроенергетику» запроваджує поняття «зеленого» тарифу для альтернативних джерел енергії: сонячної, вітровий тощо, але біогаз там у «пасинках», точніше, той біогаз, що одержується при шумуванні органічних речовин - гною, відходів бойні, харчової промисловості тощо. Електроенергія, отримана при спалюванні такого газу, не потрапляє під пільгові «зелені» тарифи на відміну від енергії отриманої при спалюванні іншої біомаси - соломи. Зміну до Закону «Про електроенергетику», що розширює поняття біомаси, уже розглянуто в травні поточного року Верховною Радою в першому читанні, а найближчим часом її мають прийняти остаточно.

Важливим питанням є одержання дозволу на під`єднання до громадських електромереж. Його отримати непросто, але, як переконує НКРЕ (Національна комісія з регулювання електроенергетики), вона дасть можливість зробити це без тяганини. Крім того, відповідно до закону, вартість прокладання траси від когенератора БГУ до найближчої високовольтної лінії оплачує держава. Прийняття зміни до Закону «Про електроенергетику» зробить законодавчий пакет щодо стимулювання АДЕ завершеним і відкриє «зелену вулицю» біогазовій енергетиці в Україні.

Керівники підприємств, які вже мають техніко-економічне обгрунтування (ТЕО) на майбутнє будівництво, зрозуміли, що БГУ - це індустріальний об`єкт із багатотисячнокубовими ємностями-ферментаторами, системами життєзабезпечення їхньої роботи, системами очищення газу, теплоелектростанцією (когенератором), АСУТП тощо. Тому й коштують БГУ як укомплектований завод. Наприклад, для ферми на 10 тис. голів свиней БГУ під ключ коштує близько 7-8 млн. грн. Тому й не дивно, що навіть найбільші й успішні компанії не приймають варіант цілковитого фінансування проекту власним коштом.

Постає запитання - де взяти гроші? Більшим компаніям легше: їх знають європейські банки, є заставне майно, вони можуть за власні кошти оплатити 15-30% вартості БГУ і одержати кредит європейського банку в євро під 3-5% річних, натомість українські банки дають кредит під 12% і більше. У докризові роки існувала система фінансової підтримки аграрного сектора: це й система НАК «Украгролізинг», і 30% компенсація при закупівлі сільськогосподарського обладнання тощо. Тепер ці програми через дефіцит держбюджету практично не працюють.

Але є інші варіанти, так, наприклад, сільськогосподарська компанія «Агротон», перебуваючи в складному фінансовому становищі, звернулася до профільної юридичної ком панії із проханням провести капіталізацію господарства, його акціонування й реалізацію акцій на Варшавській фондовій біржі. Таким чином компанії вдалося залучити великі інвестиції на модернізацію підприємства і нині це - успішне господарство.

Зрештою, криза не вічна. Через рік-два програми пільгового кредитування, певна річ, відновлять. Крім того, значні можливості в одержанні позикових коштів з`являться у фермерів із прийняттям Закону «Про державний земельний кадастр», що відкриє дорогу іпотечному кредитуванню під заставу землі й під право на оренду землі. Цей закон обіцяють прийняти влітку.

Щоб уявити біогазове майбутнє України, наведемо таке порівняння. У 1992 році у Німеччині було «лише» 130 біогазових заводів (в Україні зараз - не більше 10). Зараз у Німеччині їх діє вже близько 6300 з виробництвом більше 2300 МВт електроенергії та забезпечуванням біодобривами усього аграрного сектора країни. При нинішніх цінах на енергоресурси, усвідомленні важливості органічного землеробства й одержання екологічно чистих продуктів харчування Україну очікує біогазовий бум.

Із чого починати будівництво БГУ

1. Передусім, потрібно зрозуміти, що із застосуванням БГУ прибутковість господарства зростає приблизно вдвічі.

2. Необхідно вибрати біогазову компанію і замовити їй розробку, для початку, техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) будівництва БГУ. Одержавши ТЕО, ви побачите, скільки біогазу, електроенергії, тепла, а також біодобрив можна одержати з органічних відходів і від якої кількості мінеральних добрив можна буде відмовитися, скільки (орієнтовно) коштуватиме БГУ й термін її окупності.

3. Прийнявши рішення, необхідно укласти «передконтракт», що передбачає виконання так званого концептуального проекту щодо визначення шляхів використання продукції, наприклад, весь біогаз конвертувати в електроенергію, чи частину його використовувати для інших потреб; щодо розробки компонування БГУ, специфікації устаткування і робіт з вартістю кожної позиції й визначенням, що із цього замовник може взяти на себе, наприклад, будівельні роботи чи облаштованість території. Підсумовуючи усі позиції такого проекту можна сформувати остаточну вартість БГУ.

4. Перед отриманням кредитних коштів, необхідно мати основний контракт на будівництво, монтаж, пусконалагоджувальні роботи, навчання обслуговуючого персоналу й технологічний супровід роботи БГУ з обраною компанією.


Володимир БУДАРІН
директор компанії «Екотенк»
Официальный сайт «Экотэнк»

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: альтернативные источники энергии,біоенергетика,биоэнергетика,альтернативне паливо,зеленые тарифы,зелений тариф
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.