У батька відбирають город-годувальник Цюрупинська міська Рада і чин.Лавриненко

3 января 2012, 14:34
политтехнолог, журналист
0
911

Чиновники із Цюрупинська дрімучіші за мешканців Урюпинська і знущаються над літніми людьми та інвалідами.Чи знаєте Ви про це,ПРезиденте Віктор Янукович?...Стаття із газети "Сільські вісті" .

 Стаття за листом читача "У агронома відбирають землю"

За плечима 70-річного Олександра Володимировича Бондаренка — близько п’ятдесяти років загального стажу. З них тридцять один рік віддав агрономії. Працював головним агрономом радгоспу «Рогачик» Верхньорогачицького району, головним агрономом Херсонського тресту радгоспів, старшим науковим співробітником Південного відділення ВАСГНІЛ, заступником директора з науки дослідно-показового господарства «Комсомольський» Скадовського району. Останнє місце роботи за спеціальністю — головний агроном Цюрупинського районного агропромислового комплексу. Під його керівництвом на десятках тисяч гектарів вирощувалися пшениця, інші зернові та зернобобові культури, соняшник. Про вміння О. Бондаренка здобувати високі врожаї на піщаних грунтах не раз писали обласні та республіканські газети. Про свою професію Олександр Володимирович говорить із гордістю: «Немає нічого кращого в житті, як вирощувати хліб, уквітчувати землю садами». Не думав-не гадав знаменитий в області агроном, що на старості літ місцеві можновладці схочуть залишити його без останнього маленького клаптика землі.

ВІН МАВ 15 соток у селі Саги під Цюрупинськом. Це була одна з ділянок 5-гектарної зрошуваної громадської землі, городами якої користувалися ще 49 сімей. Після кучмівських реформ О. Бондаренко та всі інші користувачі городів хотіли приватизувати свої наділи, але Цюрупинська міськрада, якій підпорядковане село Саги, не дала на це дозволу. Тоді Олександр Володимирович подав заяву на обмін цієї ділянки на іншу площею 7 соток, розташовану по вулиці Радгоспній, 19, неподалік його будинку. 18 квітня 2001 року міська рада виділила О. Бондаренку цю ділянку. Ще й зазначила: для ведення особистого підсобного господарства.

«Мені б вистачило і п’ять соток, — пише в листі до редакції Олександр Володимирович Бондаренко. — Але щоб це була моя земля, яку б я міг, ураховуючи свій вік, обробляти і одержувати з цього відповідний урожай картопельки, бурячків, цибулі, капусти, інших городніх культур. І як я зрадів, коли міська рада виділила мені 7 соток, а через деякий час розширила ще на три сотки! Всю цю піщану ділянку я удобрив гноєм, завіз чорнозему. Душа співала від улюбленої праці. Хотілося, щоб так було й надалі, але... Буквально через рік на мене розпочалася шалена атака, аби позбавити цієї ділянки. Триває вона і зараз. Сьомий рік я не можу спокійно жити і працювати на своїй землі. Тому пишу до газети «Сільські вісті» з надією, що допоможе відстояти мої законні права користуватись належною мені ділянкою...»

Чому ж така наруга над літньою людиною? Ця думка не давала мені спокою, коли їхав у відрядження на Херсонщину. На місці з’ясувалося, що вся ця катавасія заварилася з «легкої руки» колишнього голови Цюрупинської міської ради, нинішнього голови комісії міськради із законності і правопорядку Миколи Адамовича Слюсаренка. Ввівши в оману працівників обласного управління з охорони навколишнього середовища, він сфабрикував документи, і 1 березня 2002 року сесія Цюрупинської міської ради ухвалила незаконне рішення про відчуження земельної ділянки від О. Бондаренка. 31 травня того ж року це рішення опротестував Херсонський міжрайонний природоохоронний прокурор В. В. Карабута з вимогою відмінити його в десятиденний термін, повідомивши про це прокуратуру. Та минали всі відведені законом строки, а на сесії це питання ніхто і не думав розглядати. Лише 16 серпня, тобто через два з половиною місяці, сесія міськради новим рішенням № 82 відмінила своє попереднє рішення. Але тут же другим пунктом зобов’язала вилучити цю ж ділянку в О. Бондаренка у зв’язку з виділенням земельного масиву під забудову торговими точками.

— Мене це так зачепило за живе, що я вдався до відповідного протесту проти свавілля — майже два роки відмовлявся одержувати пенсію, — розповідав мені при зустрічі О. В. Бондаренко. — Щоб якось прогодувати себе, дружину та онука Владика, тримав двох дійних кіз. На хліб заробляв збиранням і здачею пляшок, макулатури. Усе це для мене закінчилося плачевно. Зловмисники спочатку отруїли собаку та кіз, а згодом спалили сарайчик, розташований на ділянці...

Але на цьому цькування старого агронома не припинилося, а навпаки — посилилося. Якось Олександр Володимирович у канцелярії райсуду дізнався, що його судили... без його участі. За те, що тримав у підвальному приміщенні козу. О. Бондаренко обурився. Як же так? Його заочно судять, штрафують на 1038 гривень, а він про це ні сном, ні духом не знає. Коли почав знайомитись зі справою, ледь очі на лоба не полізли. Виявляється, нібито суд надсилав йому близько 30 повісток. Але ж він жодної не одержав! Про це свідчило й те, що немає жодного його підпису, який би підтверджував, що йому вручено виклик до суду. О. Бондаренко поскаржився народному депутату України. Після його втручання, а також при активній участі районної прокуратури, секретаря суду було звільнено з роботи. Рішення суду змінили, незаконно утримані з О. Бондаренка гроші повернули. Отримав Олександр Володимирович і частину пенсії.

Тут можна б полегшено зітхнути. Та де там! З «благословення» колишнього міського голови М. Слюсаренка на О. Бондаренка було затіяно нове гоніння. Начальник районного кадастрового відділу Любов Володимирівна Яремко, виконуюча обов’язки начальника обласного управління охорони навколишнього середовища Ольга Миколаївна Філіна та працівник обласної екологічної інспекції Нонна Степанівна Друзяка «сотворили» документ, з якого випливало, що ділянка, котру ретельно обробляв і вирощував на ній різні культури О. Бондаренко, — це звичайнісінький пустир, занедбаний і захаращений бур’янами. А відтак треба його негайно вилучити з користування. А як так, то Цюрупинська міська рада подала позов до районного суду з проханням вилучити ділянку в сімдесятирічного ветерана, бо вона, мовляв, використовується не за призначенням. З аналогічною позовною заявою до суду звернулася і Вікторія Олексіївна Горбата — власниця взуттєвого магазину. Ділянка Олександра Володимировича їй муляла так, як більмо на оці. За рахунок неї їй дуже хотілося розширити свої торгові точки. Звертався до суду і О. Бондаренко, аби створити комісію і довести, що то все брехня, але суд відхилив його клопотання.

Тоді Олександр Володимирович звернувся до Цюрупинської райдержадміністрації. І там його почули. Таку комісію було створено. Очолив її особисто голова райдержадміністрації Володимир Сергійович Лєнь. Після ретельного обстеження комісія дійшла висновку, що земельна ділянка використовується О. Бондаренком за цільовим призначенням, ніякими бур’янами та сміттям не захаращена. А вміст гумусу, за висновками лабораторії Інституту землеробства, становить 1,74 відсотка. Це гарний показник для піщаних грунтів. Тому, відповідно до умов договору, О. Бондаренко як землекористувач має право й надалі ефективно використовувати відведену йому ділянку.

Почувши, що пахне смаленим, міська рада ще до звернення О. Бондаренка до райдержадміністрації відкликала свою позовну заяву із суду. Натомість Вікторія Горбата звернулася з новою позовною заявою. Відповідачі — О. В. Бондаренко та Цюрупинська міська рада. Мовляв, вона була не в курсі справи, що саме на земельній ділянці О. Бондаренка міська рада дала їй дозвіл на будівництво нових торгових точок. Як кажуть, і сміх, і гріх.

Яке рішення ухвалить суд? Поживемо — побачимо. Єдине, чого хоче Олександр Бондаренко — аби його врешті-решт залишили у спокої і дали можливість господарювати на відведеній ділянці. А господарювати він уміє.

Херсонська область.
 
 

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.