"А Ти отримав покращення життя вже сьогодні?"

8 января 2012, 12:55
0
520
 А Ти отримав покращення життя вже сьогодні?

Наше сьогодення...

Прихід до влади ПроФФесійної команди РиГіоналів привів Україну до повного зубожіння.  
Мільйони простих українців з жахом чекають нового курсу долара , чергової виплати кредиту за квартиру і машину, "чекають-не дочекаються" в гості колекторів та судових виконавців. Багатьом вже навіть не має чого їсти… Гречка стала дорожче золота, а для оплати комунальних послуг не вистачає і всієї зарплати.  Мільйони людей повірили, що вони можуть жити покладаючись тільки на себе, "забивши великий і могучий" на чиновників.   Втім держава використовувала і використовує будь-яку можливість, щоб видоїти з них останнє.   У цьому немає нічого дивного. Державу давно контролюють кілька десятків олігархічних сімей.   Вони розділилися на синіх, помаранчевих, білих і сіро-буро-малинових.  Так простіше управляти народом (принцип "розділяй і володарюй" ніхто не відміняв). Тому в Україні ще багато людей, які вірять, що між Ющенком, Януковичем і Тимошенко є якась різниця.   На цих ЛОХІВ розраховують і в майбутньому. Навіть вигадали термін ЛОХ – ГРЕЧКОЇД.  Всі 20 років ці нелюди грабували країну, розповідаючи казки про "нашу бідну державу".   Але хіба можна 20 років розводити розумних людей? Не можна!   Але ЛОХИ ведуться на все: купляють квартири по 100000у.е. при зарплаті 2000грн;  платять хабарі податковій, міліції, чиновникам , медикам; автомобіль, що в Європі коштує 1000у.е. в нас продають за 10000у.е.; студенти, за останні батьківські гроші ,навчаються у ВУЗах, щоб з гордістю кричати "вільна каса".  Вони крали, а ми вмирали. Тільки вдумайтеся - без війни населення України скоротилося на  6 млн. чоловік.   Наші "правителі" сліпі в своїй пожадливості і не здатні зупинитися. Тягнеться і тягнеться  рука.   Ми покірно йдемо слідом за ними, немов стадо баранів. Хіба ми хочемо померти?   Ні! Ми хочемо жити. Ми навіть занадто любимо життя.Хочемо народжувати дітей.   Мріємо про сильну і гарну країні, з якою будуть рахуватися сусіди і не тільки вони.   Хіба ми не бачимо, куди вони ведуть країну? Бачимо і навіть дуже добре.   Та й важко не побачити, коли черговий мажор-вбивця уникає суду.   Коли суддя хвалиться, що є така традиція - "посівати мільйонами" свою посаду.   Коли в Холодоморі мерзне добра половина країни, а друга половина з жахом чекає  звільнення.   Чому ж ми йдемо як ЛОХИ за ними?  Скільки ми будемо ще миритися з цією гидотою, яка через свої мас-медіа нав'язує нам  розбрат, страх і безсилля. Кожен день нам вселяють, що "все пропало і нічого змінити не можна". Що ми повинні  змиритися і .... платити!   Як, запитаєте ви, - хіба таке можливо, хіба ми можемо щось змінити? Хіба щось від нас  залежить?   Коли в Греції поліція вбила підлітка, два тижні всю країну штормило через протести.   В Україні за 20 років вбили 6 млн.: холодом, голодом, бандитизмом, корупцією.   У відповідь тільки змогли влаштувати дискотеку на Майдані. З нову таки, ми забули, що не  на дискотеках змінюється хід історії,   а в організованих діях громадян. Звичайно ж, нам з ранку до вечора забивають в голову,  що українці "не такі", що компроміс є  краща форма співіснування. Але ці панове лукавлять! Яке може бути співіснування там, де  одна сторона має все, а іншій залишають  смердючі недоїдки. Нас їдять, а ми волаємо до їх розсудливості! Не їжте нас, будь ласка,  не піднімайте долар, ми ж хочемо жити,  у нас дітки, а нам у відповідь - терпіть, ЛОХИ,  платіть і вам воздасться ...  Тому, раз стукатися до них марно, то значить потрібно діяти.  Так, це вимагає зусиль і навіть ризику, але альтернативи немає - або дія, або нескінченна  балаканина по зомбоящику до двох годин ночі. Не хочете дивитися?    Відключать газ, а заодно і воду з електрикою. Комунальні катастрофи обов'язкова        складова  їх мегашоу.   У цій боротьбі ми можемо виграти, а можемо і програти. Природно, що ніхто не дасть нам  гарантію перемоги. І все ж будь-яка спроба вирватися з нинішньої жопи виглядає краще,  ніж безвольне споглядання як рушиться те, що нам дороге.  Врешті-решт, доля любить сильних і відчайдушних, але для того, щоб завоювати її приязнь потрібно діяти.   Доведемо всім, що ми не країна ЛОХІВ – ГРЕЧКОЇДІВ!!!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.