А жити стало краще, а жити стало весело…

19 января 2012, 14:23
юрист, громадський діяч
0
8

Початок року саме час для підведення підсумків року, що пішов. Якщо дивитися глобально, то в світі відбувалися і страшні і хороші події.

Проте, хочеться поговорити на тему, що цей рік приніс нам – звичайним українцям, які живуть в звичайному місті і спілкується зі звичайними людьми.

Як завжди рік розпочався з бюджетами, планами та надіями на нові досягнення.

По телебаченню багато йшло мови про ріст економіки на тлі зубожіння населення. І кому вірити? Статистиці, яка каже, що в нас ВВП росте на душу населення чи споживчому кошику, який по трошки «худне» через непомірний ріст цін в магазинах на продукти. Правляча верхівка вважає і заявляє, що люди почали жити краще, багатіше і в той же час Прем’єр-міністр говорить, що люди надто часто ходять в театр, значить надто добре живуть. 

Дуже символічним став паркан, який побудували навколо Парламенту невідомо хто і чого! Асоціативно виникає порівняння з Україною, з нами усіма. Немовби в один момент, навколо нас звели високий металевий, і головне, «чарівний» паркан, якого зносять, а він знову появляється, якого рубають, а він стає ще надійнішим та ще глибше осідає на своє місце. Це як з дитячої казки, де на місці однієї зрубаної голови дракона виростає вже дві і сильніші. От і ми, самі того не розуміючи, опинилися під таким контролем, за такими парканами, які тільки ростуть і міцніють. І дивне відчуття супроводжується – чи можна буде вийти за цей паркан коли захочеш і з ким захочеш, чи можна буде голосно заявити про свої права?

От наприклад, чи може міністр юстиції їздити на конфіскованому авто? Чи є елементарні норми порядності та етики у міністерстві? І якби звичайна людина потрапила в подібну ситуацію чи залишилася ситуація такою ж? Чи навпаки, це було б поштовхом для штрафів та судової тяганини? Напевно так, тільки не для міністерства юстиції та пана міністра! Їм можна ВСЕ, ба навіть більше!

Кожного дня ми спостерігаємо за змінами низки законодавчих актів в самих різних сферах господарського життя країни. І ці зміни (в якійсь мірі можна назвати реформам), повинні спростити та покращити наше життя, повинні діяти в наших інтересах. Але чи це можливо? Адже, потрібно впроваджувати такі закони, які б ставили більші вимоги до корпоративного бізнесу і полегшували ці ж вимоги до малого бізнесу, які б оподатковували великомасштабні проекти і бізнесменів, а не населення. І такі закони пишуть керманичі цих же корпоративних бізнесів та політики-бізнесмени, які ніколи не будуть себе оподатковувати, а навпаки будуть надавати пільги собі. Кожний тягне «ковдру» в свою сторону і ніхто не тягне її в сторону людей. А для чого? Якщо весь великий бізнес зосереджено в руках пару людей і їх інтереси представлені в різних нових нормативних актах та законах, причому не за малі кошти.

Тож чи стали ми жити краще? Чи можна захистити себе і свою сімю? Чи можна відчувати себе вільною людиною у вільній країні?

Новий 2012 рік буде визначальним у багатьох планах для нас. Перш за все будемо здавати екзамен на європейськість під час ЄВРО-2012, важливим питанням залишається купівельна спроможність населення, робота за новим податковим кодексом, боротьба з корупцією і… і головне чи зуміємо ми за цим всім залишитися українцями, не продати газову трубу і себе разом з нею. Адже бути свідомим українцем важко, щоб вміти радіти життю, відстоювати свої права, не боятися завтрашнього дня. А так хочеться бути!!!

А жити стало краще, а жити стало весело…

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.