Християнство: межі компромісу

25 января 2012, 22:16
0
574

18-19 лютого, в Києві відбудеться богословська конференція «Перспективи Християнської Революції: Український контекст».

Існує невизначеність в тому, хто такий Християнин. Чи то людина, яка щонеділі здійснює певне коло ритуальних дій, чи той, хто щовечора читає Біблію, чи той, хто прагне втілити Християнські цінності в життя? Тут питань більше, ніж відповідей.
Нам потрібно відновити уявлення про все те, що є Християнським, а що ні.
Ми також маємо зрозуміти те, що головна перешкода знаходиться серед нас з вами, брати і сестри, а потім вже ззовні.
Головним є питання: «Чи може Християнин миритися з сьогоднішнім світом, який є антихристиянським?»
Чи ми, як Християни, маємо бути ворогами усього того, що не виходить з християнських цінностей, що означає зайняти позицію «мартирос» – свідчення?
Чи ми маємо йти на компроміси зі світом, що означає зайняти позицію «апостасіс» - відступництва?

Для початку декілька богословських визначень:
Сутність Церкви, як Тіла Христового, ніколи не змінювалася і не зміниться аж до Останнього Дня.
Тому саме Церква є тією спільнотою, де Християни можуть утримуватися від компромісів з «князем світу цього».
Але змінюється світ, в якому перебуває Церква, відповідно і змінюється ставлення християн до світу.
Якщо раніше конфлікт між Християнами та світом полягав в бажанні Християн виконувати свій обряд та ігнорувати чужий, то сьогодні основою конфлікту є право на втілення цінностей.
Сьогоднішній світ сприймає як Християнську Літургію, так і гей-паради. Єдине чого він не сприймає – то це втілення Істини.
В цьому і полягає основне питання взаємовідносин між Християнами та світом.

Ми знаємо три періода існування Церкви.
1. Катакомбний. Коли перші християнські спільноти перебували в умовах язичницького суспільства.
2. Симфонійний. Коли Церква співкерувала Імперією, як «катехоном» (утримуючим світ від приходу антихриста).
3. Апостасійний. В якому перебуваємо ми з вами. Християни знову перебувають в чужому соціальному середовищі. І цей період дещо нагадує перший. Але тут присутні не лише прямі гоніння, але й підміна сутності самого Християнства, його симуляція.

Тому, брати та сестри, ми маємо відповісти на декілька питань, що є актуальними на сьогоднішній день. Саме для нас – Християн ХХІ століття.

Християнство та «світ цей».
Чи є для Християнина зобов’язуючими закони, якщо вони суперечать Вірі?
Чи допустимо християнину працювати в правоохоронних органах і ширше - в репресивному апараті держави? Якщо ні, то чи може, скажімо, прокурор отримувати Св. Причастя до того, як покається - тобто подасть у відставку?
Християнські спільноти
В чому полягає сутність цієї влади з точки зору Християнства?
Християнські спільноти є носіями Істини. В них Християни здійснюють Літургію, причащаються Тіла та Крові Господньої. До них сходить Святий Дух.
Чи можуть Християнські спільноти, як носії Істини, підкорятися зовнішній владі, яка має тимчасовий та земний характер?
Християнство та економіка
Особистий гріх породжує несправедливі і безблагодатні суспільні відносини. Капіталізм - є пролонгацією особистого гріха на глобальному рівні і перетворення його в «соціальний», тобто, створення «гріховних» суспільних структур.
Сьогоднішня економіка побудована на пограбунку та експлуатації. Має бути чітко встановлений критерій відношення до цього. Існує також питання банківського лихварства. Відношення до цього Християн.
Християнство та єресь сергіанства
Історичний досвід Московської Патріархії, яка пішла на співпрацю з большевицьким режимом, загострює питання: «Чи можуть Християни поступатися безбожній владі своїми ідеалами заради часткового збереження кліру для здійснення таїнств?» Що головне - Ідеали чи Таїнства?
Християнство та неоязичництво.
Диявол є мавпою Бога. Ми знаємо, що антихрист буде подібний Христу. І багато, хто сприйме його за Господа. Сьогодні існують симулякри Християнства - обманно-декоративні інституції, які сприймаються за Церкву. За своєю суттю це є неоязичницькі структури (а в деяких випадках й прямо сатанинські), які за рахунок здійснення обрядів, симулюють Християнство – т. зв. «лаодикійська церква». Ці структури мають бути названі. Має бути встановлений критерій для їхнього виявлення.
Розв'язання внутрішньо-церковних конфліктів
Хто має розбирати суперечки між Християнами? Існують чітки вказівки, щодо заборони судитися у «зовнішніх». Чи можу я, як християнин, писати заяву на свого брата чи сестру, якщо існує церковний суд. Ми також маємо історичний досвід ордалій.
Християнство та солідарність.
Існують гоніння на Християн: прямі та непрямі. Яке моє відношення до цього, коли потерпають брати та сестри? Питання солідарності.
Християнство: питання паломництва.
Досі Святі місця в Палестині перебувають під юрисдикцією Ізраїля. І саме влада Ізраїлю вирішує – пустити кожного з нас до Гроба Господнього чи ні. А може це будуть визначати керівники палестинської автономії? Постає питання екстериторіальності цих місць, які мають перейти під контроль Християн.
Волею Божою та мучеництвом була утверджена Церква. І тільки ціною сильних, через безкомпромісне сповідання Віри, (всупереч компромісу слабких) ствердиться Християнство.

Амінь.
Тези доповідей, заявки на участь та пропозиції надсилати - stavropigiya@ukr.net
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.