Чому наші герої вороги для Росії?

27 января 2012, 14:25
0
684
Чому наші герої вороги для Росії?

Що заставляє захоплювати чужі землі, поневолювати народи, чинити безчинства і не гризтись за це сумлінням...

Багато існує різних мудростей, ще з стародавніх часів про те як захоплювати інші народи, поглинати держави та асимільовувати їх. Дві тисячі років йшла невпинна війна за територію. Ніхто і гадки не гадав, що весь цей час можна було б розвиватись, доягати в мирі таких висот, від яких перехоплює дух, якщо задуматись... Але нікого не питали, бо, по-суті, вирішував все хтось один, а люди слідували за вказівкою вождя, який часто просто намагався таким чином втішити свою неповноцінність. Мир - це добре в ідеальному світі. Та в неідеальному, в якому ми живемо, завжди є ті хто захочуть відібрати щось у слабшого, обдурити довірливого та скрвдити незахищеного. Тому правильно кажуть - хочеш миру готуйся до війни. Завжди мають бути такі самовіддані люди, які захищатимуть та боронитимуть нашу державу від окупаційних наступів, лицарі які поставлять духовні цінності вище своїх власних. У нас це були козаки, гайдамаки, крутяни, петлюрівці, бандерівці та інші народні повстанці. На Україну чинила окупаційний наступ - Польща, Османська імперія, Австро-Угорщина, Чехо-Словаччина, Німеччина та Росія. Ми ж не нападали ні на кого, не намагались поневолити, не нав'язували свою культуру мову та релігію. Наші кулі завжди летіли в бік загарбників, в тих хто прийшов відбирати та нищити рідне. Але чи пишаємось ми такою благородною історією. Натомість, нас ще й звинувачують у всіх смертних гріхах, звинувачують ті хто прийшов сюди з вогнем і мечем. Звинувачують у тому що ми чинили опір їх загарбанню. З лицемірним садистсвом зліпивши з себе благородного воїна, а нас висвітливши нікчемами, наших лицарів нарікли бандитами і зрадниками. Але той хто порушує справедливість не матиме ніколи спокою... Правда зажди переслідуватиме їх!      
Нікому з нас не зрозуміло, як можна воювати захоплюючи, вбиваючи невинних, борючись, по суті, на стороні зла. Звідки черпати натхнення для боротьби? Ніхто ж не викрикне: "Давайте захопимо їх, бо сволочі ми чи хто?" Чи якось так: "Вб`єм справедливість! За брехню та лицемірство - в бій!" О, ні, так вже людина влаштована що такої мотивації вона не сприйме, їй треба обов'язково хоч якась благородна ціль. Тому щоб захопити когось, треба створити з нього образ ворога, намалювати його по-страшніше і по-огидніше, тоді без зайвих угризінь совісті захоплювати, вбивати та ненавидіти стане легше і навіть приємно. 
Який образ українців, як ворогів, сворений у росіян я зараз постараюсь розповісти. Хто ж ми для росіян? Перш за все, ми менший брат. Що цей тонкий епітет означає насправді.? Насправді, це означає щось, що має безприкословно підпорядковуватись Росії, щось що має бути на боці Росії, щось що має бути вдячно Росії, щось що не існує без Росії, щось що однієї крові з нею, а тому їй належить все те що і належить цьому придатку, щось, що по-суті і є Росією. Йти всупереч Росії - йти проти власного брата. Братерство це звичайно хороша річ, але якщо воно справді братерство. Це ж просто погано завуальоване намагання асимілювати та поглинути Україну, а для цього треба стерти будь-які відмінності - мову, культуру, менталітет та і саму назву Україна.  Звичайно, братерство це кращий привід для окупації, чим ворожість, тай сама окупація постає просто актом повернення свого. Ось як легко мобілізувати до неприйятних речей. З огидного окупаційного загарбання, все перетворюється на благородне зміцнення розєднаної ворогами сім`ї, аби протистояти ним - НАТО, США та і іншому пів світу, що не люблять Росію - виключно за те що там панує правда, справедливість і Бог царює на троні замість людської влади. Так в свідомості росіян Україна означає окраїну їх царства, а українська мова - малоросійське нарєчіє. Ви наші брати - кажуть росіяни. Але ніхто не підозрює яке дивне ставлення у росіян до братів. Хоч ми і брати, але ж молодші, тож маємо коритися і слухатись. Це примирення до братерства лише чергова спроба росіян всадити ножа в спину і назвати це лікуванням.  Насправді, треба читати - нижчі, убогіші, тупіші, до того ж всі українці зрадники - ось що думає середньостатистичний росіянин, мозок якого добряче згвалтований імперіалізмом. Він жертва чужих політичних ігор, він на поводу у своєї нікчемності в намаганні хоч якось підвищити свою важливість, стати кращим хоч за когось, не роблячи при цьому зовсім нічого. Тому середньостатстичний росіянин так легко і ведеться на наївну побрехеньку про зраджене братерство, перевернуту з ніг на голову. Дійсно - той хто для українців герой, для росіян ворог, там де Україна бореться за справедливість та свої права, для росіян, зраджує, там де плекає правду, бреше... Причина проста і зрозуміла -  Росія намається захопити Україну, але ніколи про це чесно не каже. Бо якщо б сказала чесно і відверто: "Ми просто хочемо захопити ще територію, бо нам мало", то ніхто не взявся б за зброю, ніхто не захотів би проливати кров за якісь там амбіції нового царя, який страждає комплексом неповноцінності, тому має захопити все насвіті аби відчути себе повноцінним. От тому з українців треба створити образ ворога і перекрутити правду навпаки, так наче це не захоплення, а захист від викрадання. Аби вкрасти чесно, треба звинуватити когось що це насправді його річ і просто з праведною люттю спробувати її відібрати. 
Яка ж Україна в очах росіян? Почнемо з Київської Русі. Те що українці потомки русичів, а Україна правонаслідниця Русі, заперечити вони так і не змогли, тому самі долучились до її історії і нарікли себе нашими братами. Хоча росіяни мають таке саме відношення до слави і величі Русі, як простолюдин, якому дозволи жити на території палацу, до царського роду. Варто сказати, що русичі теж не з`явились на пустому місці - це продукт багатовікового досвіду та розвитку попередніх культур що панували на території Русі і з яких вона і виникла. Росіяни ж виникли осторонь майже з пустого місця, та і набагато пізніше ніж існувала Київська Русь. Київської Русі вже не існувало, коли сформувався російській народ з угро-фінських племен, що повністю асимілювали русинську кров тих хто засновував це болотне князівство. Угро-фінські племена не мали багатовікового фундаменту культури, але мали багатовіковий досвід захоплень татари, які потім додали основний компонен в коктейль російської крові. Не зважаючи на це все, навіть при такому не природньому європейсько-азійському братерстві, це не вони чомусь менші брати, а ми - наслідники славетних русичів. 

Тепер перенесемось на Переяслівську раду в 1654 рік, саме тоді Росія накинула нам на шию ярмо свого братерства. Виявляється тоді, Богдан Хмельницький одержимий ідеями воз'єднання великої Русі, і одного неділимого народу, взяв і з`єднав таки роз'єднані народи в один. Таким чином довівши що росіяни і українці це один єдиний народ, а бажання поєднатись було в народі завжди, і що лише якісь невідомі космічні причини їх розділили. А що ж зробила Московія? Радо прийняла молодшого брата з широкими обіймами, і поцьомала в лобик і пообіцяла захищати та оберігати, та той молодший брат виявився вже після своїх вільних похождєній не таким вже і рідним, і зрад було від нього не злічити, особливо в уособленні Івана Мазепи, а потім ще і в спину встигли настріляти і ще кудись, в кінці-кінців, взагалі невдячно покинувши вітчий дім і проголосивши незалежність. Але ж то все кляті американці хитро маніпулювали запроданцями, а справжні українці мріють та щоночі у снах бачать себе з росіянами в одному свинарнику - думає собі шовіністичний покруч. І те що на Переяслівській раді відбулось воз`єдннання братів, один з яких чистолюбивий праведник, а другий недорослий хитруватий зрадник, каленим залізом не випалити з свідомості росіян. Не важливі факти, бо так думати краще - так і Росія в кращому світлі предстає і є над ким себе почуватись зверхньо. Але страшно те що правда перевернута діаметрально протилежно і той хто був злочинцем став праведним, а той хто був героєм, став бандитом. Хтось писав, що страшні раби, яким дали владу... Нікому не важливо, що в жодній з 11 статей Богдана Хмельницького не йшлось про возєднання двох народів, а цей документ є, по-суті, лише військовим союзом проти Польщі, які в той час заключали не рідко. Також не зважаючи на той факт, що оригіналу статей немає, а російський історик довів, що копії підроблені і переписувались царськими переписувачами, які завжди намагались з імперського злочину зробити праведний вчинок, вірять у те що приємніше для вуха. Так почитавши російську Вікіпедію, яку писали представники російського народу, про Переяслівську раду, ми побачимо всі ознаки благородного вчинку, по відношенню до неродимго брату, який лише ножа в спину і вміє встромляти. Що має побудити у середьостатистичному росіянину праведний гнів до цих невдячних хохлів.  

-------------------------------------------------------------------------------------------
-гетман, полковники и старшины дали присягу быть «вечными подданными его царскому величеству всероссийскому и наследникам его».

--------------------------------------------------------
Коли заключають військовий союз, то хіба дають такі присяги? Але ж коли це молодший брат прийшовший назад в сім`ю то чом би й ні. 
-------------------------------------------
Что получили малороссийские "черкесы"?
По "мартовским статьям", Украина включалась в состав Русского государства. Украинская местная администрация признавалась органом Русского государства и выполняла распоряжения царского правительства. Царь осуществлял свою власть на Украине при помощи гетмана, воевод, полковников и других представителей местной власти. Гетман сохранял свою административную власть и был зависим от царя. Из Москвы русское правительство прислало гетману булаву и другие знаки достоинства, а также печать с надписью: "Печать царского величества Малои Росии войска запорожского".
Согласно "мартовским статьям", украинская казацкая старшина, шляхта и духовенство сохраняли право владения наследственными землями, а городское население - права самоуправления (Магдебургское право).
----------------------------------------------------------------------------------
Ось що виявляється ми -   "малороссийские черкесы" отримали від Росії - Магдебурзсокое право.... Мабуть розуміння його в росіян дещо збочене, бо по-факту, демократична Україна з чітким відчуттям власності батьківської землі, прав та свобод, отримала деспотію, понівечення, та статус рабів. Ось таке от Магдебурське право. Так починалось воз`єднання братів. 
--------------------------------------------------------------------------------------
Что приобрела Москва?
Согласие о принятии Украины в состав Московского государства было тяжелым и мучительным решением Земского Собора 1654 года. Все понимали, что принятие Украины под высоку русского государя означает войну с Речью Посполитой. На Соборе бояре, думные и служилые люди дали согласие "битися не щадя голов своих" с польским королем, торговые люди "ответили", что они будут воевать и обеспечат войну "вспоможением"[1]. Россия, неоправившаяся от последствий Смуты, вынуждена была вступить в 13 летнюю войну (1654-1667 гг) с Речью Посполитой.
----------------------------------------------------------------------------------------------------
То ось як все виходить... Чи не Річ Посполита готувала напад на Московію, і саме тому шантажувала Україну аби вона приєднувалась до них інакше піде війною на Україну? Тому Богдан Хмельницький і повинен був вибирати з двох зол наймеше, як було часто в історії тих часів. Та Москва предстає благородною захисницею, яка не жаліючи власних голів захищала молодшого брата, навіть в важким серцем вступила в війну з Річю Посполитою, з якою до того щиро дружила і кохалась. 
І які ж почуття після цього викличе такий абзац:
Измены
"После Переяславской Рады казацкая верхушка продолжала колебаться между Москвой и Варшавой. Редкий гетман не изменял царю и каждый вынужден был как-то оправдывать свою измену перед казаками. [2] Гетман Павел Тетеря (во время присяги был писарем Войска Запорожского) выразил одной фразой политику верхушки:

"Эй! згодимося, панове-молодци, з ляхами - більше будемо мати, покірливо телятко дві матери сосе!"

Бывали случаи, когда Москва сурово вычитывала казакам их измены; особенно сильную речь произнес в 1668 г. на глуховской раде кн. Г. Г. Ромодановский. В ответ на просьбу старшины о выводе государевых ратных людей из малороссийских городов, он прямо спросил: "Какую вы дадите поруку, что впредь измены никакой не будет?" Гетман и старшина на это промолчали. "И прежде были договоры, - сказал Ромодановский, - перед святым Евангелием душами своими их крепили и что ж? Соблюли их Ивашка Выговский, Юраська Хмельницкий, Ивашка Брюховецкий? Видя с вашей стороны такие измены, чему верить?..."[3]
---------------------------------------------------------------------------------------------------- 
Ну, просто святі янголи порівняно з присоромленими Івашками і Юраськами, які були насправді Іваном та Юрієм.  
Ну, ким після такох от чудо-історій мав би бути Мазепа? Зичайно, невдячним зрадником! Але ніде немає в "благородній версії історії росіян" згадки про Андрусівське Перемир`я. Ось справжня зрада! Коли Москва здала свого союзника Польщі і розділила його з ним навпіл. Таке то було братерство! Але не ми звинувачюємо Росію у зраді. Звичайно - ми ж молодші брати, нас і зрадити не гріх. А старшого не можна, бо він же насправді ханжа і всі його заклики до справедливості лицемірна брехня. А зрада - значить вирватись з під окупації та гніту, повернути вкрадене власнику... але ж не можна! Бо крадій не хоче віддавати чуже - він його власнить як може - всюди ставить печатки - моє, брати тут мої і Русь моя.    
Ось як легко маніпулювати свідомістю, лише замовчаши деякі факти, прикрасивши і перекрутивши на потрібний лад інші. Зробивши історію не безпристрасним дзеркалом, а інструментом пропаганди та зомбування, імперія рухалась вперед Чинила злочини і писала що то було правосуддя. Російська історія це не історична констатація фактів, це цілонаправлена формація одної думки: росіяни - благородні молодці, українці - хитрі зрадники, захопити їх, значить повернути вкрадене, Україна - окраїна Росії, повернути яку - святий обов`язок, адже саме з цією окраїною повязана свлаветна Русь, до якої вони хочуть мати не косвене а пряме відношення. Це росіяни заснували Русь - ось що каже їх підручник з історії, а українці і їх незалежність - продєлки ворогів Русі.
Це був тільки початок, потім був і Петлюра, який зрадив братерство і не дав росіянам безпрєпятсвенно чинити друге примирення до братсва, і Бандера, який стріляв у спини благородним молодцям з кривавої гебні, що втретє примиряли до братерства, катуючи, розстрілючи і морючи голодом а потім кидаючи на захист старшого брата. Він же ще і прислужник фашистів що жер немовлят на обід... Всі хто хоч якось протистояв захопленню Росії - бандити, зрадники. Але це така сама правда як і те що ми брати-зрадники, а Росія благородна мати-Тереза. То виходить що все навпаки: якщо вони кажуть бандит,знайте, це був відчайдушний герой, коли кажуть зрадник, то це була людина що попри все не зрадила своє рідне, якщо називають братами, мають на увазі, рабами. Кого більше всього вони ненавидять, того ми повинні більш за все любити! 
Але проблема в тому що самі росіяни в цю перекручену брехню свято вірять, бо в це вигідно вірити, і цього достатньо щоб свідомо з праведною люттю та піднесенням стати на службу механізму який нищить вбиває та чинить зло. Правильна брехня - ось що є магічною зомбуючою силою, яка штовхає до нових захоплнь. Брехня в яку так хочеться вірити. І вірі цій неможливо пручатись, адже вона така приваблива... Але, як писав український пророк Тарас Шевченко: "І розвіє тьму неволі, цвіт правди зацвіте, і помоляться на волі невольнічі діти..." Тож лише правда здатна поламати ті кайдани, які кидають нам на шиї. Бо за допомогою брехні так легко маніпуляти, так легко вбивати і можна чинити найстрашніше зло без усяких угризінь совісті. То ж брехня, а не шовіністичні москалі та їх імперські амбіції, ворог №1 для українства та її державності, вони лише жертви страшнішого ворога, який знаходиться за кулісами гри, той який смикає за їх мотузки!   

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.