Чому Юлії Тимошенко не можна займатися великою політикою

4 февраля 2012, 14:58
0
655
Чому Юлії Тимошенко не можна займатися великою політикою

Правда об’єднає і визволить нас, або Чому Юлії Тимошенко не можна займатися великою політикою

У День соборності України – 22 січня – опозиційні сили об’єдналися на Софійському майдані в Києві. Чи всі об’єдналися і чи надовго – покаже час. До учасників об’єднавчого мітингу з палким патріотичним закликом звернулася екс-прем’єр-міністр Юлія Тимошенко. Свій голос вона подала з неволі. Правда, не з "глубины сибирских руд", а з Качанівської виправної колонії. Єднатися треба, "бо тільки в єдності ми незламні, тільки в єдності ми їх переможемо, збережемо незалежну Українську державу", – запевняє Юлія Володимирівна. Золоті слова, та пізно сказані. Ми ж уже були єдині тоді, на Майдані, в час Помаранчевої революції – найблагороднішої,  найкультурнішої і найкрасивішої в світі, як відзначали зарубіжні засоби масової інформації. Схід і Захід були разом. Люди, яких привозили з Донецька, Луганська… в більшості своїй переходили на бік помаранчевих, бо в них спадала полуда з очей. Правда, Президента вони хотіли "свого", такого, якого вже мають сьогодні. А Юлія Володимирівна замість того, щоб дбати про авторитет тодішнього Президента Віктора Ющенка, гуртувати всіх навколо нього, як це робить сьогодні прем’єр-міністр Микола Азаров щодо Президента Віктора Януковича, вчиняла розкол єдиного Майдану і роз’єднувала українців.

Пригадую Київський Майдан 2005 року… Усе навкруги помаранчеве – прапори, стрічки, накидки, але, головне, думки, настрої. З трибуни до народу звертається перший народний Президент України Віктор Ющенко. А на сцені стоїть Юлія Тимошенко в білій шубі із символічним червоним сердечком. Група підтримки біля трибуни скандує її ім’я. Віктор Андрійович перериває свій виступ: "Крикніть ще раз, – каже, – і я продовжу..." Невдовзі вся Україна покрилася білими прапорами з тими ж сердечками. Їх стало більше, ніж синьо-жовтих державних. З’явилася партія Юлії Тимошенко "Батьківщина", ніби ця назва переконливіше звучить, ніж "Наша Україна".

І почалося "обєднання" по-тимошенківськи. На догоду Москві, котра не сприймала українця Віктора Ющенка і де, безумовно, знали, що без Ющенка не буде України, Юлія Володимирівна "мочила його по повній програмі", як сказав відомий політик. Верховна Рада змінила Конституцію України в неконституційний спосіб і позбавила Президента Віктора Ющенка тих повноважень, які мали як його попередники, так і нинішній Президент. Це надихнуло прем’єр-міністра Юлію Тимошенко заявити, що вона буде як канцлер Німеччини, тобто вона - все, а Президент – ніхто. Так і поступала, і допрацювалася до газових угод. Президент Віктор Ющенко дбав не про свій імідж, а про Україну і говорив правду про діяльність прем’єрки. Але це називалося, що "він не дає їй працювати".

У своєму листі-зверненні Юлія Тимошенко стверджує, що до влади в Україні прийшли бандити, "які поставили собі за мету ліквідувати Українську незалежну державу". Але ж не так давно з цими ж "бандитами", комуністами, литвинівцями Юлія Тимошеко,  БЮТ дружно долали всі вето і поправки до законів Президента Віктора Ющенка. Навіть готові були замінити всенародні вибори Президента України голосуванням у Верховній Раді. Мало того, Юлія Тимошенко разом із "бандитами" голосувала за імпічмент Президента Ющенка за те, що він підтримав Грузію в боротьбі проти російської агресії. Не подобався Президент Ющенко і їй, і їм, хоч зумів, незважаючи на відсутність команди однодумців, поставити Україну на рейки справжньої демократії і свободи слова. Не погрозами він відповідав на публічні несправедливі образи на свою адресу, а казав, що щасливий, бо живе в Україні, де ніхто не боїться так зухвало говорити з Президентом. А ті, що оголошували імпічмент, не мали потреби в поверненні правдивої історії України: про Голодомор, Батурин, Крути, Базар, Конотоп, УПА, про нищення Української Церкви і української мови.

Дбаючи про майбутнє України, Віктор Ющенко запропонував і забезпечив виплату грошової допомоги жінкам при народженні дитини. Україна стала веселішою, молодшою, впевненішою в майбутньому, яке залежить від кількості дитячих візочків, а не від кількості автомобілів. Він оживив економіку, в Україну пішли інвестиції. Якби не підступна поведінка Юлії Тимошенко, то була б злагода між Президентом і прем’єр-міністром, і угоду про партнерство між Україною і ЄС було б парафовано у Бухаресті  ще при Президентові Ющенкові.

Нині входження України в сім’ю європейських народів знову гальмується через ту ж Юлію Володимирівну. У всіх на устах: "Що буде з Тимошенко?" Ніби всі проблеми в Україні вирішені, крім цієї однієї. А Юлія Володимирівна продовжує піаритися: пише листи і звернення з різних питань, щоб показати всім, що тільки вона дбає про Україну, про опозицію. Радить, як знайти морального політика, котрий би очолив опозицію, звісно, маючи на увазі себе. Не Україна турбує її, а вабить те ж президентське крісло. Може, на цей раз Володимир Путін допоможе. Ми ж так і не знаємо про що вони домовлялися, крім газових угод. Ми тільки були свідками, як вона хіхікала, коли її колега Володимир Путін образливо говорив про Президента України: "Какой-то мазурик угнал самолет..."

Кажуть, що Юлія Тимошенко ніколи б не допустила до влади українофоба Дмитра Табачника. Однак, відомо, що цього затятого україноненависника вона з усіх сил проштовхувала до складу Вищої атестаційної комісії (ВАК). На чотирьох засіданнях Кабміну ставилося це питання за вимогою премєр-міністра. Тільки коли всі міністри проголосували проти, вона заспокоїлась. Нинішній уряд з подачі діючого Президента задовільнив Юлію Володимирівну і зробив Д.Табачника міністром освіти і науки, молоді та спорту України.

Дивує, чому українські засоби масової інформації, українські патріоти не бачать в особі Юлії Тимошенко талановитої аферистки і піарщиці? Ця «тигрюля» розбила моноліт Майдану, допомогла Путіну позбутися Президента Ющенка в Україні, зуміла обдурити українців й піднестися над усіма. До речі, на обкладинках учнівських щоденників у рік Тигра малювали цього звіра з косою на голові, щоб діти милувалися Юлією (тигрюлею). Себелюбство, владолюбство, славолюбство цієї жінки не мають меж. І доки вона буде займатися великою політикою в державі, Україні світу білого не бачити. Юлія Володимирівна у своїх зверненнях лукаво називає нас милими й любими, але для неї милі й любі не народ України, не ми. Вона любить себе в цій державі. Це пора зрозуміти і сказати правду, бо  правда об’єднає і визволить нас. В Євангелії від Йоана (8.3) написано: "Пізнайте правду, а правда вас вільними зробить".

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Ющенко,Юлия Тимошенко,майдан
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.