Омбудсмен без повноважень - це «весільний генерал»

7 февраля 2012, 17:02
Депутат Львівської міської ради. Голова ЛОО політичної партії «УДАР».
0
2586

Вітчизняний політикум активно гадає на кавовій гущі, хто стане новим омбудсменом.

Сьогодні, 7 лютого, закінчується термін повноважень Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Ніни Карпачової. Вітчизняний політикум активно гадає на кавовій гущі, хто стане новим омбудсманом. Претендентів на булаву чимало: і від влади, і від опозиції. Правозахисники також висунули свого кандидата - голову Української Гельсінської спілки Євгена Захарова.
Але що турбує - коли говоримо про кандидатів на цю посаду, практично ніхто не порушує питання про повноваження омбудсмена та інші нюанси цього обрання, а перебування Карпачової на цій посаді дає поживу для роздумів.
Пригадуємо осінь 2006-го. У політикумі тоді теж йшли дебати про кандидатуру омбудсмена у зв'язку з обранням Уповноваженого з прав людини Карпачової депутатом Верховної Ради від "регіонів". Політолог Небоженко не виключив сумісництва, але припустив, що Ніна Іванівна "здасть мандат, бо для «донецьких» дуже важливо залишити її на посаді Уповноваженого - для них це буде доказом успіху їхньої політичної кампанії".
Небоженко тоді, не без гумору, зауважив, мовляв, це тільки в інших країнах, у Польщі, наприклад, Уповноважений за вагою та значимістю майже дорівнює посаді президента, «а у нас важливо буде знецінити цей інститут як такий". Як у воду дивився ...
Не хотілося б перекреслювати всю багаторічну роботу пані Карпачової на цій, дійсно, другий за значимістю посаді в державі, тим паче, що були періоди, коли Ніна Іванівна намагалася захищати людей, що постраждали від катувань, нелюдських умов утримання в місцях позбавлення волі і різного роду вивертів держиморд від влади. Але з пісні слова не викинеш. Після прилучення нашого омбудсмена до політики – цей благородний інститут в Україні став щоденно здавати позиції, і хоча падіння нижче плінтуса поки ще не відбулося, проте тенденція очевидна. Незважаючи на численні перевірки та заяви Уповноваженого, стан справ з дотриманням прав людини в нашій державі, м'яко кажучи, не покращується.
Про який захист прав людини може йти мова, якщо, згідно з оприлюдненими даними, багато тисяч наших співгромадян були піддані тортурам, принижено в органах, які мають слідкувати за правопорядком! Хороший "правопорядок", якщо людей, як у середньовіччі, піддають тортурам...
Природа низької ефективності роботи Н.Карпачової очевидна. По-перше, це інтеграція у владу, яка сама, перш за все, порушує права людини. Чи буде порушник сам себе викривати? По-друге, повноцінним омбудсменом Н.Карпачовій заважала стати її політична упередженість. Адже нікого не ввів в оману той факт, що вона свого часу здала "регіональний" мандат. У цьому був помітний політичний розрахунок ПР, тим паче, що перед цим, відразу після обрання в Раду, Ніна Іванівна подавала заяву на звільнення з посади омбудсмена – ось коли проявилося справжнє її бажання.
До речі, в суспільстві це не пройшло непоміченим. Восени того ж 2006 року одна зі столичних газет абсолютно відверто зазначила: «Навіть якщо станеться так, що Карпачова залишиться при своїй правозахисній місії, це вже буде зовсім інша Уповноважена. Сприйняття своєї посади у переважно позитивному руслі Ніна Карпачова перекреслила власноруч, погодившись бути «правозахисним» обличчям Партії регіонів. І справа не в кольорі прапорів, під які вона стала. З таким самим успіхом Карпачова могла похитнути власні позиції, прийшовши до «помаранчевих». Адже вся суть посади Уповноваженого з прав людини полягає у незалежному польоті на вільних крилах над будь-якими політичними таборами або іншими заангажованими спільнотами. Вона однозначно прийняла позиції певної політичної сили».
Тому пані Карпачова, свідомо, чи мимоволі потрапила у ситуацію, коли навіть її праведні слова... дискредитували сам інститут омбудсмена.
Згадаймо випадок з арештом Юрія Луценка. Колишнього голову МВС схопили у дворі його будинку під час прогулянки з собакою. В операції брав участь цілий загін добре озброєних спецназівців. Яскраве дійство приурочили до останніх днів 2010 року. Розрахунок був простий: напередодні новорічних гулянь народ проковтне і не таке, а неугодного політика "закрити" буде простіше.
Н.Карпачова, здавалося б, не стала осторонь проблеми. Вона, навіть, гнівно прокоментувала обставини, за якими затримували Луценка за одним фактом, а в провину йому ставлять - інший. Омбудсмен назвала це ганьбою для країни.
І що ж? Хто-небудь із можновладців перелякався? Якогось з правоохоронців, які ганьблять країну, звільнили, або понизили по службі? Можливо, перед Луценком офіційно вибачились за весь, недостойний державних мужів, маскарад? Як би не так. Від слів Карпачової відмахнулися, наче вона була не Уповноваженим з прав людини, а прибиральницею в позаштатній конторі.
Характерно, що при такій відвертій зневазі до омбудсмена населення навіть не ворухнулося, щоб захистити її...
Бо хоч і вийшла пані Карпачова з Партії регіонів, проте не мала великої поваги ані у нинішньої влади, ні у значної частини населення. Процес її затвердження в якості омбудсмена був елементарним поділом портфелів між політичними кланами в парламенті. Закон, за яким затвердили нинішнього омбудсмена, грішить декларативністю, не дає йому реальних повноважень із захисту прав людини. Сьогодні це - чисто «весільна» посада, покликана імітувати цивілізованість в країні.
Закон "Про уповноваженого Верховної Ради України з прав людини" застарів, в нього потрібно вносити серйозні зміни - і в частині повноважень омбудсмена, і в частині способу його обрання. Як мені видається, головний правозахисник країни був би набагато вільнішим в своїх діях, якщо б його обирав весь народ. І повноваження у нього мають бути такі, щоб він міг швидко і ефективно протидіяти катуванням, методам проведення слідства, зловживань арештом, як запобіжним заходом, що принижує права людини, порушення прав дитини тощо. Без належного контролю з боку суспільства за цими речами будь-яка держава перетворюється в хижого звіра.
Звичайно, поки при владі перебувають «регіонали», такі зміни в законодавство навряд чи будуть внесені - їм на руку посада омбудсмена, що виконує роль "весільного генерала".
Ярослав Гінка,
депутат Львівської міськради, голова ЛОО партії «УДАР»
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.