Друзі! Що буде далi

9 февраля 2012, 12:00
0
442

Ми не бидло! Ми не казли! Досить!

Друзі!
Ми не бидло! Ми не казли! Досить!
Ми частина народу - господаря власної країни. Ми існуємо не в віртуалі, а в цьому, реальному і такому недосконалому світі. Ми спілкуємось як в мережі, так і на вулиці, транспорті, на роботі….Ми маємо право на гідне життя.
Ми люди!

АГОВ!
“Ми народ”- це ми кажемо вам, тим хто «покращив» життя вже сьогодні, хто «покращував» його вчора і хто збирається «покращувати» його завтра!

Вам, хто претендуючи називатись елітою, намагається розпоряджатись культурою та історією народу, не знаючи і не розуміючи ані культури, ані історії ! Проффєсори ви наші універсальні…

Вам, хто намагається прихватизувати нашу землю, як вже приватизували промисловість

Вам, хто вважає надбання поколінь власною кишенею, хто розпродає підприємства гуртом і задешево тим, хто висмоктавши з них останні соки, викине працюючих на вулицю як непотріб, а обладнання продасть на металобрухт!

Вам, хто в житті нічого корисного для інших не зробив, навіть діти ваші ростуть такими самими безкарними і зажерливими виродками!

Вам, хто заради задоволення власних владних амбіцій, розділяє нас на західняків та східняків, на україно- та російськомовних, розділяє, оббріхує та протиставляє одну частину народа - іншій!

А ми одне ціле. Нам немає що ділити, проте нам є що боронити. Ми – народ, а не кріпаки у ваших межигір’ях.
Ви оголосили нам війну на виживання. Ви оголосили війну нашому народу. З 52 мільйонів нас залишилось 46. Але нас все одно більше і ми стаємо сильнішими. Деякі гинуть, деякі тікають, деякі продаються за шматок ковбаси з кав’яром чи пакунок гречки,  але ми – Народ - не збираємось здаватись.

Ви оточили себе посіпаками, що заради доступа до годівнички та за золоті погони повинні ВАС охороняти від НАС.

Ви думаєте, що ви захищені і недоступні. Офф-лайн?

Ви помиляєтесь. Саме вас тримають за парканами, саме вас возять під охороною, а нас в цей час тримають осторонь (мабуть аби нам не так смерділо), це ви не смієте просто пройтись по вулиці, зазирнути в кав’ярню, відвідати книжковий магазин, погомоніти із сусідами. Вас навіть до туалету водять під охороною.
Ви панічно боєтесь бути серед людей, ви існуєте поза суспільством.
А що в результаті? Ви не зможете прихопити з собою нічого з того, що «накопичили», хіба що діти «відслюнявлять» на персональний цвинтар і забудуть, тому що ані любові, ані повазі вони не навчені, а хто вас ще згадає?
Приэднуйтесь, разом ми зможем Facebook.com/ImperiaDown
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: политика
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.