«На панщині пшеницю жала...»

3 марта 2012, 19:10
0
889
«На панщині пшеницю жала...»

Чого чекати від земельної реформи?

Опустілі хутори, де у непролазних хащах свище вітер, а то й виють вовки, поля в міцних тенетах бур’янів   ось воно сьогодення села. Як не прикро, але ніхто вже давно не поспішає у віддалені закутки нашої держави, а ті, хто й залишилися на своїй маленькій батьківщині линуть думками в омріяні міста у пошуках кращого життя. Єдиною розрадою для селян є їх одвічна годувальниця – земля, довкола якої кожного дня точаться незрозумілі суперечки. З остарахом чекають люди земельних реформ, бо не відомо чи піднімуть вони село з колін, чи навпаки – і зовсім задушать.

         Законопроект «Про ринок земель» викликав далеко не однозначну реакцію в суспільстві. Прихильники вважають, що його ухвалення  дасть поштовх розвитку аграрного сектору, зокрема і економіки країни загалом. Критики ж  стверджують, що  наслідком дії закону може стати обезземелення селян — нинішніх власників земельних паїв.

         «Земельна реформа, запропонована українською владою небезпечна»,  – до такого висновку прийшли учасники Експертного форуму з питань земельної реформи, що відбувся 14 лютого в Києві.

         Як повідомлялось у газеті «Сільські вісті», на думку директора Інституту громадянського суспільства заслужений юрист України А.Ткачука, швидкий перехід земельних ресурсів у власність великої  буржуазії перетворить українське сільське господарство на типово поміщицьке, проте поміщики не проживатимуть у селі, навіть тимчасово. Село та його жителі їх не цікавитимуть, а земля стане для них лише джерелом збагачення за короткий період. При цьому орієнтація виробництва продукції рослинництва на експорт з усіма його небезпеками та низьким відсотком доданої вартості неодмінно призведе до обвального безробіття. Виробництво зерна потребуватиме мінімуму робочих рук, що спричинить занепад сільських домогосподарств. На часі різнобічний розвиток сільської економіки з піднесенням тваринництва, садівництва та ягідництва, виготовленням сировини для косметології, медицини. Інакше село просто вимре.

        Крім того, необхідно наголосити і на нагальній потребі покращнння сільської інфраструктури у галузях освіти, медицини. Якщо земельна реформа орієнтуватиметься лише на високу продуктивність так званого «ефективного власника», про що часто говорять чиновники, то робочі руки на селі просто стануть непотрібні, тому молодь і надалі «тікатиме» з сіл.

Про реальне ставлення влади до «пріоритетного розвитку села» свідчать дані аналізу тексту законопроекту «Про ринок земель», законодавства України в цій сфері. Виявилось, що так звана «пріоритетність» втілюється у непродуманих, хаотичних рішеннях, які не призведуть до очікуваних результатів. Як наслідок — занепад соціальної сфери на селі, зростання безробіття, бідність, алкоголізм та вимирання селян. А зарпропонована владою реформа аж ніяк не вирішує цих проблем.

        Актуальним є иакож належне узаконення власниками паїв оренди своєї земельної ділянки. Слід зазначити, що на «великий» агробізнес наважуються  тільки одиниці.  Це підтверджують дані про середню площу угідь у одного орендаря, яка становить нині 22,4 га при середньому терміні оренди 10 років, тобто наші самодіяльні «поміщики» є нечисленними і  не дуже великими.

        Результати проведених соціологічних опитувань свідчать про те, що лише 15% землевласників самостійно обробляють свої паї, ще майже 6% мають намір розпочати порати їх найближчим часом. Решта — близько 80% — не роблять цього і не збираються робити. Отож,  сподівання на поповнення лав новими фермерами у найближчому майбутньому є безпідставним.

        Однак, ні жителі села, ні містяни й досі не розуміють навіщо проводиться земельна реформа, бо влада не окреслила її головну мету та основні завдання, а також не вказала на її пріоритети та вигідність для народу і селян зокрема. Внаслідок цього у супільстві панує атмосфера повної недовіри до влади та побоювання щодо «розбазарення» народного багатства. До чого призведе земельна реформа поки що не відомо. Та чиновникам не слід забувати про силу селянського гніву, що колись став рушійною силою боротьби з політикою обезземелення селян, яка ввійшла в історію як козацько-селянське повстання під проводом Богдана Хмельницького

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.