Не лише краса потребує жертв

3 марта 2012, 22:42
0
672
Не лише краса потребує жертв

Кажуть, що формула успішного шлюбу таки існує. То в чому вона полягає і чи мають вплив на неї роки, прикмети і навіть заборони?

          Мама в соте говорить, що потрібно одружуватись,бо тобі аж (!)28-м, а ти тільки знизуєш плечима. Або ж батьки проти, такого раннього союзу, мовляв у 19-ть ти ще дитя? Отож, починаєш задумуватись - одружуватись чи ні, чи не буде шлюб помилкою? Здавалося б усе просто, сьогодні немає ніяких примусів та обмежень щодо одружень, єдина - хіба що вік, а все інше ми вирішуємо самі. Але чи існує особливий рік у житті, в який найкраще стати на весільний рушничок? І чи варто йти на такий вирішальний крок в ранньому віці, можливо, дещо почекати?А тоді чи не буде запізно?

     «Вони були такі молоді і такі закохані. Одружились, жили щасливо і померли в один день» - рядки із найбільш популярних казок та історій, які хочеться щоб реалізувались у нашому житті. Принаймні, про таку сюжетну лінію уявляє чи не половина незаміжніх молоденьких дівчат. Зазвичай, казки залишаються просто казками, а наша реальність зовсім іншою. І це ми також розуміємо й навіть сприймаємо у якості виправдання деяким особистим проблемам. Хоча, коли люди все-таки одружуються, то надіються, що це назавжди і їхній союз буде найкращим. У сім’ї не буде конфліктів, а якщо й будуть, то швидко налагодяться. Але згодом все змінюється. Появляються розлучення, «невдалі» шлюби. До речі, у яких в більшості випадків, а це 70%, ініціатором є саме жінка. Хоча на стандартні запитання друзів «Чому ви розлучились. Були ж гарною парою?» обидві сторони пояснюють однаково:одружився(одружилася) занадто молодим(ою), а хтось, що геть різні люди нерозуміючі один одного, або ж є чимало інших факторів. Але чи можна називати будь-який шлюб невдалим або поганим? Хіба такі є? Кожен союз, якщо він затверджений церквою, є святим. Навіть, якщо ви не є ревним християнином і в це не вірите, то все-таки прийдеться погодитися, що шлюб це щось надзвичайне, яке трапилось у вашому житті, у когось один раз, у когось двічі або як там вийде. І те, надзвичайне заставляє змінити вас своє життя, а головне не з примусу, а тому що ми самі того бажаємо (хоча не будемо забувати про особливі випадки, які є у будь-якій ситуації). А тепер повернемось до теми церкви. Згадаймо слова, які говорить священик під час шлюбної церемонії - «Що Бог з’єднав, чоловік нехай не розлучає». Це ще одне підтвердження вище сказаного. Отож, все це вказує на те, що всі шлюби є однаково благословенними і вдалими. Люди ж не бажаючи  проявляти терпіння та йти на поступ самі нищать те, про що мріяли. Це так, як в одному із відомих анекдотів, де поганому танцюристу і одяг буде заважати. У книзі української письменниці Галини Вдовиченко «Тамдевін» є такі рядки «Якщо б кохання включало у себе повагу, автоматично, як необхідну складову, тоді б не бажали молодятам досвідчені люди: кохання, поваги, взаєморозуміння, терпіння? Саме так – окремо й через кому». Тобто, любові не достатньо для успішного шлюбу. І тут справа не у роках чи, як зараз модно, правильно визначених датах. Високосний – не є ознакою нещасливого подружнього життя, як і ранній чи занадто пізній шлюб. Все залежить від нас. Часто ми надіємось на те, що змінимо людину. Практика свідчить, що такі випадки поодинокі. Якщо ж обранець чи обраниця має схильність до чарки, куріння, або інші погляди, несумісні з вашими – вони, зазвичай, не змінюються. І ваше кохання, шлюб, діти, подальше життя нічого не змінить. Психологи стверджують, що людина змінюється впродовж життя, але дещо, як от вподобання в житті, формуються ще в дитинстві і не підлягають зміні. Ми ж маємо завжди вибір: миритись із тим, що маємо, або чекати на те, що хочемо мати. А потім не потрібно нарікати, бо, як кажуть, очі бачили, що купляли. 

       Щодо вікових відмінностей, то дехто  одружується швидше, не маючи ні кар'єри  ні грошей. Але чи буде шлюб тут завадою для щастя в особистій роботі?Хіба не можна досягти всього і удвох, тільки якщо цього бажати!? Хтось, дещо довше тихенько очікує на своє довгождане щастячко. І воно приходить. «Suum cuigue»(кожному своє) говорить латинське прислів'я. Отож, ви одружились, кохання здається є, і тут появляться потреба ще у одному важливому аспекті – терпінні. А це річ дуже тонка і важлива, не кожному вона піддається.  Інколи, приходиться багато в чому стати не правим(ою), навіть якщо впевненість у собі стовідсоткова. Чоловікам тільки посміхнутись на жіночі забаганки і покірно їх виконати. Для жінок ж в соте, або тисячне, приготувати, прибрати, й робити те, що так за довгі роки набридло. А потім промовчати на зауваження, розсердитись, заспокоїтись і все в порядку.  Нехай пробачить Абігей Сміт Адамс( перша жінка-борець за рівноправ'я жінок), але дещо все таки залишається незмінним. Не лише краса потребує жертв, але й будь-яка важлива справа, а то й навіть все життя.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: шлюб
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.