Наше майбутнє-в об'єднаній Європі,а не на руїнах Російської імперії. Частина 2.

5 марта 2012, 20:13
Народний депутат України 2-4 скликань
0
455

Вперті заклики до "єднання" то під виглядом Єдиного економічного простору (ЄЕП), то Євро-Азійського економічного співтовариства (ЄврАзЕС), то Митного союзу (МС) є завуальованим відновленням СССР.

Читайте частину 1.

                               Росія винна Україні 52 млрд американських доларів!

    Зараз Росія хоче повністю забрати у свою власність українську газотранспортну систему(ГТС).Та ще й вимагає відмовитися від європейської інтеграції.А це означає перетворення України на російську губернію.

    Чим ще треба Україні поступитися,щоб Росія нарешті наситилася?Ні,їй завжди буде мало!Московські можновладці діють за принципом: «Нам нужен мір, жєлатєльно вєсь!».Підтвердженням цього є Білорусь,яка руками Лукашенка віддала свою ГТС у повну власність Росії,де-факто ставши її губернією,а на черзі-Молдова.Нам такої «ласки» не треба! Тому Україні відступати нікуди: або ми йдемо до процвітаючої європейської та євроатлантичної спільноти, або нас чекають московські задвірки.Це має зрозуміти Янукович і його оточення. Бо в нормальній країні вже за «Харківську змову» його б чекав імпічмент.Подальша здача ним національних інтересів України приведе його не тільки до імпічменту,а й на лаву підсудних. Хай про це знає і пам’ятає!

    І ще один болючий аспект, пов'язаний з розподілом закордонної власності колишнього СССР.Адже Україна не відмовилася від своїх активів і пасивів (боргу). В 1992р. в рамках СНД була підписана угода про т.зв. нульовий варіант. Її підписання було величезною помилкою тодішньої української влади. За тією угодою Росія перебирала на себе всі пасиви СССР,які складали 96,8 млрд.ам.дол., а інші країни відмовилися від своїх прав на закордонну власність СССР.

    Але Парламент України не ратифікував згадану угоду, а прийняв постанову, якою зобов’язав Кабінет Міністрів України продовжувати переговори з Росією щодо проведення повної інвентаризації і розподілу закордонної власності СССР.Та офіційна Москва вперто не хоче про це говорити, бо знає, що винна нам величезні суми грошей.

    За офіційним документами 1991р. частка України складає 16,2% активів і пасивів CССР. В 2010р. Російське  МЗС повідомило, що Росія погасила всі борги СССР, сплативши при цьому 14 млрд.ам.дол. як частку України у зовнішньому борзі СССР. А вартість закордонної власності колишнього СССР на момент його розпаду Росія оцінила в 110 млрд.ам.дол.Навіть якщо повірити в останню цифру,то доля України в активах складає 19 млрд.ам.дол.Віднявши завищених 14 млрд. пасиву,бачимо,що Росія винна Україні 5 млрд.ам.дол. Але українські дипломати і фінансисти, які мали доступ до офіційних документів СССР,говорять про 400 млрд.ам.дол.активів. Тобто Україна мала б отримати свою частку активів у розмірі 66 млрд.ам.дол. Віднявши від цієї суми частку пасивів, отримаємо 52 млрд.ам.дол. чистого прибутку.Ось чому Росія боїться переговорів на цю тему і не віддала нам жодної будівлі за кордоном!

    Офіційна Москва не хоче будувати з нами рівноправні, партнерські стосунки, а провадить щодо України безцеремонну великодержавну політику, вимагаючи все нових поступок, не даючи нічого взамін. Отаке «братерство»!

    Це справді той випадок,коли за державу прикро і соромно за українських можновладців,які замість того, щоб відстоювати національні інтереси України,за звичкою по-холопськи схиляють голову в північно-східному напрямку.Навіщо?                                   

                       Європейський Союз-наш дім,а не «старший брат».

Адже ЄС,на відміну від Росії,не прагне забрати у нас ГТС та інші стратегічні об’єкти,не вказує,що і як Україні робити,з ким дружити,куди вступати,не хоче бути для нас новим «старшим братом»,не зазіхає на нашу територіальну цілісність,поважає наше право вибору.ЄС-це принцип чотирьох свобод:вільна торгівля,вільне надання послуг,вільне переміщення капіталу і вільне пересування робочої сили.Рішення там ніхто не нав’язує.Воно залежить від позиції будь-якої країни ЄС,навіть найменшої.А всі інтеграційні структури офіційної Москви (ЄЕП,ЄврАзЕС,МС) побудовані на принципах московського “єдіноначалія»,бо в керівних органах цих структур вона має 80% голосів і керуватиме одноосібно.Виходить той же СССР,тільки під іншою вивіскою і в дещо іншому складі.Але Україна вже там була і щастя не знайшла!Та й нинішня Конституція України забороняє такі «братські» надбудови.                                                                                                              

    Тимчасові труднощі,які зараз переживає ЄС,долаються спільними зусиллями всієї європейської родини.Отут і проявляється разюча відмінність між справді братськими стосунками всередині ЄС та «братським» ставленням Росії до України і не тільки всередині СНД.Яскраві приклади такого «братерства» я наводив вище.А про рівень життя людей,зарплати,пенсії,соціальні гарантії в ЄС,навіть в його найбідніших країнах,українські громадяни можуть тільки мріяти,так само,як можуть мріяти громадяни і інших країн СНД.В ЄС діє принцип верховенства права,закони виконуються,суди є неупередженими,свобода слова гарантована,чого немає в СНД.То куди Україні треба рухатися,проводячи відповідні реформи,підвищуючи рівень життя своїх громадян і викорінюючи корупцію?Очевидно,що в ЄС!                                                                                                                

    Тим більше,що європейська спільнота дає нам шанс.Звісно,якщо Україна дотримуватиметься фундаментальних принципів і цінностей Європейського Союзу.Адже вступаючи до того чи іншого міжнародного об’єднання,в т.ч. і ЄС,будь-яка країна бере на себе зобов’язання жити за нормами і принципами цього об’єднання,а не навпаки.Україна не може бути винятком.Зацитую окремі пункти Резолюції Європейського Парламенту щодо поточної ситуації в Україні від 27 жовтня 2011р.: «…Європейський Парламент:…

    A. оскільки ЄС виступає за стабільну та демократичну Україну, яка поважає принципи соціальної ринкової економіки, верховенство права та права людини, захищає меншини та гарантує фундаментальні права; оскільки внутрішня політична стабільність України, в тому числі фокус на внутрішніх реформах та повагу до верховенства права, яке передбачає справедливі, неупереджені та незалежні судові процеси, є передумовою для подальшого розвитку відносин між ЄС та Україною;

    B. оскільки однією з основних зовнішньополітичних цілей Європейського Парламенту є покращення та сприяння відносинам з Україною та зміцнення Європейської політики сусідства, яка має на меті заохочення політичних, економічних та культурних відносин між країнами, яких вона стосується, та ЄС і його державами-членами;

    C. оскільки рішення Печерського районного суду в Україні від 11 жовтня 2011, яким колишнього Прем'єр-міністра Юлію Тимошенко було засуджено до семи років ув'язнення, було заборонено їй ще протягом трьох років займатись політичною діяльністю, стягнуто штраф у розмірі 200 мільйонів доларів та конфісковано все її майно, широко вважається актом помсти, або спробою за допомогою кримінальної судимості та ув'язнення членів опозиції завадити їхній участі у парламентських виборах наступного року та президентських виборах 2015 року;

    D. оскільки 12 жовтня Служба безпеки України порушила нову кримінальну справу проти Юлії Тимошенко та колишнього прем'єр-міністра Павла Лазаренка, яких звинувачують у змові, будучи президентом та реальним власником компанії "Єдині енергетичні системи України", з метою розтрати державних коштів України в особливо великих розмірах;

    E. оскільки до кримінальної відповідальності притягається все більша кількість посадовців, включаючи міністрів колишнього уряду, але переважно (заступників) голів державних департаментів та інспекцій, голів підрозділів правоохоронних органів, суддів районних судів та голів органів місцевої влади;

    F. оскільки уряд України зобов'язався запровадити низку правових реформ, які б привели цивільне та державне право України у відповідність до європейських та міжнародних стандартів;

    G. оскільки ЄС продовжує наголошувати на необхідності поважати верховенство права, включаючи справедливі, неупереджені та незалежні судові процеси, тим самим уникаючи небезпеки спровокувати враження про вибіркове застосування судових заходів; оскільки ЄС вважає ці принципи особливо важливими для країни, яка прагне вступити у глибші договірні відносини та створити політичну асоціацію з Союзом;

    1. Вважає, що поглиблення відносин між ЄС та Україною та пропонування Україні європейської перспективи мають велике значення та є в інтересах обох сторін; визнає прагнення України згідно зі статтею 49 Договору про Європейський Союз, за умови, що будуть дотримані всі критерії, включаючи повагу до принципів демократії, прав людини, фундаментальних свобод та верховенства права;

    2. Засуджує обвинувальний вирок колишньому Прем'єр-міністру Юлії Тимошенко як порушення прав людини та зловживання судовою системою для політичного переслідування провідних опозиційних політиків України; наголошує на тому, що закон, який був вибірково застосований до Тимошенко, походить з радянських часів та передбачає кримінальне переслідування за політичні рішення; у той час як Статті 364 та 365, які наразі розглядаються Верховною Радою, не відповідають стандартам ЄС та ООН;

    3. Закликає українську владу забезпечити справедливий, прозорий та неупереджений судовий розгляд апеляції Юлії Тимошенко, якщо вона її подаватиме, та інших судових процесів проти членів колишнього уряду; наполягає на тому, що Юлії Тимошенко необхідно дати змогу скористатись своїм правом на повноцінну участь у політичних процесах вже зараз та на майбутніх виборах в Україні;

    4. Занепокоєний тим, що судовий процес проти Тимошенко повністю суперечить проголошеній українським урядом відданості демократії та європейським цінностям;

    5. Висловлює свою щиру стурбованість триваючим перебуванням під вартою колишнього Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка, якому поки що не був винесений вирок, та іншими аналогічними справами;

    6. Наполягає на тому, що всі судові процеси проти колишніх та чинних високопосадовців уряду повинні проводитись у відповідності до європейських стандартів справедливості, неупередженості, прозорості та незалежності;

    7. Вважає, що якщо не буде переглянуто вирок Юлії Тимошенко, це поставить під загрозу підписання Угоди про асоціацію та її ратифікацію, ще більше віддаляючи країну від реалізації її європейської перспективи; висловлює занепокоєння певними ознаками згортання демократичних свобод, а також можливим перетворенням державних інституцій на інструменти здійснення партійних цілей та політичної помсти; 

    8. Наголошує, що зміцнення верховенства права та внутрішні реформи, включаючи достойну довіри боротьбу з корупцією, є важливими не тільки для підписання Угоди про асоціацію та поглиблення відносин між Україною та ЄС, але й для консолідації демократії в Україні;

    9. Вітає згоду, досягнуту щодо Угоди про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі; вважає цю угоду міцною основою для можливого завершення переговорів щодо Угоди про асоціацію між Європейським Союзом та Україною;  

    10. Висловлює стривоженість повідомленнями про погіршення свободи та плюралізму преси в Україні; закликає владу вжити всі необхідні заходи для захисту цих невід'ємних аспектів демократичного суспільства, а також утриматись від будь-яких спроб контролювати, прямим або непрямим чином, зміст повідомлень у національних ЗМІ;

    11. Рішуче підтримує рекомендації, висловлені у спільних висновках Венеціанської Комісії та ОБСЄ/БДІПЛ щодо проекту закону про вибори народних депутатів; вважає необхідним ухвалення та запровадження цих рекомендацій належним, інклюзивним та всебічним шляхом із залученням опозиції та громадянського суспільства;

    12. Закликає всі політичні сили в Україні провести чесні та прозорі дебати щодо процесів прийняття політичних рішень; наполягає на тому, що розслідування можливих невдач в процесі прийняття політичних рішень повинні проводитись парламентською слідчою комісією;

    13. Вважає, що нещодавно перенесена зустріч з президентом Януковичем могла б стати чудовою можливістю вирішити серйозні проблеми, озвучені українській владі, а також відновити конструктивний діалог, який міг би привести до парафування Угоди про асоціацію за умови, що буде досягнуто значного прогресу щодо усунення існуючих технічних та політичних перешкод; закликає Раду та Комісію заново призначити перенесену зустріч з президентом Януковичем так, щоб вона відбулась до запланованого на грудень 2011 року Саміту Україна-ЄС;

    14. Закликає Комісію допомогти судовій реформі в Україні, краще використовуючи Програму розбудови спроможностей ЄС, а також розглянути можливість створення Консультативної групи високого рівня для допомоги Україні в її зусиллях щодо гармонізації із законодавством ЄС, включаючи судову сферу; 

    15. Доручає своєму президенту передати дану Резолюцію Раді, Комісії, Віце-президенту Комісії/ Верховному представнику Союзу з питань зовнішньої та безпекової політики, урядам та парламентам держав-членів, уряду і парламенту України, а також Парламентській Асамблеї Ради Європи і ОБСЄ.»                                                               

                 Дилема В.Януковича:або ЄС,або лакей Москви,але без нас.

Отже, Україна,як європейська країна,має зараз унікальний шанс зробити остаточний вибір на користь своєї європейської перспективи.Адже Договір про ЄС надає нам право вступу до нього!Вся відповідальність за це лежить на українських можновладцях та особисто Вікторі Януковичу. Угода про асоціацію з ЄС і Угода про глибоку та всеохоплюючу зону вільної торгівлі з ЄС, яка є складовою частиною попередньої Угоди, - наш єдиний шанс остаточно порвати з пострадянським минулим та назавжди влитися в свою рідну європейську заможну, правову родину.  

    Парафування цих документів – тільки перший крок до максимального зближення з ЄС. Потім має бути підписання та ратифікація.Якщо український режим не дослухається до Резолюції  Європарламенту,то набуття чинності Угоди про асоціацію може затягнутися на  десятиліття.І тоді Москва зробить все, щоби Україну навіки посадити під свій ковпак.                             

   Рішення – за Януковичем!Якщо він не дослухається до позиції майже 2/3 громадян України на користь Європейського Союзу, то вічна зневага свого народу, а то й суд, йому забезпечено.

   Український народ, як повноправний господар на своїй землі, має повне право на гідне життя в європейській і євроатлантичній спільноті.

   Український народ має заставити своїх чиновників,незалежно від рангу,виконувати його волю.

   Досить терпіти зневагу над собою різних «братів» та внутрішніх окупантів!                                                                

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.