Молоді християни-юристи зустрілися з Героєм України юристом Левком Лук"яненком

6 марта 2012, 11:19
0
434
Молоді християни-юристи  зустрілися з Героєм України юристом Левком Лук яненком

03 березня 2012 року за підтримки Київської Асоціації юристів-християн України http://vk.com/club28309936 та Консульського центру Education USA в Києві відбулася зустріч молоді з Левком Лук"яненком.

03 березня 2012 року  за підтримки Київського осередку Асоціації юристів-християн України http://vk.com/club28309936 та Консульського центру Education USA в Києві відбулася зустріч молодих юристів та активної молоді з видатним громадським, політичним діячем, юристом – Левком Лук’яненком. http://www.facebook.com/media/set/?set=a.371353589555871.90178.230167487007816&type=1

Левко Лук’яненко мав велике бажання зустрітися з юристами, щоб поділитися своїм не тільки громадсько-політичним досвідом, але і юридичним, особливо у сфері правозахисної діяльності та сфері законотворення.  

Організатори зустрічі запропонували перелік тем і питань, що цікавили християн-юристів, зокрема як Левко Лук’яненко  прийшов у боротьбу за Незалежну Соборну українську Україну, чому після стількох років поневірянь у концтаборах і на засланні у Мордовській далечі він знову повернувся незламним борцем за Самостійність Неньки України і взявся за розбудову Української Гельсинської Спілки а потім і Української Республіканської партії, звідки він черпав сили і натхнення у нерівній борні проти кремлівських окупантів, проти страшенної і нелюдської системи совітського забамбулювання і окрадання українського народу.

«З Любові до України брав і беру я сили!» - було лейтмотивом палкого і надзвичайно відвертого виступу Левка Григоровича. Простими словами він говорив про складне. Згадав дитинство на Чернігівщині, перші відчуття приязні до рідної землі, батькові розповіді про козаків, про їх звитяги і борню, про знищення козацтва на Україні нелюдськими методами царату, про несправедливість і жорстокість людожерницького московського комуністичного ладу, що десятиліттями обирав і знедолював богообраний український народ, про голодомори і злидні колгоспного устрою, про планомірне винищення українства кремлівською совіцькою керівною верствою.

Дві хвороби пострадянського періоду мучають і знесилюють Україну та її народ: відсутність патріотизму та недостатня громадянськяа активність українців. Але хвороби – навіть задавнені і хронічні – якщо вони виліковні та не смертельні, неодмінно минають, народи і спільноти прозрівають і одужують, звільняються від вікових недуг і помилкових ідеалів, відроджують власні прадавні звичаї , спосіб життя і мислення, свою автентичну культуру і мистецтво, В И Л І К О В У Ю Т Ь С Я від найбридкіших хворей, помилок і зневіри у власну щасливу долю і світле майбуття, ПРОКИДАЮТЬСЯ від тисячолітнього летаргічного сну Українського Духу, розплющують стомлені темрявою морального та фізичного поневолення правдиві очі нації, розпрямляють натомлені віковим ярмом рабства і недолі широкі міцні плечі, випростують з хащів ошуканства і духовної дезорієнтації зайдами чужинцями чесні могутні спини, піднімають притиснуті до рідної землі ординською навалою розумні світлі голови - і - О Ж И  В А Ю Т Ь!!!

Боже великий, єдиний, нам Україну храни!!! Але ж саме зараз відбувається отой прекрасний процес пробудження України, відновлення самосвідомості прадавнього шляхетного народу, виздоровлення нашого роду від запущених хронічних совіцьких хвороб і немощей. Геть, злидні чужинські з нашої хати, киш, пранці і безсовісні «народні обранці» з нашого чистого вільного виднокраю!!! Свободу і незалежність батьківщині Мазепи, Хмельницького, Гоголя, Шевченка, Винниченка, Франка, Українки, Грушевського,  Бандери, Стуса, Чорновола, Драча, Павличка і тисяч тисяч тисяч славетних українців на українській землі!!!

Далі Левко Лук’яненко згадав про власну партійну практику у  Радехівському районі Львівської області, де на той час поселився з дружиною. Робота агітатора райкому КПРС була пов'язана з постійними поїздками по селах району. Він бачив, як людей заганяли в колгоспи, знищували цілі хутори. Разом з однодумцями тоді вирішив створити підпільную партію Українська Робітничо-Селянська Спілка (УРСС). У середині 1959 переїхав до Глинянського району і, щоб мати більше вільного часу, з райкому перевівся в адвокатуру. Почав захищати на радянських виїздних судилищах окрадених і ошуканих владою селян, зрозумів, що коли колгоспниця краде на полі кукурузу для животіння власної курки – то не вона винна у страшних своїх злиднях, а нелюдський колгоспний спосіб господарювання на щедрій українській землі. Потім відбулася перша, організаційна зустріч, на якій обговорили Програму УРСС. Оскільки програма була дуже жорстка і гостра, вирішили її знищити, а до наступної зустрічі доручили Лук'яненку скласти нову, м'якшу. Але 21 січня 1961 були усі соратники були заарештовані за зрадою колишнього однокласника, слухача Вищої Партійної Школи, якому необачно дали почитати Програму УРСС. Звичайний радянський фінал – совіцький суд і смертний вирок, замінений на концтабір у Мордовії.

Так просто Левко Григорович розповідав про такі жахливі речі – чуб дибки ставав!!! Наверталися сльози від злості на несправедливу неукраїнську владу, на безчинства і беззаконня, що творилися і продовжуються на Україні!!! Але ми не безсилі, ми не упокорилися чужинському режиму, ми не згодні і не задоволені «беспределом», що чиниться в Україні промосковською керівною адміністрацією і урядом! Мусимо об’єднуватися і спільними зусиллями демократично усунути теперішню продажну корумповану владу від керма української державності. З Божою допомогою і повидінням.

Невмолимий час сплив. Левко Григорович спинив свою тяжку правдиву оповідь. Посипалися запитання: «а як же тоді ви…», «а що ж тепер НАМ?..», «а куди ж далі рухатись?..» - як град по жерстині – аж загуло!!!

Читайте книжки Левка Лук’яненка, діти! Опановуйте методи та вивчайте ідеологію національного визволення! Дізнавайтеся важку Правду свого Народу!!! Легкою наша Правда ніколи не була – така вже ласа є наша земелька чужинцям і загарбникам… Але ж іншої у нас немає, І Н Ш О Ї ми і не хочемо!!! Тільки ТАК!!!

Зазітхали молоді християни-юристи, запечалилися… А потім розповіли про своє, про змагання з корупцією під час непрозорих тендерів та державних закупівель, про супротив юридичної християнської громади розкраданню державного майна і ресурсів, про мільйони і міль’ярди гривень, повернутих у скарбницю держави депутатськими запитами щодо незаконних оборуток у сфері державного замовлення на товари і послуги… Про Центр протидії корупції www.antac.org.ua Про захист християнами-юристами права на життя ненароджених українських громадян-немовлят, позбавлених одвічного природного права з’явитися на світ Божий звичайними жахливими абортами.

Довго б ще спілкувалися – та плин часу невмолимий… Зафотографувалися сукупно, з Левком Григоровичем на почесному чільному місці, узяли – кому хотілося – автографи у Героя України і пішли «в люди» - нести пломінь боротьби за права і свободи громадян України в маси, на широкий загал, до кожної особи народу, якого нинішні «управителі» вважають безголовим і бездушним «електоратом»… Цікаво – а скільки після цієї зворушливої шаленої зустрічі з Правдою молодих людей вступлять до лав Української Республіканської партії? Покладу руку на серце і скажу відверто: я б таки вступив до УРП! Але не можу… Я вже півроку ношу біля серця заповітний вистражданий мною і моїми побратимами партійний квиток УРП з прекрасною «ластівкою» на жовто-блакитному тлі… Я – член Української Республіканської Партії. Борюсь за демократію в Україні!

ПресСекретар УРП Мишко Хоменко.

 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Україна для людей
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.