Лист інваліда 1 группи на візку О.Башта до голови обл.ради Тернопілля О.Кайда

10 марта 2012, 05:15
Лікар-псіховтерапеут. Заввідділенням дурдому
0
762
Лист інваліда 1 группи на візку О.Башта до голови обл.ради Тернопілля О.Кайда

У натовпі, якщо я не попереду, завжди мій ніс на рівні їх попок ! Приємно то як !

"Мене сьогодні, 9 березня, під час урочистих покладань квітів владою до памятника Шевченко, невідомі у цивільному і під наглядом міліції перевернули з інвалідного візка в болото.
Перед тим, мені давали 'чесне слово' що я зможу виступити на цьому зібранні.
Коли вже нікого не було з влади і їх прихильників мене відпустили.
Тепер мусора вже свій вишкіл покращуюють на інвалідах.
Присутні в більшості своїй слухала виступи влади.
Похилого віку дідусь, та літня жінка спробували заступитись Решта споглядала.От І ве !!!

Ну що, друзі ? Україну сьогодні я не відстояв. Пробачте мені."

Лист інваліда 1 группи на візку О.Башта до голови обл.ради Тернопілля О.Кайда

Ну що, шановний Олексію, от і поховали ми з тобою 9 березня 2012 нашу неньку біля памятника Тарасу, у самому центрі Тернополя. Ти туди прийшов урочисто, в колоні з своїми побратимами з Свободи і друзями з Фронту змін, УНП, партії Гриценка. А пліч-о-пліч з вами маршували і представники регионалів ( дивно, але вони сильно чомусь не афішували свою региональність ). Ви йшли горді і веселі. Несли вінки з квітв, а казали що то свято. У вас було свято. А от Батьківщини чомусь не було серед вас на святі ? Дивно. Правда, Олексію. Регионали влади з вами ( чи то може ви з ними ) були, а от Батьківщини не було. Хочу тобі, Олексію нагадати (прости вже мені за таку наглість, але Батьківщина - то така політична сила, лідер якої "дуже законно" засуджена тими, з ким ти, і твої побратими з Свободи покладали квіти в вінках на це свято. А за ту жіночку з Батьківщини, що в буцигарні тепер сидить, доречі, на виборах президента в 2010 всі українці ( тут я не помилився, саме - українці, а не насєлєніє ) проголосували, але бандити "перемогли" обманом і фальшуванням і з допомогою тогож насєлєнія.


У мене, Олексію, все "ок". Я - інвалід 1 гр., на візку, "счастливо и безнужденно" живу на пенсію в 822грн.
А ще з початку 2009 і по нині 2012, ця пенсія НЕПІДВИЩУВАЛАСЬ вже 2 (ДВА ! ) роки. Але не відкрию для тебе, Олексію таємниці, що патрон нашого "губернатора в законі - Хоптяна " ( це той що вбив людину в аварії і втік, а потім "доказав" що він не винен ) за ці два роки що найменьше шість разів обіцяв пенсію мою, доречі саму мінімальну, підвишити.
Ти розумієш, Олексію, ОБІЦЯВ, а не виконав. Як же так, Олексію ? Я з цим не змирюсь ніколи. Але і вам праздних нехотів псувати своєю присутністтю. Бог вам суддя. Не було у мене до тебе,Олексію, жодних претензій. Я розумний, все розумію.

Але коли той обіцяльник напередодні цього вашого святого покладання квітів знов пообіцяв що мені стане ще краще і ще покращенніше, то я вже не витримав. Ти розумієш,Олексію, ну не втримався. Навіть не стільки я, скількі моя душа. Так вона взвила, Олексію, що я тобі словами не можу передати.
От я і вирішив, що піду до вас на свято покладання, не буду його вам псувати, але лише тихесенько нагадаю тобі, Олексію і побратимам твоїм, що тяжко мені, дуже. Ти чуєш, Олексію ? Тяжко нам, тим хто живе на 822грн/мсц, ну дуже тяжко. Оце я і хотів вам, Олексію і сказати.

Напевно ти, Олексію знаєш, скільки сходинок багато треба подолати, щоб до Тараса підійти. А як же мені самому ?, та ще й на візку...Сподіваюсь ти зрозумів, про що я. От і вирішив я, що заїду від драмтеатру нашого, не привертаючи сильно уваги. Там є одне місце, де нема сходинок. Ти будеш здивований, Олексію, але на мене там вже чекали якісь хлопці в цивільному ( то були ті самі, що мене потім тягли від тебе на твоїй промові). То тепер я знаю, що то були переодягнуті в цивільне менти (прости мені Господи ). Але я зміг всеж іх обдурити. І навіть під'їхати до людей, встати поруч з людьми. Ти же знаєш, Олексію, що я на візочку, а тому "маленького" зросту, і стояти в натовпі, то це якраз мій чудовий носик на рівні не меньш чудових попок тих пацанів в цивільному, що мене потім по землі шарпали, викинувши з візка.

Так от, Олексію, коли ти почав виступати, то ті хлопчики в цивільному якраз і обступили мене з боків та почали тягнути в зад, подалі від тебе, Олексію. Щоб не почув я твоєї промови, а лише нюхав їх зади. Я зрозумів, Олексію, що ще трохи, і мене взагалі виштовхають. Тому-то, шановний Олексію я і вискочив до тебе, щоб бути поруч, щоб ти мене захистив від тих бандюків в цивільному. Думав що бандюки непосміють. Даремно я так сподівався. Посміли, та як останню шавку гицелі в місті Тернополі мене потягнули. А ти, Олексію, не в укір тобі, не зміг швидко, а політик має часом і миттєво оцінити ситуацію та прийняти рішення. Незміг ти, Олексію.

І ти, Олексію, так був захоплений промовою своєю, що тільки і зміг сказати " - хлопці, ну шо ви там" ...і далі продовжував свою палку річ. А поки ти, Олексію говорив свою чудову річ, то мене викинули з візка на зелмю ті хлопці в цивільному, а міліція не підпускала тих, хто хотів мені допомогти. Я ж то розумів, що треба волати, щоб всі почули та захистили. Ан ні. Не почули. Може то і тебе там не пропустили міліціянти, бо по завершенні своєі палкої промови, ти так і не подолав той кордон, не підійшов до мене, не спитав, Сашко, а що з тобою трапилось ?

Напевно вже досить щось ще писати, бо може ти взагалі і не захочеш читати, а тут як дурень слова делікатні підбираю. На останок таке скажу.
То СЛОВО, яке ти мені (шкода що не особисто, а через того дідуся-посередника, що мене від мусорів боронив ) обіцяв що всеж виступлю на вашому святі мені так і не дали сказати. Потім, коли вже всі розвернулись до Тараса задами і пішли, то я ім кричав в догін, але вони не чули, і ти, Олексію теж не чув, про мій біль та образу моєї гідності. Але я і це стерплю, я сильний, чуєш,Олексію ? Я все стерплю.

Останне, що тобі скажу, Олексію. В наши самих популярних тернопільських теленовинах на TV-4 про мене навіть словом не згадали, хоча так любили давно і раніше про мене "мирні" репортажі робити.
От в кадрі ти, Олексію виступаєш, тебе добре чути і видно, а на цьому фоні чути і мої воплі і волання...але мене не видно. Ти бачив, Олексію, скільки там було телекамер і теба всі фільмували ? Так - 5 !!!. і по жодному з наших тб каналів, то як мене мусора тягали по землі так і не показали. Правда там був один хлопчина з камерою і тільки но мене фільмував невідстайно. Але ті які мене викидали з візка на землю, в самому кінці сказали йому - "ну всьо, паша, пашли".
Ну тепер вже все. Хоча є що тобі сказати. А ти напевно сам, Олексію, не додумаєшся мене знайти та поговорити. Чому таке могло статись ? Сталось не в Донецьку, не в Харькові, не в Луганську. А сталось в Тернополі. В обласному місті, де ти голова обл.ради, області де люди підтримували твою Свободу. Що змінилось в нашому житті,Олексію ????
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Юлия Тимошенко,Янукович,Азаров,Тягнибок
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.