Наш Міністр культури не то хворий, не то збоченець...

7 апреля 2012, 16:05
журналіст
0
381

Десятки чоловіків таємно закохані у гендиректоршу Нацзаповідника у Лаврі. Вона любить лише фронтову поезію О.Гончара...


На перший погляд і здалеку, наш улюблений Міністр культури справляє враження нормального чоловіка. "Красиво одевается, красиво говорит..." Через прес-службу дає якісь коменти, зачитує промови. Одним словом, керує як може. Однак, мало хто з членів команди так нашкодив іміджу цієї влади та і України в цілому, як цей другосортний галицький музика, улюбленим фокусом якого є гра на скрипці смичком, затиснутим поміж ніг... У такому стилі і править...

От варто зацитувати його висловлювання про музеї!

Коментар Міністра культури Михайла Кулиняка з приводу інтерпретацій у ЗМІ рішень Міністерства культури України щодо зміни керівництва декількох музейних державних закладів

Враховуючи велику увагу, яку приділяють ЗМІ України змінам  керівництва державних музейних закладів України, вважаю необхідним підкреслити, що всі останні зміни керівництва відбуваються у відповідності до курсу на модернізацію музейної справи України.

Після низки проведених досліджень, соціологічних опитувань, аналітичної роботи та перевірок господарської діяльності було виявлено масові порушення і недотримання елементарних вимог законодавства України, що призвело до катастрофічного стану не тільки музеїв України а й всієї культурно-історичної спадщини.

Ситуація дуже складна і потребує виважених та рішучих кроків для запобігання знищення пам`яток України.

Перші кроки стосуються керівників державних закладів культури, які протягом десятиліть не відповідали тим завданням та очікуванням, які на них покладали мої попередники.

Я, як Міністр України несу персональну відповідальність за збереження української культурної спадщини не тільки перед народом України, а й перед світовою спільнотою, тому що культурно-історична спадщина України є частиною світової культурно-історичної спадщини. Уряд України протягом останніх 20-ти років підписав низку міжнародних Конвенцій по збереженню спадщини і кожний Міністр культури України, мої попередники, ті хто прийдуть після мене, несуть за це персональну відповідальність.

Я, як Міністр не можу залишати на керівних посадах провідних музеїв та заповідників України людей, діяльність яких викликає занепокоєння в професійному середовищі, та призводить до пошкодження стародавніх пам`яток України. Так Інститут Археології України на чолі з академіком Петром Толочко били на спалах про несанкціоноване відкриття саркофагу дружини Ярослава Мудрого та безпідставне святкування 1000 річчя  Софії Київської, не маючи на це жодного наукового підґрунтя та санкцій відповідних наукових установ. Така ж сама справа зі збереженням стародавніх українських ікон в Національному художньому музеї поряд з іншими фатальними недоліками в керуванні одним з найстаріших  та впливовіших музеїв України.

Мені би хотілося зробити наголос на тому, що Міністр культури має право звільняти своїх підлеглих за грубі порушення у визначеному законом порядку. Головна місія директору музейного закладу – це збереження та передача знань. Якщо мої підлегли не справляються зі своїми обов`язками, а їх діяльність наносить шкоди ввіреним мені державою музейним закладам, я маю приймати відповідні рішення.

Хотілося б також, користуючись нагодою, зробити наголос на тому, що перед керівництвом сучасного музею стають питання значно більш розширені ніж просто збереження та передача знання. Компетенція керівництва розширюється до таких питань як стратегія розвитку, фінансування, логістика, контроль управління, маркетинг, планування, підвищення кваліфікації працівників у відповідності до постійно змінюючогося інформаційного та технологічного простору, тарифікація, формування лідерських позицій  музею, промоції музею в середині країни та за її межами. Керівництво має пильно стежити за такими напрямами діяльності, як збільшення кількості відвідувачів, соціо-економічний вплив на розвиток в цілому, туристична привабливість, культурне засвоєння прилеглої території та локальний розвиток.

Чи багато в Україні директорів музеїв які б відповідали цим банальним сучасним вимогам?

Модернізація  керівництва музею полягає в переході від традиційної організації, так би мовити «архаїчної», до раціональної організації. Але саме цей перехід має так званий «синдром несприйняття змін». Зміни будуть. І вони неминучі. Тому перед тим як залучитися до модернізації, кожному керівникові музею слід чітко визначитися, чи готовий він особисто до впровадження таких змін.

http://mincult.kmu.gov.ua/mincult/uk/publish/article/279858;jsessionid=36E1521AAA2DCA40B41F3A0426A50DB5



Виступ Міністра культури України Михайла Кулиняка

на першому засіданні музейного експертного середовища

 

В першу чергу слід зазначити, що культурна політика визнається керівництвом держави як частина політики державної безпеки. Роль сьогоднішнього міністра культури – це насамперед створення умов для розвитку професійного культурного середовища та захист культурно-інформаційного простору України.

 

В цій стратегії модернізація музейної справи України  входить до першочергових пріоритетних напрямів нової  державної культурної політики.

 

Мета першого засідання робочої групи:

 

1.Визначити статус сучасного музею та його роль в реалізації державної культурної політики.

2.Виявити потенціал, конкурентоздатність та готовність до роботи в умовах інформаційного суспільства.

 

Інструментарій:

 

1. Статус музею в епоху глобалізації та інформаційних технологій.

Це складне питання. Ми живемо в епоху популізму та видовищ, керованих ринковими відносинами, головним показником для яких є кількість відвідувачів і відповідно кількість проданих квитків. Але головним показником для Музею має бути не кількісна, а якісна характеристика – яким чином виміряти, що отримали  глядачі після відвідування Музею з точки зору знання та інтелектуального збагачення ?  В чому полягає зміст запропонованого музеєм «видовища» ? Хто має цей зміст створювати ? Всі ці питання є предметом  національної культурної політики.

 

Чітким є розуміння того, що Музей є неприбутковою організацією, але вся його діяльність так чи інакше є частиною ринкових відносин у вигляді пропозиції  послуг, які надаються відвідувачам. Але тим не менш, Музей не може вважатися підприємством культурної індустрії, тому що Музей не формує свою пропозицію в залежності від попиту, а навпаки, Музей формує попит на високу культуру і має свою, тільки йому притаманну специфіку, яка має бути врахована в новому законодавстві. Звідси і особливий статус Музею і велика громадянська відповідальність його співробітників.

 

2. Керівництво музеєм.

Перед керівництвом сучасного Музею стають питання значно більш розширені ніж просто збереження та передача знання. Компетенція керівництва розширюється до таких питань як стратегія розвитку, фінансування, логістика, контроль управління, маркетинг, планування, постійне підвищення кваліфікації працівників у відповідності до постійно-змінюючогося інформаційного та технологічного простору, тарифікація, формування лідерських позицій  музею, промоції музею в середині країни та назовні. Керівництво має пильно стежити за такими напрямами діяльності як збільшення кількості відвідувачів, соціо-економічний імпакт, туристична привабливість, культурне засвоєння прилеглої території та локальний розвиток.

Модернізація  керівництва музею полягає в переході від традиційної організації, так би мовити «архаїчної», до раціональної організації. Але саме цей перехід має так званий «синдром несприйняття змін». Зміни будуть, і вони неминучі, тому перед тим як залучитися до модернізації кожному керівникові музею слід чітко визначитися, чи готовий він особисто до впровадження таких змін. (...)

 

 

Стає зрозумілим, що таке коло питань передбачає широку програму консультацій, досліджень, аналітики та дискусій.


Золоті слова! Прекрасні наміри! А дії?

Відбулося брутальне звільнення директора Національного музею Т.Шевченка, більш схоже на рейдерське захоплення. Особливих претензій до її роботи як не було, так і нема. Замість неї призначено абсолютно не підготовлену людину, без досвіду і керівних навичок.

Гучним скандалом і судовим рішенням закінчилася спроба звільнити директора Національного заповідника Софія Київська.

Нацзаповідник у Лаврі очолила лікар-кардіолог, призначена свого часу на посаду заступника Міністра культури за якимось надпотужним "блатом", не маючи і дня стажу в культурі! Моментально прославилася гучними ляпами та дурницями. Громадськість з жахом відслідковує її "подвиги" у заповіднику! Це треба додуматися залучити до управління закладом такого духовного рівня колишню фотомодель-стриптизершу,яка публічно визнає, що була утриманкою кримінальних авторитетів! Вона готова презентувати Лавру на міжнародному рівні! Мабуть так нині модно? У Марії-Магдалини теж було важке минуле...

Щойно ганебно звільнили досвідченого директора Національного художнього музею України. Який до того ж, є керівником міжнародної музейної спілки в Україні. Громадськість обурена! Адже, це рішення дуже схоже на спробу замовчати крадіжку і підміну картин в кабінетах Уряду України!!!

І кого призначають в.о. директора музею світового рівня?

Олігархічну дружину, походження сімейних капіталів якої, у будь-який момент може викликати цікавість правоохоронних органів. Ця жінка є власницею приватних галерей, має досвід торгівлі витворами мистецтва на міжнародному рівні, не має профільної освіти та навиків управління великим державним музеєм. Більше того, є постійним організатором і учасником гламурних тусовок та виставок провокативного еротико-порнографічного змісту. Як вона зможе утриматися від спокус, маючи доступ до музейних скарбів? Їх же треба не перепродувати у спекулятивному ритмі, а ЗБЕРІГАТИ, показувати людям!

Це вже не випадкові помилки Міністра. Це тенденція! Робити такі кроки свідомо - підло. Не хочеться вірити, що душа Міністра культури наскільки грішна. Швидше за все, і життя підтверджує цю оціночну версію, очільник культурного відомства трохи хворий.

Можливо, слід відпочити, підлікуватися? Почитати святих книг, помолитися?

Будемо звертатися до Президента, керівників Уряду. Хай допоможуть...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"



Творіння нового духовного лідера Національного (!) художнього музею



Морально! Саме для дітей середнього шкільного віку. Саме вони найчастіше потрапляють до музеїв...



Дороговказ напряку розвитку музеїв від нашого улюбленого Міністра...



Десятки чоловіків таємно закохані у гендиректоршу Нацзаповідника у Лаврі. Вона любить лише фронтову поезію О.Гончара...



Влада у Лаврі досліджує діяльність ЮНЕСКО та готова представляти Нацзаповідник на міжнародному ринку. Красиво, духовно, морально...



Міністр у нас класний! Правда, втомлений...
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.