Працевлаштування громадянина Російської Федерації в Україні

10 апреля 2012, 15:13
0
3983

просто відповіді

Причиною підготовки і написання данної консультації послужило незрозуміле для багатьох питання, пов’язане з працевлаштуванням росіян в Україні.

 Питання/ коротка відповідь:

1) За яких умов іноземцям не потрібен дозвіл на працевлаштування?

Дозволу на працевлаштування не потребують іноземці:

- які постійно проживають в Україні (мають посвідку на постійне проживання в Україні), - Закон України «Про імміграцію»;

- фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності (приватні підприємці);

- засновники підприємств, які в установленому законодавством порядку створили (заснували) суб’єкт підприємницької діяльності та здійснюють керівництво без вступу в трудові відносини;

- іноземний персонал представництв суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих в Міністерстві економіки України, і які згідно з Додатком 2 до «Інструкції про порядок реєстрації представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності в Україні» мають службові картки, які діють на всій території України. Зазначені картки дають право цій категорії іноземних громадян перебувати на території країни та працювати без дозволу тільки у даному представництві;

- особи, які в установленому порядку набули статус біженця та особи, які подали заяви про надання  цього статусу, - Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту»;

- іноземці, найняті інвестором у межах і за посадами (спеціальністю), визначеними угодою про розподіл продукції, - Закон України «Про угоди про розподіл продукції».

 2) Чи потрібен дозвіл на працевлаштування громадянина Російської Федерації?

Так потрібен.

3) Чи можлива робота іноземця за сумісництвом?

Ні неможлива.

 4) Яка відповідальність за порушення вимог закону?

4.1. Штраф – 21 880 грн. 00 коп. (двадцятикратний розмір мінімальної заробітної плати встановлений законом). Частина 4 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення».

4.2. Штраф – від 1 700 грн. 00 коп. до 3 400, 00 грн. (від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян). Частина 1 статті 204 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

 5) На які посади іноземці не можуть призначатись в Україні?

Іноземці не можуть призначатися на окремі посади або займатися певною трудовою діяльністю, якщо згідно із законодавством України призначення на ці посади або заняття цією діяльністю пов’язане з належністю до громадянства України, а саме:

- нотаріусами (Закон України «Про нотаріат»);

- адвокатами (Закон України «Про адвокатуру»);

- суддями (Закон України «Про статус суддів»);

- митниками (Закон України «Про митну службу в Україні»);

- державними службовцями (Закон України «Про державну службу»).

 Основні нормативні акти, що регулюють працевлаштування іноземців в Україні (в редакції станом на дату підготовки консультації):

-         Конституція України;

-         Кодекс законів про працю України;

-         Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;

-         Закон України «Про зайнятість населення»;

-         Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства»;

-         Наказ Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників».

______________________

Основні положення

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, – за винятками, установленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України (ст. 26 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (ст. 64 Конституції України).

Положення Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передбачають, що:

іноземець - особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав;

дозвіл на використання праці іноземців та осіб без громадянства - документ, який надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця або особи без громадянства у порядку, встановленому законодавством України;

іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, - іноземці та особи без громадянства, які в установленому законодавством чи міжнародним договором України порядку в'їхали в Україну та постійно або тимчасово проживають на її території, або тимчасово перебувають в Україні.

Роботодавці мають право на використання праці іноземців та осіб без громадянства на умовах трудового договору лише за наявності виданого роботодавцю державною службою зайнятості дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (Частина 2 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення»).

Процедура одержання дозволу передбачена Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2009 р. N 322. При цьому, дозвіл на використання праці іноземця та особи без громадянства, що надає право роботодавцю тимчасово використовувати працю іноземця на конкретному робочому місці або певній посаді, видається роботодавцю у разі відсутності в країні (регіоні) працівників, спроможних виконувати відповідні роботи, або наявності достатніх обґрунтувань доцільності використання праці іноземця, якщо інше не передбачене міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України

Перелік документів

Для отримання наведеного дозволу представник роботодавця подає до центру зайнятості наступні документи:

-          заява;

-          дві кольорові фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см;

-          обґрунтування доцільності використання праці іноземця і можливості створення для нього відповідних умов для перебування і роботи;

-          документ (наказ, витяг з протоколу, доручення тощо), оформлений в установленому порядку, який посвідчує право особи представляти інтереси роботодавця у центрі зайнятості;

-          довідка органу державної податкової служби про сплату роботодавцем податків та зборів (обов'язкових платежів);

-          довідка центру зайнятості про відсутність у роботодавця заборгованості перед Фондом;

-          квитанція про внесення плати за розгляд заяви;

-          копія проекту трудового договору (контракту), засвідчена роботодавцем;

-          довідка, скріплена печаткою та завірена підписом роботодавця (у разі наявності на підприємстві режимно-секретного органу - також підписана його керівником), про те, що робоче місце або посада, на яких використовуватиметься праця іноземця, відповідно до законодавства не пов'язані з належністю до громадянства України і не потребують надання допуску до державної таємниці;

-          довідка органу внутрішніх справ про відсутність (наявність) судимості у іноземця, який на момент оформлення дозволу перебуває на території України;

-          довідка уповноваженого органу країни походження (перебування) про те, що іноземець, який на момент оформлення дозволу перебуває за межами України, не відбуває покарання за скоєння злочину та не перебуває під слідством;

-          копію статуту роботодавця, засвідчену в установленому порядку;

-          копії документів про освіту або кваліфікацію іноземця;

-          копії сторінок паспортного документа іноземця, що містять основні ідентифікаційні дані;

-          виписку або витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Документи які видані зарубіжною країною підлягають перекладу на українську мову, а також належного засвідчення та оформлення.

Розмір плати за розгляд заяви становить 4 376 грн. 00 коп. (чотири мінімальних заробітних плати встановлені законом на відповідну дату). Призначення платежу: «За розгляд заяви на працевлаштування (Ім’я, Прізвище іноземця) на підприємство (повна назва підприємства)».

Термін дії такого дозволу – не більше 1 року, з правом його подовження.

Строк розгляду поданого пакету документів – 30 днів.

Особливі умови

Додатково слід зазначити, що згідно положень пункту 14 Порядку, - дозвіл на використання праці іноземця не видається та строк його дії не продовжується, якщо:

- у документах, поданих для оформлення дозволу, містяться відомості, що суперечать вимогам законодавства та міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

- трудовим договором (контрактом) передбачено умови праці іноземця гірші, а розмір заробітної плати менший, ніж для громадян України, які виконують аналогічну роботу;

- роботодавець має намір найняти іноземця на роботу, яка відповідно до законодавства пов'язана з належністю до громадянства України та/або потребує надання допуску до державної таємниці;

- виявлено факти подання роботодавцем свідомо неправдивих відомостей або підроблених документів;

- є рішення відповідних органів про видворення іноземця за межі України;

- минуло менше одного року від дати попередньої відмови іноземцю в оформленні візи ІМ-1 чи анулювання попереднього дозволу;

- роботодавець має заборгованість перед Фондом;

- іноземець на момент оформлення дозволу відбуває покарання за скоєння злочину або перебуває під слідством;

- роботодавець порушив строки подання документів на продовження строку дії дозволу;

- внаслідок змін на ринку праці у країні (регіоні) відпадає необхідність використання роботодавцем праці іноземця.

Вимоги пункту 16 порядку містять вичерпний перелік підстав анулювання дозволу:

-          дострокового розірвання з роботодавцем трудового договору (контракту);

-          установлення факту підробки документів чи надання роботодавцем неправдивих відомостей у документах, на підставі яких видано дозвіл (продовжено строк його дії);

-          скорочення строку тимчасового перебування іноземця в Україні в установленому законодавством порядку або його видворення за межі України;

-          встановлення факту використання праці іноземця на інших умовах, ніж ті, що зазначені у дозволі на використання праці іноземця, або іншим роботодавцем.

Окремо слід звернути увагу на положення Угоди між Урядом України і Урядом Російської Федерації про трудову діяльність і соціальний захист громадян України і Росії, які працюють за межами кордонів своїх країн від 14.01.1993 р., за якою Трудова діяльність Працівника оформлюється трудовим договором (контрактом), укладеним з роботодавцем згідно з трудовим законодавством Сторони працевлаштування.

На перший погляд положення цієї Угоди визначають відсутність необхідності отримання роботодавцем дозволу на працевлаштування громадянина Російської Федерації, на практиці все інакше.

Однак, 17.06.2011 р. Київським міським центром зайнятості було роз’яснено з посиланням на статтю 8 Закону України «Про зайнятість населення» необхідність отримання дозволу на працевлаштування в Україні громадян Російської Федерації.

З цього питання позиція владних структур України змінила свій курс у зв’язку з вступом в силу Федеральних законів «Про міграційний облік іноземних громадян та осіб без громадянства в Російській Федерації», «Про внесення змін в Федеральний Закон «Про правовий статут іноземних громадян в Російській Федерації», низки інших підзаконних нормативних актів, - якими передбачено отримання дозволу на працевлаштування громадянами України в Російській Федерації.

Таким чином, для працевлаштування громадянина Російської Федерації оформлення дозволу є необхідним.

Робота за сумісництвом

З приводу роботи за сумісництвом слід зазначити наступне.

Чинне законодавство України не передбачає можливості надання другого дозволу на працевлаштування того самого іноземця на різних посадах у того або іншого роботодавця в період дії виданого дозволу. Порядком не передбачено також використання найманої праці того самого іноземця кількома роботодавцями, у т. ч. на посадах за сумісництвом, у період дії оформленого дозволу на працевлаштування.

В підтвердження зробленого висновку, Державний центр зайнятості в особі заступника директора Петра Василенко зазначив, що дозвіл на працевлаштування іноземця видається роботодавцю на конкретну посаду (робоче місце) органами державної служби зайнятості за наслідками розгляду поданих ним документів. Чинними законодавчими актами, зокрема Порядком видачі, продовження строку дії та анулювання дозволів на використання праці іноземців та осіб без громадянства, не передбачено можливості використання найманої праці одного й того самого іноземця кількома роботодавцями, в т. ч. на посадах за сумісництвом, у межах чинності попередньо оформленого дозволу.

Щодо відповідальності.

Згідно з частиною 4 статті 8 Закону України «Про зайнятість населення» у разі використання роботодавцем праці іноземців або осіб без громадянства на умовах трудового договору без дозволу на використання праці іноземців та осіб без громадянства державна служба зайнятості стягує з роботодавця штраф за кожну таку особу у двадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом. Порядок накладення штрафу визначається центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до вимог статті 204 Кодексу України про адміністративні правопорушення, порушення посадовими особами підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності, у тому числі іноземних суб'єктів господарської діяльності, що діють на території України, встановленого порядку працевлаштування, прийняття на навчання іноземців та осіб без громадянства, надання їм житла, а також інші порушення, якщо вони будь-яким чином сприяють іноземцям та особам без громадянства в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування або спрямовані на їх незаконну реєстрацію, оформлення документів на проживання, -

тягнуть за собою накладення штрафу від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З повагою,

молодший радник з правових питань

Юридична компанія «Дешунін, Юфест та партнери»     /підпис/     Іван Холод

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.