А не поїхали б Ви "на" ... ?

16 апреля 2012, 19:23
0
564

Мене завжди трохи дивувала ця історія. Особливо, коли доводиться читати чи чути, що таке зухвале ставлення притаманне чи не лише російській мові та чи не лише щодо України.

Кожен українець, якщо свідомий, повинен чітко розуміти, що живе він "в" Україні та з-за кордону повертається "в" Україну,  а не "на". А тим, хто втрапляє в таку мовну халепу, особливо якщо "на" вирвалося автоматично і підсвідомо, він повинен втокмачити, що то є ознакою рабської свідомості, від якої важко відкараскатися, та ознакою російських імперських замашок, - якщо сказано свідомо.

Мене завжди трохи дивувала ця історія. Особливо, коли доводиться читати чи чути, що таке зухвале ставлення притаманне чи не лише російській мові та чи не лише щодо України. Невже? Візьмемо ту саму колишню столицю Казахстану - Алма-Ати (ще й досі часто в російському варіанті), хоча має бути не інакше як - Алмати. Хоча в цьому випадку - це звісно ж не якийсь імперський прояв зухвалого ставлення, а  радше історично-лінгвістична помилка.

Приклади лінгвістичних образ, які доводиться терпіти Неньці від інших мов якось оминаються. Ну, гаразд, німецькомовні особи ставлять Україну в один ряд з Монголією (та Турцією, але тим можна було б навіть до певної міри пишатися), що граматично обґрунтовано вживанням артиклю з назвами цих країн. Але англомовні...  Хтось скаже, що приклад того, коли до України все ще тулять артикль давно в минулому. Але це ж неправда! Таких випадків і досі купа. І вони не поодинокі. В 90-х це списувалося на те, що Союз от лишень добіг до фінішу і не всі ще оговталися і не сприймають Україну як повноцінну окремішність. Але давати таке
виправдання 20 років потому - несерйозно.

І ось я знайшла інший випадок і впевнена не єдиний, щоб заспокоїти лінгвістичне самолюбство українців. І ця жертва - Словаччина. Отже Чехи говорять на Словаччині. На питання до чехів, чи бувало словаки не обурюються, вони здивовано відповідають щось на кшталт: "З якого дива? Так склалося". Словаки також якось не переймаються існуванням такої несправедливості у відношенні до них в чеській мові. Така сама доля в устах чехів спіткала також Моравію. Отже у Сілезії та у Богемії, але на Моравії. Але оскільки то лишень історична назва частини Чехії, то - дещо інша історія.

Це не намагання сказати, що нічого страшного і з цим "на" можна спокійно жити. Це намагання розбавити відчуття ексклюзивно ображених. Просто це питання з тієї опери, які відпадуть (з високою вірогідністю - вирішаться), коли держава щось буде з себе представляти політично та економічно. А поки в ситуації необхідності кредитів МВФ як кисневої маски пацієнту у комі та на фоні, наприклад, дипломатичної поразки
новітніх часів довкола острова Зміїного та територіальної втрати говорити про те, що ми не "на"... Ну, поки що  це звучить смішно і сумно.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.