Новий випадок побиття міліцією активіста (важливо)

26 апреля 2012, 16:45
журналіст
0
895

Читати обов'язково!

Коридор лікарні швидкої медичної допомоги. Біля стінки стоїть ліжко на якому згорнувшись клубком лежить молодий хлопець і трясеться. Цей молодик — активіст громадської організації "Креативна молодь" Євгеній Довлатов. Неподалік стоять міліціонери.

Євгенія Довлатова було побито працівниками міліції сьогодні під час акції проти будівництва в Україні сховищ відпрацьованого ядерного палива.

До заповітного місця потрапити було не так легко — адміністратор відділення вимагав дозволу від головного лікаря. Пробігши декілька разів з першого на дванадцятий поверх і назад, врешті-решт отримую заповітний офіційний дозвіл, але з умовою, що сам Євгеній захоче зі мною говорити і дасть на це письмовий дозвіл.

"Нет у вас совести. Человеку плохо, у него давление повышено, а вы ему тут вопросы свои задавать будете. Совсем уже", - говорить мені адміністратор відділення.

Євгеній на розмову одразу погоджується і тримтячими руками пише свій дозвіл в моєму блокноті. Одразу питає, чи можемо ми поговорити сам на сам, без міліціянтів.

"Я відчуваю себе дуже погано. Мені вже зробили п'ять уколів та поставили крапельницю. У мене піднялася температура і тиск. Все це почалося саме після крапельниці. Ось бачите, ще висип з'явився", - каже Євгеній і показує руки на яких дійсно видно невеликий білий висип.

В цей час до нас підходить все той самий адміністратор з двома медсестрами. "Вставай, Евгений. Иди вон в пятую палату, там место освободилось", - каже він і вказує на двері праворуч себе. "Койка возле окна", - додає.

В палаті шість місць, на чотирьох з яких сплять брудні чоловіки. На стінах облущена зеленкувата фарба. На вікнах немає гардин. Біля ліжок стоять невеликі тумбочки з прибитими до дверцят кришками з-під мінеральної води — вони слугують ручками.

"Це ви прийшли і вони всі добрі стали. А коли підете, вони мене знову в коридорі покладуть", - каже Євгеній. Після нашої недовгої розмови стало видно, що він трохи заспокоївся. "У мене піднялася температура до 38 і високий тиск. Я себе дуже жахливо почуваю. І вони мене весь час чимось колють. А ось ця сип, що з'явилася після крапельниці, вони її навіть не хочуть перевіряти", - знову описує свій стан активіст.


-Що це була за акція? І як власне сталося, що вас побили?

-Це була акція в підтримку чорнобильців, щоб їм виплачували пільги. В підтримку пенсіонерів і проти того, щоб Чорнобильську АЕС перетворили в атомне звалище. Після проведення акції, через те, що міліціонер почав мене здирати з воріт (Євгеній заліз на ворота звідки кричав гасла, - прим. авт.), мені довелося зістрибувати. І злякавшись, що це може загрожувати моєму життю я побіг через дорогу. Коли міліціонер мене завалив, він взяв мене за волосся і декілька разів вдарив головою об асфальт. При цьому була людина в цивільному. Преса на це уваги не звернула. Мені стало погано. Два місяці назад був сердечний напад. Я сказав: "Будь ласка, посадіть мене, я не буду втікати. Тільки дайте мені сісти". Але мені цього не дали зробити. Люди, що були поруч просили аби мене перевернули хоча б на бік, бо у мене піна з рота пішла, ну бо епілепсія і щоб я язик не проковтнув. Коли ті вже почали кричати, міліціянти таки перевернули мене на бік. Потім вони дуже довго викликали швидку. Хвилин 30 вона їхала. Пам'ятаю він ще по рації казав: "Давайте швидше. Що це таке? Я б уже пішки дійшов". І увесь цей час вони тримали мене лежачи.


- І що було далі?

- Мене привезли сюди, до лікаря, що дивиться головний мозок. Він лише запитав, чи відчуваю я головні болі. Я сказав, що ні, на що той відповів, що тоді він мене приймати не буде. Потім мене перевели в палату де перевіряють серце. Там були якісь недоречності, але про це ніхто не хоче казати. Далі мене перевели сюди. Відразу прийшов адвокат і міліція. При чому міліція постійно мене схиляє до того, аби я сказав, що приймаю психотропні речовини типу наркотиків. Але я відповів, що веду здоровий спосіб життя, навіть не палю і не п'ю. Потім, коли пішов мій адвокат, лікар повиганяв усіх інших та слідчого. Потім дзвонить телефон і там кажуть: "Тепер можете не боятися — нас не записують. Скажіть, ви приймали психотропні речовини?". Я кажу, що ні, не приймав. А він відповідає: "А я так не думаю". Звинуватив мене, що я наркоман.


- Розкажіть ще про ставлення медперсоналу до вас тут.

 - Коли я приїхав до лікаря, там були жінки і чоловіки і вони почали мене питати хто я — хлопець чи дівчина. Тобто почали насміхатися. Тільки дві медсестри похилого віку до мене нормально ставилися. І от до того моменту, як ви прийшли я увесь час лежав там, у коридорі. І лежав би і досі. Я боюся і не знаю де взяти захисту, розумієте?


В цей час до палати заходить адміністратор з медсестрою. "Так, Женя, хватит трепаться уже. Чтобы через 10 минут выгнал журналистку. А то еще хуже будет. Я очень злопамятный".

"От, ви бачите — щойно була погроза при вас. Мені страшно і я не знаю що мені робити. Вони знову робитимуть мені уколи і ставитимуть крапельницю. Будь ласка, допоможіть мені як можете. Мене хочуть посадити до в'язниці. Хоча яка в'язниця? Я ж нічого не порушував", - каже Євгеній. Потім додає, що його одразу хотіли помістити до палати з кримінальними злочинцями. Увесь час повторю, що йому страшно і просить допомоги.

Пообіцявши Жені, що чимось допоможу, залишаю палату. В коридорі не доброзичливим поглядом проводжає чергова медсестра.

Вже на вулиці, біля входу до лікарні, стоїть наряд міліції і, курячи цигарки, чекає наказу командира.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Чернобыль,Больница,акция,избиение
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.