Свободу морепродуктам! Або ЯК СУДДЯ КІРЄЄВ ВИЗВОЛИВ ВОЛИНСЬКОГО ЛОЗИНСЬКОГО

29 апреля 2012, 08:14
історик, юрист
0
553

А вирішити свої бізнесові справи за допомогою 42 тис. дол., сплачених у кишеню високопоставленому чиновнику, намагався депутат Луцької районної ради – свободівець Олег Доленко. На кону – дозвіл на вв




Попри те, що звичайні ветеринари у розкошах не живуть, офіс головного управління ветмедицини Волині – пристойний. Як не дивно, саме необхідністю відремонтувати старенькі офіси для столичних працівників Держкомветмедицини і пояснив отримання хабара один із заступників цього комітету. Сталося це не без допомоги головного ветеринара Волині Богдана Лозинського. А вирішити свої бізнесові справи за допомогою 42 тис. дол., сплачених у кишеню високопоставленому чиновнику, намагався депутат Луцької районної ради – свободівець Олег Доленко. На кону – дозвіл на ввезення в Україну 1200 т морепродуктів, який підприємливий обранець вирішив отримати за кругленьку суму.

Початок історії сягає березня минулого року. Однак лише в лютому 2012-го одіозний суддя Печерського районного суду столиці Родіон Кірєєв (який вершив долю Юлії Тимошенко) поставив у цій кримінальній справі крапку. Доки слідство тривало, Богдан Лозинський спокійно працював на керівній посаді, сприяв розслідуванню і щиро каявся.

ЗА РИБУ ГРОШІ

Подробиці кримінальної справи стали відомі лише після оприлюднення постанови Кірєєва, де в деталях розписано, хто домовлявся, хто платив, хто брав… Про резонансну справу писали республіканські ЗМІ. А от чиновникові з Волині вдалося уникнути розголосу цієї історії на, так би мовити, рідних теренах. Як згодом стане відомо: йому вдалося уникнути й кримінальної відповідальності за ст. 27 ч. 5 та ст. 369 ч. 1 ККУ (пособництво у злочині та пропозиція хабара).

Аби отримати у ветеринарів дозвіл на ввезення з Прибалтики в Україну рибної продукції, власник МП «Донік» Олег Доленко скористався давнім знайомством. Як свідчать матеріали суду, депутат-свободівець колись був керівником кооперативу, де тоді працював нинішній начальник головного управління ветеринарної медицини у Волинській області Богдан Лозинський. Саме до Богдана Васильовича бізнесмен і звернувся за допомогою. Той повідомив, що без згоди керівництва Держкомветмедицини України він не може розпочату процедуру видачі дозволу, а також запропонував поцікавитися у іншого підприємця, який займався подібними справами, як той зміг заручитися підтримкою впливових службових осіб у Києві для отримання такого ж документа.

Коли ж Доленко прийшов удруге до кабінету, чиновник без вигоди, а лише з огляду на вдячність за колись надане робоче місце, дав згоду …допомогти отримати бажаний папір. Тут же й пояснив: «Для одержання дозволу він повинен дати хабар у сумі 35 доларів США за кожну тонну продукції, ввезеної на митну територію України». Тобто службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України (віднедавна ця установа називається Державною ветеринарною і фітосанітарною службою) треба сплатити немало-небагато – 42 тис. дол. США! Із постанови Печерського райсуду м. Києва: «Усвідомлюючи, що без дачі хабара службовим особам Державного комітету ветеринарної медицини України він не зможе одержати дозвіл та реалізувати своє право на зайняття підприємницькою діяльністю ОСОБА_6 (керівник МП «Донік», – авт.) прийняв рішення дати хабар (…) та попросив ОСОБУ_5 (Богдана Лозинського, – авт.) посприяти йому в дачі хабара, на що ОСОБА_5 дав свою згоду».

Після чого волинський службовець зателефонував заступнику голови Держкомветмедицини Олександрові Жуку – і справа пішла… Тим часом на Волині розпочали процедуру оформлення необхідних документів. Начальник управління ветмедицини області погодив МП «Донік» заявку на ввезення продукції (а морепродукти постачалися відповідно до умов договору між МП «Донік» та американською компанією «BIOTECH» L.L.C.), згодом цю заявку погодили у Львівській регіональній службі державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордоні та транспорті. Вказівку передати йому визначену заступником суму пан Лозинський озвучив підприємцеві особисто, під стінами офісу Держкомветмедицини. Правда, на той час міг заплатити лише частину коштів. Тож справа відтягнулася на кілька днів: торговець морепродуктами мусив зібрати гроші. До передачі пакунка з доларами долучився чоловік, який того дня саме їхав до столиці. Він не знав і не відав, що саме передаватиме незнайомцеві у Києві. Цим незнайомцем, який прибув за даниною, виявився …син чиновника з Держкомветмедицини. Правда, отримані кошти він не встиг помістити до депозитної скриньки одного з банків, бо… був затриманий правоохоронцями. У портфелі чоловіка виявили 42 тис. дол.

Того ж дня керівникові фірми «Донік» (а впізнати його, судячи з матеріалів суду, службовці мали за «значком народного депутата») у стінах комітету передали дороговартісний дозвіл. Таким чином справу залагодили буквально за 20 днів: ще 9 березня підприємець із Луцька звернувся із заявою для отримання дозволу на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, 21-го – відповідна заява була подана до столичного державного органу, а 29-го… співробітники СБУ вилучили хабар. Мало того – автомобіль, де й виявили портфель із 42 тис., був буквально нафарширований грішми: під переднім сидінням – 70 тис. дол., у бардачку – 5 тис. дол., у підлокітнику – 20 тис. дол. Як згодом з’ясують, це – гроші, зібрані з підприємців за надання дозвільних документів. Усі вони надійшли в казну держави.

НІ ГРАЧ, НІ ПОМАГАЧ

Одразу ж Генеральною прокуратурою України було порушено кримінальну справу. 1 квітня заступника голови Держкомветмедицини України Олександра Жука арештували за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ст. 368 ч. 3 КК України, і помістили до ізолятора тимчасового тримання ГУ МВСУ у м. Києві. Начальник головного управління ветеринарної медицини у Волинській області перебував на підписці про невиїзд.

…Відтак високопоставленого чиновника зі столиці, який на посаді заступника голови Держкомветмедицини не пропрацював і року (обіймати солідне крісло йому аж ніяк не завадила інвалідність ІІ гр.), але мав, очевидно, чималий досвід роботи у сфері АПК, бо отримав свого часу звання заслуженого працівника сільського господарства України, засудили до восьми літ за ґратами з конфіскацією всього належного майна, крім житла. Екс-службовця, який, до речі, у скоєному щиро розкаявся і в суді заявив, що запропоновану винагороду хотів витратити на ремонт старих офісів, визнано винним у вчиненні злочину за ст. 369 ч. 3 ККУ. Його взяли під варту в залі суду.

А що ж Богдан Васильович?.. Судом встановлено, що він сприяв депутатові Луцької райради від фракції «Свобода» у «даванні хабара в особливо великому розмірі службовій особі, що займає особливо відповідальне становище». Відтак 27 лютого цього року головуючий суддя Кірєєв Р. В. розглянув справу і за обвинуваченням головного ветеринара Волині у вчиненні злочину, передбачено ст. 27 ч. 5 та ст. 369 ч. 1 КК України.

До слова, у ст. 27 йдеться про те, що співучасником злочину поряд із виконавцем є й організатор, підбурювач та пособник. Саме ч. 5 цієї статті стверджує: «Пособником є особа, яка порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усуненням перешкод сприяла вчиненню злочину іншими співучасниками, а також особа, яка заздалегідь обіцяла переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчинення злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину». Тоді як у ч. 1 ст. 369 ККУ йдеться про пропозицію хабара, котра «карається штрафом від ста до двохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до двох років».

Адвокати підсудного заявили клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності та закриття провадження у справі, позаяк чиновник щиро розкаюється та сприяв розкриттю злочину. І хоча прокурор був проти задоволення клопотання, позаяк злочин виявили не за заявою Богдана Лозинського, суд все-таки задовольнив клопотання. Родіон Кірєєв врахував численні обставини на користь Лозинського: і те, що він – раніше не судимий, і щире каяття, і сприяння у розкритті злочину…), тож кримінальну справу в частині обвинувачення чиновника з Волині закрив.

Як бачимо, по-різному вершаться долі державних службовців, які в силу певних обставин, балансуючи на лезі Закону, опиняються у залі суду. Іменем України Родіон Кірєєв одного чиновника відрядив за ґрати, іншого – «очистив від гріха». Невідома тільки доля підприємця та депутата Доленка і його резонансного вантажу (хоч і за давання хабара законом передбачена кримінальна відповідальність, поки не доводилося чути, що хтось за це як мінімум заплатив штраф). Принаймні, як свідчить інформація на офіційному сайті Луцької районної ради, цей бізнесмен досі – в рядах тамтешньої депутатської фракції «Свободи» (заступник голови районної парторганізації) і навіть є членом постійної комісії з питань соціального захисту населення. Починав кар’єру з посади керівника технічних гуртків на луцькій станції «Юних техніків», із 1990-го керує МП «Донік». У матеріалах суду нема відповіді на питання: чому обранець не спробував отримати дозвіл законним шляхом? Як і про те, якої якості була продукція, що «мандрувала» з Прибалтики в Україну.

Олена ЛІВІЦЬКА. “Волинська газета”

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.