Дивовижне поруч або подорожі "під носом" у киянина

3 мая 2012, 21:23
журналіст
0
669
Дивовижне поруч або подорожі  під носом  у киянина

Коли наш Уряд радує нас черговими "халявними вихідними", більшість наших громадян відпочивають на "майовках", а можна замість удару по печінці, бюджетно проїхатись по рідному краю...

Свято 1 травня,  давно вже ніхто не відзначає всенародно. І згодом воно з офіційного свята трудящих усього світу перетворилося на "День садівника картоплі". Ну а киянам раджу, замість сидіти в задушливому місті, поїхати, і притому вельми бюджетно, по найближчим, сусіднім  областям й спробувати пізнати красу  історію рідної держави! Бо інколи, ми набагато більше знаємо про Патайю або Шарм- ель -Шейх ніж про Крути або Холодний Яр. Ось наприрклад, цими вихідними ми здійснили поїздку по Чернігівщині.
Почали із самого облцентру. На мій сором, я раніше бував тут на декількох семінарах і проїздом на Білорусію. Але за півтори години після виїзду із Києва (10 літрів бензину - 120 грн.), ми потрапили до Чернігова, поселилися на зйомній, щодобово квартирі (300 грн. на добу на 6 осіб по 50 грн., знятій по Інтернету) й після обіду продовжили огляд цього прекрасного міста. Зразу відправились на піший огляд центру міста й не помилися. Чернігів просто потопав у червоних, білих та жовтих тюльпанах й блишчав чистотою вулиць, парків та скверів (фото1). Здивував місцевий історичний парк "Дитинець", там у концентрованому вигляді було представлено українську історію - від доби розквіту Чернігівського князівства  до сучасності.(фото 2). Безперечно здивував храмовий комплекс парку, особливо Борисоглібський Собор (ХІІ століття). Після доволі професійної екскурсії по ньому (вартість для групи - 40 грн.) дізнався про те, що цей багатостраждальний храм (фото 3) частенько руйнували, але він як птиця Фенікс поставав знову, завдяки зусиллям видатних українців, таких як Іван Мазепа, пам’ятник якому височів тут же поруч (фото 4). Наприклад  славетний Гетьман, замовив у Німеччині та передав Борисоглібському Храмові - Алтарні врата небесної краси. Як перлина сяють вони у центрі музейної експозиції й зараз (фото 5). Чернігівська набережна із колекцією гармат, теж залишила дуже гарне враження (фото 6).  Ввечері прогулялись центром Чернігова, який весь палав святковою ілюмінацією та вибухав музичними фонтанами, відвідали також і місцевий ресторанчик під назвою «Велюров», дуже смачна, переважно італійська кухня (в середньому 100 грн. на особу). Наступного дня залишивши гостинний облцентр, вирушили на екскурсію по області, з Е-95 повернули на Батурин й були вражені європейською якості ділянки дороги Кіпті – Батурин, відчувалось, що кінцевий пункт – гетьманська Столиця. Але дорогою відвідали Ніжин. Він від часів Миколи Васильовича Гоголя зазнав не так вже й багато змін. Проте, справив враження, чистенького, затишного містечка. Про його високу культуру свідчив принаймні той факт, що в цьому райцентрі є власний драматичний театр (фото7).  Сюжет «Трьох мушкетерів» нагадав ніжинський «Графський парк» (Фото 8) у якому ми виявили не лише «черный пруд», а й прекрасний пам’ятник Марку Бернесу, (фото 9), який народився в місті Ніжин, де його батько Наум Самойлович служив в артілі зі збору утильсировини, а мати Фаня Пилипівна — домогосподаркою. Пристойно пообідавши у центрі Ніжина (по 60 грн. на особу),  ми відбули далі й на нашому шляху лежав Меморіал «Героїв Крут», який лежав на півдорозі до Батурина, в селі Прохори. Саме тут 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, відбувся бій між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та загоном з київських студентів і бійців вільного козацтва, що загалом нараховував близько чотирьох сотень вояків. У перебігу військових дій бій вирішального значення не мав, та у свідомості багатьох особливого значення набув завдяки героїзму української молоді. Особливо вразило сучасників поховання юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків і у кількості 27 чоловік були страчені більшовиками. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш із назвою «Пам'яті тридцяти». (джерело: Вікіпедія, фото 10,11 та заглавне).

Отже так склалося, що у цей день далі доїхати не було можливості й ми повернулися до Києва і разом за в середньому 200 гривень на людину, ми переконалися, наскільки ж цікаво можно провести першотравневі вихідні!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: туризм,Україна,Чернігів,Ніжин,подорожі
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.