Найбільший скансен Європи має стати найкращим!

10 мая 2012, 10:01
журналіст
0
456

В Пирогові завжди свято! Найбільший скансен Європи має стати найкращим!


На початку року Міністерство культури України  застосувало шокову терапію: протягом кількох  днів звільнили директорів найбільших київських музеїв та заповідників.

На їхні місця поставили молодих  людей без музейного досвіду. Сам Міністр культури  прокоментував  призначення так: «Нам потрібні менеджери». Новопризначених директорів  так і стали називати  -  кризові менеджери.

 Пройшло  кілька місяців. Час від часу виникали нові скандали навколо музеїв.  Та все потихеньку  вгамувалося – життя підкидає нові проблеми.

Редакція журналу «Музеї України» уважно спостерігає за діями нових директорів. Особлива увага – Національний музей народної архітектури та побуту України.

Майже  2 роки  ми вели інформаційну війну з порятунку музею  в  Пирогові: завдяки колишньому недолугому керівництву, заклад перетворився  в музей дров. Реставрація майже не велась, наукова робота ледь жевріла. Екскурсійна програма залишилась на рівні 70-80-х років. Накатані етнографічні програми повторювались із року в рік  -  навіть киянам музей став нецікавим. До того ж, в Києві з’явилось чимало  музеїв, які проводять подібну діяльність. Тож, потік відвідувачів скоротився. Музей виглядав мертвим  і розваленим. В інформаційному просторі переважали негативні матеріали.

Найбільший скансен України треба було терміново виводити з кризи. Але, з ким? Середній вік науковців – перед пенсійний.  Вони працюють по старих стандартах, розтягуючи свій  час до пенсії. Молодь з креативними ідеями пробитися майже не могла:  музейні старожили обкладалися  охоронними папірцями та методичною літературою піввікової давнини. Нові аматорські ідеї просто не пропускалися.

Міністерство здійснило досить ризикований крок: призначили на цей проблемний музей молодого історика з туристичної сфери.

 Напередодні Дня  музеїв ми вирішили поспілкуватися з  керівництвом Національного музею народної архітектури та побуту України.

 -Дмитре Васильовичу,  пройшло лише кілька місяців, як  Ви очолили музей. Що  можете сказати про перші досягнення?

Дмитро Заруба, Гендиректор Нацмузеюмузею у Пирогові:

-Дійсно, туризм і музеї відрізняються по стилю роботи. Туристичні менеджери  вибирають  готові об’єкти, які включаються до маршруту.  А тут треба облаштувати туристичний   об’єкт, наповнити його.

Як радник міністра, я півроку вивчав стан музеїв, допоміг перевести заповідники до сфери управління Мінкульту. Особисто займався переведенням Нацмузею народної архітектури та побуту  до Міністерства. Тож, коли мені запропонували очолити цей заклад – я вже знав багато аспектів в його роботі.

Головна проблема – це фінансування. Минуле керівництво залишило величезні борги,  затвердило мізерне фінансування, уклало кабальні умови з охронною фірмою. Спецрахунки після зими були порожні, не вистачало коштів на елементарні речі.

Треба було терміново змінювати статті фінансування, розробляти нову концепцію розвитку  музею. Починався новий музейний рік – на носі була Масляна.

 Відразу постало ключове питання – колектив. Треба переходити на сучасні методи роботи, на нові технології, аби оживити музейне життя і залучити нових відвідувачів. Музейний штат  не відповідав  цим  вимогам.

 Для цього  провели реструктуризацію штатного розкладу. Створили нові відділи: юридичний, фінансово-плановий, маркетингу та відділ зв’язків з громадськістю.

Вони  дадуть можливість запустити нові форми розвитку музею. Коли музей знаходився в системі Академії наук, акцент був на наукову роботу. Зараз пріоритети змінилися . Музей - це культурно-просвітницький заклад, який популяризує та експонує українську спадщину. Тож, зараз  увага   саме на музейно-просвітницьку діяльність.

Враховуючи зміни пріоритетів,  була проведена реформа  і в  наукових відділах. Перед цим ми вивчили досвід провідних світових скансенів Західної Європи та Північної Америки. Там вже десятиліттями успішно працюють подібні музеї.  

Головне,  ми зберегли необхідні кадри. Масових звільнень не відбулося. Всім ,  хто потрапив під скорочення штатів, були запропоновані інші посади.

Особлива увага до наших поважних науковців, які стояли біля витоків музею - їх включили до вченої, науково-методичної та художньої   рад. Ми поважаємо їх досвід, їх вік. Їхня порада, їхня думка для нас дуже важлива. Сподіваємось, що їхні знання  допоможуть нам розвивати музей в новітніх умовах. У нас є багато планів. Але,  про це більше розповість  мій заступник з науки Ігор Михайлович Паньків.

 

Ігор Паньків, Заступник директора з наукової і культурно-просвітньої діяльності.

-В науковому секторі відбулася певна реформа. Ми оптимізували  наукові відділи  музею. Зараз їх 7, де працює понад  35 науковців. Іде омолодження колективу та насичення його працівниками з науковими званнями. Ми сподіваємось, що молоді люди принесуть з собою нові креативні ідеї, запустять сучасні методи роботи.

За останні місяці підготували документацію про музейні архітектурні експонати. За сорок років існування, в музеї не було зроблено облікових карток та паспортів. Зараз  проводимо паспортизацію архітектурних пам’яток, автентичні - ставимо на державний облік, як архітектурні пам’ятки національного значення. А для цього треба підготувати 230-240 комплектів документів на кожну пам’ятку…

Нами започаткована велика фондова роботу: ґрунтовний опис та оцифрування музейних колекцій.  Музей має понад 80000 фондових одиниць. У нас в фондосховищі   унікальні  колекції. В планах – запустити низку виставок з фондових колекцій та окремих народних майстрів як на території Музею, так і в приміщенні самих фондів, де плануємо відкрити виставковий зал.

Восени проведемо міжнародну конференцію, готуємо 2 наукові монографії. Іде підготовка публікацій  для  популяризації музею, а саме наукових каталогів, різноманітних путівників тощо.

 Але, головне для нас  -  повернути відвідувачів до музею. Останні музейні заходи показали -  інтерес  до музею не зник. Та треба пропонувати нові ідеї, аби відвідувач повертався знову. Тож, розробляється дитяча програма, запускається серія майстер-класів, по кераміці, вишивці, писанкарству, виготовленні дитячої іграшки, інтерактивних екскурсій, готуються тематичні лекції.  Запросили фахівців для проведення майстрів-класів. Хочемо їх проводити на подвір’ях садиб з розрахунку по 3-4 на експозицію – тоді Музей буде виглядати більш живим.

 Вже підготовлені  туристичні вказівники, анотації до всіх архітектурних експонатів представлених на експозиціях українською та англійською мовами, які плануємо розмістити перед садибами для більш широкого інформування відвідувачів про діючі експозиції. Проводяться дитячі фестивалі, виставки.

Плануємо зонування музею. Більшість відвідувачів доходить до співочого поля – і «падає». Тут і ярмарок, і кафе, і  майстер-класи, і розважальна програма. Більша частина музею залишаються малолюдною. Конче необхідно  розробити  заходи, які будуть проходити в різних його куточках. Враховуючи сказане, в експозиції «Карпати» в квітні цього року ми відкрили три виставки, а ще одна - запланована в травні, інші три виставки плануємо відкрити в експозиції «Українське село 60-70-х рр.»

 

Вадим Логвинов, Заступник директора з питань  господарської діяльності:

-  Модернізації потребують усі сфери життя музею: комунікації, транспорт, охорона, протипожежна охорона, ремонтні служби, Музей останній час працював без фахових архітекторів! Без структурних змін тут не обійтись. Музею, який має величезну територію, кілометрові комунікації та дороги, потрібні кваліфіковані працівники паркового господарства, агрономи, мобільні підрозділи ремонтних робітників. Отже, на черзі підготовка програми реконструкції музейного господарства. Занедбане за попередні роки, воно потребує не тільки поточних ремонтів, а й серйозної системної перебудови. Оскільки ми не можемо зупинити музей на капітальний ремонт, будемо  одночасно покращувати рівень обслуговування відвідувачів, заробляти кошти на забезпечення життєдіяльності музею. Отже, основна задача на сьогодні – чітко розставити пріорітети, поставити задачі – першочергові та перспективні, та максимально мобілізувати колектив. Думаю, нам це під силу.

 

-А які зрушення в реставрації? Стан багатьох хатинок просто жахливий. Щось було зроблено?

Дмитро Заруба:

-Розраховувати на велику реставрацію в цьому році не доводиться – держава  не виділила кошти. Будемо робити  самотужки, з тих грошей, які заробимо на музейних святах.

Вже полагодили тини в експозиції середньої Надніпрянщини, яка є першою з якою стикаються відвідувачі – за зиму вони  майже лягли… Добре, що лісники пішли на зустріч і дозволили заготовити лозу для огорожі. Тож, своїми руками і рубали,  і плели. Головне, щоб відвідувачі їх не завалили…Культура деяких гостей просто жахлива. Треба теж їх  якось виховувати. А для цього потрібно проводити велику  просвітницьку роботу.

Поставили на реставрацію один із вітряків.

Безкрилий Пирогів –  улюблена  фраза  журналістів. В першу чергу відновлюємо їм крила. Все ж таки вітряки – візитівка  Пирогіва.

Реставрація будинків – болюча тема. Музей  в радянські часи споруджували дуже швидко. Будинки  ставили просто на землю, без фундаменту. Опалення не проводили. Тепер пройшов час – вони розвалюються, тріщать.  Їх їсть грибок.  Музей все підняти не в змозі. Держава поки на це гроші не виділяє. Меценатів в Україні не так вже і багато.

А поки що, налагоджуємо інфраструктуру, кожної неділі-суботи проводимо масові заходи. Туристи повинні знати, що у вихідні у нас щось обов`язково відбувається.

Ми звернулися до обласних адміністрацій по допомогу і реставрацію соцсела.  З 25 областей відгукнулася  лише одна Херсонщина, завдяки земляцтву та обласній ОДА. Зараз у нас працюють херсонські будівельники, які самотужки ремонтують будинок. Через місяць плануємо там відкрити  виставку. Офіційно запросимо пресу  – буде чим похвалитися.

 В Пирогові завжди свято! Найбільший скансен Європи має  стати найкращим!

  журнал «Музеї України»
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.