Сила освіти

13 мая 2012, 17:49
0
1021

Роль освіти у сталому розвитку країни

Запорука процвітаючої країни - освічені і сильні громадяни, котрі почувають себе в ній  щасливими і успішними. Я  роблю тільки перші кроки , щоб почуватися такою, бо лише студентка, словами класиків – молоде зело, що проростає на ниві, зораній батьками. Спостерігаючи, міркуючи, аналізуючи світ, у якому намагаюся звестися на ноги, впевнилася у найголовнішому: нам, українцям, понад усе необхідно усвідомити, що зараз, як ніколи, треба вчитися бути гідними громадянами, повноцінними особистостями, не забуваючи про милосердя і любов. Більше того, ці непрості заповіді треба так вигранити, щоб як скарб передавати новим і новим поколінням.     

Зараз молодь дивиться на світ свіжим, живим поглядом, намагається наповнити серце і розум натхненням, крокувати вперед. Але що там, попереду, і як реалізуватись, успішно розкрити власний потенціал?

Дорогою до успіху, на мою думку, є освіта! Мільйони людей визнають її як одне з основних ПРАВ. А якщо кінцеву мету освіти – стати розумною, інтелігентною людиною зробити для себе обов’язком?! Рівень знань – своєрідний індикатор особистісних якостей людини, який розкриває її справжні ідеали, цінності, інтереси. Освічена людина – це приклад для наслідування, джерело мудрості і успіху; це професійна компетентність, а тому такі люди завжди будуть основою, рушійною силою у процвітанні держави.

 Усвідомити важливість освіти у своєму житті, її роль в особистому майбутньому і в розвитку України не так просто. Юнацтво  потребує заохочення, стимулу, поштовху для інтелектуального зростання. І тут не треба починати з глобального, бо все геніальне – просте. На мою думку, почати треба зі створення сприятливої для навчання атмосфери: кожному студенту, так само, як і викладачу, приємно працювати в світлому привітному кабінеті, де  жодна дрібничка не відволікатиме від головного. Навчання - це своєрідна медитація, воно потребує концентрації, витримки і віри.

Знайомство із захоплюючою, а можливо і суворою майбутньою професією, без сумніву, полегшили б сучасні технології: студент повинен мати можливість стежити за всім, що відбувається у світі, в режимі «он-лайн», йому необхідний доступ до новинок літератури, науки, техніки. Скажімо, для обговорення чи то дискусії з викладачем з приводу нових реформ чи законів.

До речі, про літературу: храм знань (вуз чи коледж) не буде храмом без «священного» місця науки і мудрості - великої бібліотеки, в якій мають бути зібрані і спеціальна література, і довідники, і шедеври світового письменства.

Спортивна зала, де почуваєш себе чемпіоном, - ще один пазл, що заповнить пусте місце на загальній картинці, адже розвинена людина повинна бути такою в усьому. Гадаю,  однією з важливих «реформ», що варто здійснити, є забезпечення студентів гарними приміщеннями та обладнанням для занять спортом.

Окрім фізичної підготовки, увага повинна приділятись і творчому потенціалу молоді. Помічені і підтримані вчасно здібності, талант і професійна харизма так необхідні в конкурентних умовах праці! Творчий підхід, неординарні рішення – ось що може вирішити найскладніші проблеми. Тож, мольберти, музичні інструменти, сцена для занять театрального гуртка, костюми і декорації – насправді, необхідна і незамінна річ!

І все було б чудово, якби не одне «АЛЕ»… , але де ж узяти кошти на втілення цих ідей? Прикро, що держава не завжди забезпечує навчальні заклади бажаним, а може і необхідним (та і цим не повною мірою), тому треба шукати альтернативні джерела допомоги. Установи, підприємства, організації різних форм власності потребують фахівців високого рівня, тож чому б їм не зробити внесок у їх «створення»,  зробити своєрідну інвестицію? До процесу навчання слід залучати роботодавців, що зацікавлені в молодих спеціалістах і згодні підтримувати освітній заклад матеріально, а натомість – отримувати на робочі місця вихованих, розумних, здорових, всебічно обдарованих працівників. Я вважаю, що така угода вигідна для обох сторін. Не виключено, що партнерами стануть іноземні колеги: світ стає все меншим, міжнародні зв’язки все тіснішими, тому немає нічого поганого в обміні якісними порадами, свіжими ідеями, різноманітним досвідом. Головною умовою такої співпраці залишається мовна компетентність, і їй треба приділяти багато уваги. Щоб країна крокувала на рівні з іншими розвиненими державами, ми хоча б повинні знати, як запитати іноземною мовою: «У чому ж секрет сталого розвитку вашої Батьківщини?», і, звичайно, зрозуміти відповідь. Тут допоможуть міжнародні молодіжні конференції, про які мають знати УСІ навчальні заклади країни, і відвідати які зможе кожен! А молоді, яка подорожує з метою навчання і саморозвитку, треба встановити спеціальні пільги.

Цікавою буде  і можливість приймати іноземні делегації - таких самих юнаків та дівчат, як і ми, що зможуть поділитись знаннями, досвідом, розкажуть про відмінності щоденного життя, особливості їхньої освітньої системи. Окрім гостей, що, безперечно, стали б нам друзями, до навчального закладу слід запрошувати особистостей, що досягли успіху в житті, що зробили вагомий внесок у розвиток країни. Треба бачити того, на кого захочеться рівнятися, щоб почути, як освіта допомогла людині знайти своє (і досить-таки непогане!) місце в житті. Це спонукатиме кожного сповна оцінити роль навчання і пам’ятати, що ми здобуваємо знання не для гарної оцінки або щоб комусь щось довести, а, в першу чергу, для себе, щоб бути достойною, інтелігентною людиною, щоб своїм розумом і наснагою зробити світ кращим!

Ще один момент, про який не варто забувати – дух суперництва: ніщо не змушує людину старатися більше, ніж гідні конкуренти, у колі  яких ти завжди прагнеш стати першим! А переможців треба нагороджувати, і не лише грамотами… Невеликі заохочення за досягнення в науковій чи  громадській діяльності від навчального закладу доведуть студенту, що його праця не марна, що її високо цінують і цінуватимуть в майбутньому!

Переконана: в інтересах держави підтримувати ці ідеї. Один навчальний заклад може стати прикладом для інших,  і зовсім скоро система освіти в Україні буде визнана однією з кращих у світі!

Отримавши знання в атмосфері привітності, здорової конкуренції, зацікавленості,  особисто реалізувавшись і відчувши себе готовими до дорослого життя, перемог і досягнень, кожна молода людина стане повноцінним фахівцем, невід’ємною частиною суспільства, а значить повноцінним громадянином України. І не дивно буде, якщо така особа отримає найвищі результати своїх старань – міцну, авторитетну країну і виховуватиме своїх дітей як борців за власне щастя і добробут своєї Вітчизни.

Освіта – лише невеличкий важіль, який у руках розумної людини зробить неможливе!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.