Позасмітникові пригоди або скелети під килимом

Україна щороку переробляє 52 мільйони кубометрів побутового сміття. Лише 8% від цього обсягу спалюється або використовується як вторинна сировина. Де решта? Надійно схована.

Обережно! «Не їдьте в Україну – тут занадто гарні дівчата» - попереджає нідерландська реклама, аби тамтешні жінки краще слідкували за своїм домашнім вогнищем. Окрім дівчат, Київ теж причепурюється і нервово позиркує на годинник, який справно висвітлює дні та секунди до початку «побачення». І, за традицією, намагається встигнути все за останні півгодини. Включаючи пошиття сукні, зміну зачіски і пластичну операцію. А прибирання у квартирі відбувається нашвидкуруч: зім’яті речі ховаються у шафу, все зайве зі столу – у шухляди, а сміття – під килим.

Що бачимо

І от під тим килимом прискореними темпами розвиваються амеби, інфузорії та нові форми життя, радіють щури, а пластмаса не знає, куди себе діти. Добре, коли хоча б є килим. Бо розмірковувати про трагічну історію забруднення столиці, переступаючи через гірку обгорток, пляшок та іншої різнокольорової використаної всячини – дещо карикатурно. Як і нести недогризок яблука кілька кварталів до наступного переповненого смітника, який при детальному розгляді виявляється клумбою зі зміненим фахом. Любителі сучасного мистецтва могли б видати цю картину за інсталяцію з назвою на кшталт «краса у відкиненому» чи «місто в обгортці відходів». Загорніть і стрічку, будь ласка.

Що чуємо

Звідусіль лунають і рясніють заголовки: «Урни для сміття у центрі Києва до Євро-2012 замінять на нові» (та поставте вже хоч якісь), «До ЄВРО у Києві з'явиться спеціальна техніка для прибирання сміття» (з відкритих місць до окраїн?), «У Києві згодні перейти на європейську переробку сміття»… Тут і виникає цей метафоричний килим, під який ховають перед приходом гостей, те, що соромно їм показувати. От так скелети у шафі перетворюються на трупи під килимом.

«Київ – перший в Європі за кількістю сміття» – яка-не яка перемога. «Київ не відповідає за сміття у Голосіївому, яке видно з космосу». І шлемо оптимістичне вітання інопланетянам.

Що робимо

Залучаючи іноземні інвестиції потихеньку планують будувати великі сміттєпереробні комплекси. Так, у Донецьку будують сміттєспалювальний завод, який зможе обігріти «70 000 домівок та заощадити 100 мільйонів кубометрів російського газу вартістю у 55 млн долларів.» У Києві ж мова йде про модернізацію та установку сучасного обладнання на заводі «Енергія», а не про якісно новий проект.

У світі сміття не викидають, жартують часом. Адже це серйозний бізнес та великі кошти. І приємно-чистенькі вулички, де соромно залишити обгортку на асфальті. В нас же – однією більше, однією менше…

А нові надсучасні урни та спеціальна техніка для прибирання сміття після Євро будуть загорнуті в непримітний папірець та складені у чорний поліетиленовий пакет.

Розділяй і спалюй

Для вирішення існуючої ситуації пропонують європейську тенденцію до роздільного збирання сміття. «Роздільне сміття – спокійне життя» - запевняє інформаційна кампанія з популяризації роздільного збору відходів. Ця техніка має на увазі збирання побутових відходів сортуючи за окремими складовими для подальшої переробки: скло, метал, папір відділяються від харчових відходів тощо. Характерні жовті контейнери подекуди з’являються на подвір’ях, традиційно переповнені по вінця, а сміттєвоз згодом уночі скидає все в одну «відсортовану» купу.

…яка прямує на сміттєспалювальні заводи. Передача сміття вогню дозволяє значно знизити його обсяг і вагу та перетворити речовини (у тому числі й небезпечні) в інертні; зруйнувати речовини, які б призводили до утворення біогазу при безпосередньому похованні на звалищах. Під час такого процесу можлива утилізація енергії.

До недоліків сміттєспалювання зазвичай відносять:

-         високі витрати порівняно до інших видів переробки ($280—750 на одну тонну відходів на рік);

-         проблеми експлуатації внаслідок змінного складу відходів і використання шлаків і золи;

-         не всі види відходів можна спалювати;

-         можливість розсіювання в навколишнє середовище речовин, що утворюються в процесі спалювання.

Як альтернатива спалюванню за температур 700—800 °С за кордоном сьогодні інтенсивно ведуться науково-технічні розробки зі створення процесів і агрегатів високотемпературної переробки (1350—1600 °С), як-от піроліз (розщеплення складних органічних сполук на простіші при високій температурі).

Над килимом

Прибирання навіть власної кімнати викликає рух опору, революційні повстання та справжнісінькі магічні маніпуляції з ефектом невидимості. Коли ж це стосується міста – масштаби значно більші, як територіальні, так і проблемні. Чогось у цій мозаїці бракує, чи зацікавлення містян, чи керманичів, чи самої пластмаси, яка досі не навчилася сама по собі розчинятися у повітрі. Мати користь з відходів у світі навчилися. Коли знання влаштуються у нас – побачимо. А поки, не дивіться, будь ласка, під килим. І не дихайте.