Трагедія Азовського моря

22 мая 2012, 09:04
Інженер електрозв'язку, громадський діяч
0
478

Ось вони - лежать на береговій піщаній смузі: тушки азовських дельфінів... Якщо придивитись, вашу увагу привернуть характерні рани на тілі дельфіна...

Трагедія  Азовського  моря
                                                    ( Дослідження )
   На початку березня 1977 року у нашої родини був піднесений, святковий настрій. Ми стали володарями чудового катера з підвісним мотором в 25 к. с. Це була високобортна дюралева лодка т. Ока-4, призначена для далеких походів, з дистанційним управлінням, спальними місцями та зручним тендом.
  Збулась давня сімейна мрія. Слід сказати, що цій події передувала інша, коли в квартирі з'явився оригінальної форми фабричний якір. То був дарунок від друзів, які знали про нашу мрію. Цей презент біля трьох років " стояв " на видному місці нашої кімнати, нагадуючи та спонукаючи нас.
   Бердянськ - місто приморське. Можливості для морських мандрів пречудові. Унікальний витвір природи - Бердянська коса протяжністю понад 20 км та низка острівців - все це разом утворює знамениту Бердянську затоку. На її узбережжі якраз і розміщається компактно наше 120-ти тисячне місто та морський порт. На віддалі в
45 - 50 км на захід і схід розташовані ще дві прикраси Приазов я: Обіточна ( довжиною 30 км ) та Білосарайська ( 14 км ) коси.
   Отже, з настанням літньої пори всі свої вихідні ми з дружиною та двома школяриками проводили час у подорожах вздовж побережжя. Улюбленими місцями відпочинку стали безіменні острівці в лагуні затоки, більш віддалені походи до Обіточної коси, та до  численних степових балок, що " вливаються " в море ( Кобил-балка, б. Лисичкина, б. Куликова та ін. ). Риболовля, катання на водних лижах, вечори біля багаття, приготування та смакування рибної юшки - все це закарбувалось у пам'яті назавжди!
   Постійними супутниками водних походів були морські чайки - мартини та дельфіни, що супроводжували нас.
   Про останніх, дельфінів слід сказати окремо. Надзвичайно граціозні, обтічної, довершеної форми, ці істоти надовго заворожують вас. Ви покидаєте всі свої справи, спостерігаючи та чекаючи нової появи цих тварин над поверхнею водної гладі. Зі школи та енциклопедій нам було відомо, що дельфіни відносяться до високорозвинених тварин,легко піддаються дресируванню. Існує легенда про здатність дельфіна приходити на допомогу тонучій людині. На щастя, нам не прийшлось скористатись такою їх " послугою ", проте ми свято в це вірили.

Перші ознаки трагедії. Цих ознак не видно, поки ти знаходишся на узбережжі в межах міста. Проте уже перше плавання на острови затоки та на морське побережжя за межі міста... Ось вони - лежать на береговій піщаній смузі: тушки азовських дельфінів.
 Наукова їх назва - фоцени звичайні, або ж азовки. З трьох видів азово - чорноморських
дельфінів азовка найменша, довжиною 135 - 180 см, вагою до 65 кг. Спинка у неї темна, черево біле. Рано весною азовка через Керченську протоку заходить в наше море. Тут вона розмножується, підростає; пізно восени повертається в Чорне море.
   Так чого ж ці тушки лежать тут, на береговій смузі, на відстані одна від другої в межах 100 - 150 м ? Якщо  придивитись,  вашу увагу привернуть характерні рани на тілі дельфіна, що може свідчити про сліди від рибальських снастей. Так воно і є: ці тварини загинули, заплутавшись в сітях та задихнувшись. Адже дельфіни відносяться до ссавців; простіше кажучи, дихають легенями, як і люди.
  Снасті, в яких загинули азовки, в народі називають " браконьєрськими ". Ставляться вони, знову ж, браконьєрами для лову, тільки не дельфінів, а іншої риби - осетрових

   Наше сьогодення яскраво висвітлило таке ганебне явище, як корупція. Остання завжди пов'язана із владою; тобто корупція існувала і в попередні, радянські часи.
А чи є зв'язок між цим явищем і ... масовим винищенням азовських дельфінів?
  В свій час, для боротьби з браконьєрством держава створила спеціальну охоронну структуру - рибінспекцію. На моє переконання, ця установа якраз і долучилась згодом до прискорення трагедії. По-перше, браконьєри почали ставити снасті " від темна до темна "- на 24, або ж 48 годин.По-друге, з'явилась і розповсюдилась нова "когорта риболовів ", які робили свою чорну справу під прикриттям тих же інспекторів,а морське побережжя на довгі роки було поділене або, по сучасному, " приватизовано ". Починалось це в 70-ті, а може й раніше. В наступні десятиліття ця епопея завершилась не тільки винищенням осетрових; вона привела заодно до знищення азовських дельфінів. Так би мовити, попутно!
  Тут слід зауважити, що наші спостереження стосувались ділянки моря між Обіточною та Білосарайською косами. Для узагальнення, бажано було обстежити інші регіони, зокрема російське побережжя. Така можливість з'явилась в 1981 році. У вересні - жовтні ми удвох із сином здійснили спортивно - туристський перехід на Кубань і до Криму. Маршрут пролягав вздовж узбережжя до Білосарайки, далі через Таганрогську затоку ( 34 км ) - на косу Довгу на Кубані і далі в сторону Криму.
  Похід був непростий, з пригодами; у другій його частині через негоду - надто складний. Детективний сюжет походу заслуговує на окрему сповідь. Скажу лиш, що закінчилось все щасливо. Пройдено ще один урок життєвого досвіду; відбулось знайомство з різними, здебільше хорошими людьми.
  Що ж до азовки, то на цих, інших берегах, спостерігалась така ж картина. На Кубані ситуація в ті часи була ще гіршою. Ставникові сіті ( через кожні 1,5 км ) весь час створювали нам проблему вільного плавання. Численні риболовецькі артілі ( кожні 10 - 15 км ), очевидно цілком законно, від світання до смеркання вели ловлю осетрових та камбали, одночасно, без докорів сумління, " відтісняли " дельфінів.

   На календарі - березень 2012 року. Давно немає катера Ока-4, відійшли в минуле наші плавання по Азовському морю. Доходить кінця історія про фоцену - азовку.
 Море - біологічно й екологічно збалансована система. Випадання звідси такої істоти вищого порядку, як дельфін, однозначно призводить до розбалансування системи. Науковець О. Біркун прямо говорить: якщо щезне дельфін, то щезне й інша риба.
  Ось питання: чи можливе відновлення популяції азовських дельфінів ?
 Теоретично - можливе, практично -навряд. У всякому разі, сподіватись на нашу владу не приходиться. Могла б зрушити цю задачу громадськість Приазов'я.. Проте сьогодні вона зайнята іншими проблемами, серед них головною - виживанням. Крім того, громада ще не організована.
  Слід було б назвати конкретних, ще живих сучасників і учасників подій - із числа чиновників, працівників рибоохорони, рибної промисловості, науковців, журналістів, які, у кращому разі, нічого не зробили для захисту азовки. Обмежусь одним прізвищем - своїм. Адже я теж не спромігся написати цю чи подібну статтю трохи раніше. Признаюсь - роблю це з запізненням. Щось схоже на некролог.
  І все ж ... Більше 10 -ти років існують наша урядова та міжнародна програми по відновленню дельфінів. Ефективність останньої підтверджена в багатьох регіонах світу
  Для початку, зрушення справи, українська громада має:
1. Примусити уряд виділяти кошти на впровадження програми;
2. Забезпечити прозорість та контроль використання цих коштів.
  Іншого шляху повернення " мудрих мешканців морів ", близьких друзів людини немає.
     Олександр Змієвський  м. Бердянськ.  9 березня 2012 р..
 
 

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.