Сталий розвиток українських сільских територій

3 июня 2012, 12:37
0
2306

Моя Украина + 20. Устойчивое развитие в Украине

Глобально-комунікаційні тенденції розвитку сучасного суспільства вимагають комплексної урбанізації кожної верстви населення. Проте в даному контексті постає актуальне та риторичне запитання у відповідності до закономірностей життя населення України: чи готове українське населення відлучитись від генетичних коренів свого роду – села? Відповідь неоднозначна в зв’язку з проблематикою збереження генетичної пам’яті народу безпосередньо через сільські звичаї і традиції.

Краса сутності народу, таємниці його буття зосереджені в свідомості та менталітеті українського етносу, який бере свої початки з часів трипільської культури (3000-2000 рр. до н.е.). Здається дивним, що з тих часів збереглися певні риси, що притаманні сучасним українцям, проте це факт. З огляду на те, що згодом територію сучасної України населяли майже не пов’язані між собою генетично народності, ефекти асиміляції все ж відображався на кожній з них. Для українців актуальними є проблеми життя на селі, формування києворуської та української державностей починалось саме із сел., де зародилось ремеслярство, зерновирощування та скотарство, тобто історично традиційні галузі сільського господарства українського суспільства.

Але минав час, і розвиток державності поступово перемістився до міст, що є історично обумовленим процесом. Навколо міст зосереджуються головні напрями подальшого розвитку суспільства, і про сільські території забуто. Науково-технічна революція, що сколихнула світ у ХХ ст., сформувала величезні мегаполіси та агломерації, спричинивши високу урбанізацію суспільства. Постало питання самого виживання села, в якому зберігаються традиційні цінності українського етносу, його духовна та інтелектуальна спадщина, культура, мудрість та побут життя.

В рамках даної проблематики я пропоную власну модель сталого розвитку сільських територій України як історичної спадщини її народу.

Хотілося б відразу дати назву моделі, яку найдоцільніше іменувати на основі її складових частин: «Село-Місто, Місто-Село». Метою цієї моделі має стати відображення алгоритму збереження українського села, підняття почуття гідності та духу українськості і ісконної києворуськості, спираючись на новітні досягнення сталого розвитку міста та особливості життя на селі. Доцільно зазначити, що сталий розвиток українських сільських територій має бути збалансованим, стійким та гармонійним, що обумовлюється поступовим впровадженням інновацій у село та стабільним збереженням його традицій.

В рамках моделі «Село-Місто, Місто-Село» мають бути взяті до уваги особливості розвитку сел, які полягають в нижчих темпах їх адаптації до змін зовнішнього середовища, ніж міст. Тому саме місто має забезпечити попит та інтерес до проблем і особливостей села й впровадити інноваційні глобально-комунікативні технології в село, а село, в свою чергу, забезпечити пропозицію надбань культурної  памяті народу, носіями чого є безпосередньо сільські жителі України. При науковому обгрунтуванні цієї моделі не можна не погодитись із видатним вченим Пітером Друкером, який наголошує, що суть інновацій, скоріше, концептуальна, ніж технічна чи наукова.

З іншого боку, інновації в жодному разі не повинні перешкоджати забезпеченню збереження культурних та історичних памяток села і його традицій.

Отже, фундамент її закладено в двох основних поняттях: «традиція» та «інновація». Принциповою метою їх взаємодії має стати збереження сутності кожного з них при взаємодоповнюваності та взаємопроникненні. З огляду на це взаємодія інновацій і традицій в жодному контексті не має призвести до розшарування ключових цілей і проблем, які криються у визначенні цих понять.

Філософське осмислення проблем гармонійного розвитку села і міста у їх постійні взаємодії потребує значних зусиль, які виражаються у постійній співпраці сільських та міських громад. Формування попиту та інтересу до традицій села з боку міста має забезпечитись через належне інформування міських жителів про актуальність проблем села, його утворення, формування, розвиток. Даний механізм, на мою думку, необхідно покласти на культурно-просвітницькі установи (школи, вищі навчальні заклади, будинки творчості, бібліотеки, театри, кінотеатри, музеї) та засоби масової інформації (телебачення, газети, радіо, Інтернет). В першу чергу, на Інтернет, де нині зосереджується доступна кожному жителю міста інформація про всі ланки життя суспільства, відбувається постійне спілкування на Інтернет-форумах, Інтернет-порталах, в соціальних мережах. Сама соціальна поведінка людини, в тому числі й українців, обумовлена глобальними комунікативними технологіями та світовою павутиною Інтернет. Його унікальність полягає, за визначенням Чудової Н.В., «для кожного окремо взятого користувача Інтернет перетворюється в простір комунікативно-інформаціїний». За даними соціологічного опитування 94% респондентів вважають, що інформація є стратегічним ресурсом розвитку. Доступ до інформації і, в першу чергу, до Інтернету дозволяє людині підвищити свій статус і привабливість в очах інших, а в своїх власних – стати більш сучасною, тобто людиною, яка наділена незалежністю, активністю, інтелектом та відкритістю.

Зважаючи на такі психологічні зміни в поведінці людини, саме в даний момент часу заради майбутнього українських жителів можна впровадити представлену модель у життя. З боку сільських достатньо для цього забезпечити всю необхідну інформацію про село, його історію та проблеми через впровадження на селі Інтернет-мереж. Саме таким чином буде здійснюватись пропозиція традицій сільських громад. Проте надзвичайно важливою є форма подачі даної інформації. З огляду на те, що нині людина в більшій своїй сутності є homo ludens, то в такому стилі необхідно подавати інформацію і про село – гральному, акторському, можливо, в гумористичному. Спрощеність такого підходу дозволить краще засвоїти надану інформацію сільських жителів міським.

Отже, на мою думку, можна запропонувати деякі стратегічні шляхи підтримки зв’язку між цими складовими ланками держави в рамках моделі «Село-Місто, Місто-Село». По-перше, формування патріотичної, креативної, сильної в новаторській діяльності села особистості. Така людина зможе дати нові, сучасні, основані на традиційних цінностях ідеї, інтелігентності, вихованості, самому дусі українськості.

По-друге, вдосконалити діяльність культурних, духовних, освітніх, просвітницьких закладів, сільських громад. Засновані на спільних інтересах, історії установи та об’єднання залучають більшу кількість людей до спільної праці на ниві сталого розвитку сільських територій. У майбутньому плідна інтелектуальна праця дасть позитивні результаті у гармонійному розвитку сільських територій.

По-третє, відновити та сприяти розвитку родових садиб на селі. Виховання любові до землі як ісконного джерела життя суспільства, особливо на території України, яку здавна іменують «житницею Європи», любові до праці та сільського господарства дасть змогу, в майбутньому, спричинити зворотній процес до урбанізації – часткову субурбанізацію.

По-четверте, створити Інтернет-портал для координації сталого розвитку в сільських громадах. Впровадження інноваційних технологічних розробок в село без шкоди для його гармонійного та стійкого розвитку зможе підтримувати постійний взаємозв’язок між сільськими та міськими громадами задля сталого розвитку всього суспільства України.

По-пяте, створити міцну еліту медиків в рамках збереження здоров’я нації. Підтримка та фінансування медичного обслуговування на селі визначає його фізичне та психічне здоров’я, завдяки чому має підвищитись стійка життєдіяльність населення сільських територій, його довговічність.

І, звісно, сформувати яскраву, працьовиту сільську молодь на основі духовних засад патріотизму, освіченості, креативності, вихованості, естетизму та етизму. Нині велика кількість молодих людей масово відлучається від села до міста, тому необхідно мотивувати молодь до життя на селі, створити досконалі та гідні умови її життя на селі, так як молодь – це носій майбутнього суспільства будь-якої держави, в тому числі й України.

Таким чином, запропонована мною модель має забезпечити сталий зв'язок між сільськими та міськими територіями держави та втілити ідеї щодо сталого розвитку суспільства у життя. Саме через це доцільно звернути увагу на постійну співпрацю сільських та міських територій, приділити належний інтерес та необхідну підтримку існуючим на селі проблемам задля спільного гармонійного та сталого розвитку.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.