Ригня таки протягла через ВР свій "мовний закон". Як завжди, з порушенням регламенту, цинічно, нахабно, по-злодійськи. "Пацанчікі" вкотре довели, що навіть змінивши спортивні "трєнікі" на костюми "Бріоні", вони залишились патологічними наперсточниками, шулерами та фальсифікаторами, що діють за принципом "протів лома нєт прійома", глибоко зневажають публічну політику, демократичні процедури, ненавидять політичну конкуренцію і не спроможні в принципі бодай відносно цивілізовано вести політичну боротьбу.
Опозиція, на жаль, вкотре не змогла віднайти ефективної протидії бандитській тактиці ригів і надто довго приходила до тями після "голосування", не зумівши вчасно мобілізувати прихильників на акцію протесту перед Українським домом. Нахабне бахвальство Чечетова, Єфрємова, Сухого, Колісниченка брутальним порушенням регламенту свідчить про остаточну деградацію ВР, як законодавчого органу і патологічне небажання кнопкодавської більшості бодай робити вигляд, що вона здатна враховувати альтернативну точку зору.
Залишається відкритим питання як ще довго суспільство, принаймні його активна та свідома частина терпітиме "покращення", мародерство і тупий, нахабний тиск правлячої бандократії? Чи зрештою вибухне і викине "покращувачів" на смітник історії, чи відреагує подібно до жаби, яка вистрибує з киплячого казана, але вариться в ньому, якщо воду доводити до кипіння поступово? Правлячий режим чинить саме так, поступово обмежуючи політичні та економічні права та свободи громадян з одного боку, здійснюючи тиск на українську ідентичність з іншого (під виглядом "захисту прав" рускоязичніков та національних меншин), маніпулюючи виборчим законодавством, перетворюючи так звані "правоохоронні органи" та "суди" в слухняне знаряддя захисту інтересів правлячого паразитичного прошарку, і фактично позбавляючи суспільство можливості здихатися "кровосісів" у правовий, демократичний спосіб, підштовхуючи до "румунського" варіанту.
А усім "хохлам", користуючись нагодою, нагадую вислів Петра Столипіна: "Народ, позбавлений національної свідомості, стає гноєм, на якому зростатимуть інші народи." Знав чувак, про що говорив! Тому напевно і намагався позбавити цієї свідомості український народ, а тепер ківалови, єфрємови, чєчєтови та колєснічєнкі намагаються доробити його справу. Чи не до них, бува, звернені слова Василя Симоненка: "Ви, байстрюки катів осатанілих, не забувайте, виродки, ніде: народ мій є! В його гарячих жилах козацька кров пульсує і гуде!"