МОРАЛЬНА ЕМІГРАЦІЯ

4 июля 2012, 19:25
0
1568
МОРАЛЬНА ЕМІГРАЦІЯ

Прийняття мовного закону як остання крапля

На цей раз нас ткнули лицем у лайно настільки глибоко, що соромно це навіть заперечувати. Нам показали наше місце і всю безпорадність наших жалюгідних вуличних протестиків і соцмережних "революцій". Якщо раніше ми думали "хай-но спробують, от ми їм тоді!!!" - то тепер лишається просто обламатись. Сама я ставила собі запитання - що я робитиму, коли остаточно виявиться, що це боротьба з вітряками? Коли Україна перетвориться на місце, в якій людині з вільною душею та прогресивним світоглядом стане соромно жити? Я не говорю про економічний крах, адже фінансова забезпеченість кожного з нас більш-менш, хоч і, визнаю, не завжди й не повністю, залежить від нас самих. Я говорю про духовну свободу, про самоповагу, про гордість, яка не дозволяє покірно вішати голову, розуміючи, що зверху панує худоба, а ми довічні раби, яким мало нелюдських умов життя - ми ще й змушені спонсорувати їхню розкіш із власної не завжди багатої кишені. А вони у відповідь будуть лише ржати й називати нас "кошенятами, яких вони розводять", нашу мову - відрижкою, нашу ідейність - "тупими скляними очами". Ця ситуація для нас, на їхньому ж жаргоні, є повним попуском - нижче немає куди. Самі знаєте, як до таких попущених ставляться на зоні, з якої вони родом.

Які є варіанти? Еміграція, подалі від цього лайна, спроба нарешті відчути себе "людьми" за кордоном, де права людей - не пустий звук? Сидіти в Канаді чи Німеччині, Португалії чи Великобританії, і звідти зажурено хитати головою "бідна наша Україна" і розповідати тим, хто залишилися, як правильно жити?

Це, звісно, варіант - для тих, хто не бажає марнувати своє єдине життя на суцільний дискомфорт. Звісно, кожен заслуговує на гідні умови існування. Але для тих, кому важливіша совість, це не вихід.

Особисто я народилася в Україні від українських батьків, і тому все лайно, яке відбувається навколо - це моє лайно. І я, як людина совісті, розгрібатиму його, доки є сили. А їх у мене, на превеликий жаль для мого комфортолюбства, дофіга.

Я пропоную варіант "емігрувати морально". Уникати наповнення держказни всіма доступними методами. Нехай ми фізично будемо тут, а фінансово (а значить, істотно для влади) - за кордоном. Інтернет уже й так давно став вірним другом прогресивної частини населення, тож чому б не перенести туди таку сферу життя, як покупки? Одяг, косметика, частково продукти харчування дуже легко і недорого купляти за кордоном. Кого цікавлять сайти, якими користуюся я - звертайтесь, розповім. Свіжі овочі, фрукти я купую на базарчику біля дому - стараюсь робити вибір на користь селян, що самі привезли свою городину, а не на бариг - перекупників. Чому я говорю про покупки? Тому що в кінці майже кожного вашого чека з українського магазину є рядок "ПДВ", який складає 20% - величезна цифра. Одну п'яту своїх грошей ви віддаєте хз кому. Є ще подохідний податок. Ну тут я порад не даватиму, бо мене загребуть раніше, ніж я поширю цей пост :-)

Наразі я, як справжній янукович, пропоную додумати решту самим. Ця ідея щойно з'явилася в мене, і я її ще не ретельно розробила. Може, я помиляюся, але сподіваюся, що ні.

Якщо я не помиляюся, то така позиція дасть нам змогу зберегти свою гідність і водночас не "злиняти", як щурі з човна, а продовжувати за покликом совісті брати активну участь у громадському житті. Тобто поєднати "несприяння владі" (у вигляді моральної еміграції) із "протидією владі" (на що не здатні реальні емігранти).

Поки що все. Спасіба за вніманіє (я з Криму, російська в нас і так весь час була то офіційною, то регіональною, тож...за сучасними тенденціями ми наймодніші :-) )))
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: мовне питання,банду геть
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.