«Єврорівень» інфраструктури: складніше утримати, ніж створити?

12 июля 2012, 14:18
Политолог, експерт
0
710

У 2007 році, коли Україна виборола право на проведення Євро-2012, на величезному патріотичному підйомі та ентузіазмі перед країною, владою та суспільством була поставлено мегазавдання .....

         У 2007 році, коли Україна виборола право на проведення Євро-2012, на величезному патріотичному підйомі та ентузіазмі перед країною, владою та суспільством була поставлено мегазавдання – гідно підготуватися до проведення європейського форуму. При цьому далеко не завжди,  уважно рахувалися витрачені кошти, чи раціонально прораховувалися напрямки такої підготовки хоча б на середньострокову перспективу.

 

В результаті за величезні державні кошти країна отримала оновлену інфраструктуру, частина з об’єктів якої майже не використовується, або й надалі лежить тягарем на бюджеті.

Зі слів українського віце-прем’єр міністра в рамках підготовки до проведення Євро-2012 в Україні з державного бюджету було витрачено біля 40 мільярдів гривень. З них лише 50 мільйонів (0,08%) пішли на операційні витрати – оплату роботи перекладачів, підбір і підготовку допоміжного персоналу, ще 800 мільйонів (2%) витрачено на будівництво стадіонів. Біля 8 млрд. грн. повернулося у вигляді різних форми прибутків.

Таким чином 97,2% державних коштів витрачено на створення інфраструктури – будівництво і реконструкцію доріг (найбільше), аеропортів,  залізничного транспорту, мереж зв’язку, закупівля рухомого складу, комунальної техніки, тощо – тобто  того, що могло б слугувати звичайним українцям ще багато років.

Проте об’єкти інфраструктури – не шлагбаум на платній паркові, і потребують постійної уваги та капітальних вкладень з боку держави. Так, для прикладу, за різними оцінками, на утримання Олімпійського стадіону а Києві потрібно не менше 80-ти, а Львівського  - 24-х мільйонів гривень на рік. Безумовно, на цих аренах можна заробляти певні кошти – як за рахунок проведення спортивних змагань, так і на різноманітних культурно-розважальних та комерційних подіях. Разом з тим, поки що, конкретні бізнес-плани забезпечення окупності цих об’єктів вочевидь відсутні.

Кожен може пересвідчитися в примарності перспектив повернення державних (наших з вами) інвестиції прогулявшись в майже порожніх нових терміналах аеропорту «Бориспіль» в Києві, чи  в ім. Данила Галицького у Львові. І це лише частина проблеми.

Безумовно, що Україні було вкрай важливо в найкращому світлі показати себе перед Європою, і не всі позитивні фактори від проведення Євро-2012 можна виміряти грошима. «Імідж понад усе» - було головним гаслом українського керівництва під час проведення Євро, і засудити такий підхід складно.

Разом з тим, Євро-2012 пройшло, а громадяни України та проблеми української комунальної, транспортної, комунікаційної інфраструктури нажаль залишилися.

Сконцентрувавши на короткий місяць Євро усі зусилля, влада змогла тимчасово покращити функціонування цих систем, але вже зараз спостерігається регрес у їх діяльності. Очевидно гірше ніж під час Євро працює громадський транспорт, вже не такі чисті вулиці та подвір’я, й доглянуті парки, повільніше реагують комунальні служби.

 Незважаючи на унікальну можливість Євро жодна з цих сфер не зазнала кардинальної реформи, а тільки - марафету, і до справді європейського рівня нам ще надзвичайно далеко. Саме тому, незважаючи на всі позитивні відгуки, нашим містам поки що складно стати привабливими туристичними об’єктами не тільки для європейського туриста, але й для життя звичайних українців які хоча б раз побували у розвинутих закордонних країнах.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: футбол,гроші,інфраструктура,державний бюджет,витрати
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.