Ліберальна партія України йде на вибори

7 августа 2012, 11:30
0
415
Ліберальна партія України йде на вибори

В середу 1 серпня 2012 року відбувся XV з’їзд Ліберальної партії України (ЛПУ).

      В середу 1 серпня 2012 року відбувся XV з’їзд Ліберальної партії України (ЛПУ). На з’їзді було розглянуто два основних питання: вибори керівництва партії та формування передвиборчих списків на вибори народних депутатів, які відбудуться 28 жовтня 2012 року. Серед делегатів з’їзду були представники ГО «Поступ»: Мотузка І., Парада В., Тарасюк М., Твердохліб М., Циганко П., Цебро О., Шевченко В. Всього у роботі з’їзду взяв участь 131 делегат. Головою партії одноголосно переобрано Циганка Петра Степановича, члена ГО «Поступ». В першу двадцятку передвиборчого списку були обрані шість представників ГО «Поступ»: Парада В., Погрібняк Я., Тарасюк М., Твердохліб М., Цебро О., Циганко П. Пропонуємо Вашій увазі доповідь Голови Ради ГО «Поступ» Максима Твердохліба, виголошену ним на зазначеному з’їзді ЛПУ.

     Це правильно, що Ліберальна партія України вирішила взяти системну участь у найближчих виборах народних депутатів, які відбудуться у жовтні 2012 року.

     Чому? На це питання відповісти просто.

     Усім нам вже остогидло, що наша держава знаходиться у такому занедбаному стані. Вже двадцять років пройшло з часу проголошення незалежності України, але життя не стає кращим, а навпаки, погіршується. Україна має недорозвинуту економіку, тотальну корупцію, соціальну несправедливість.

     Як довго все це буде продовжуватись і що треба, в кінці кінців, зробити, щоб докорінно змінити ситуацію?

    «Як довго все це буде продовжуватись?» – питання риторичне. Бо все буде продовжуватись до тих пір, поки не прийде до влади така сила, яка твердою рукою зламає хребет олігархічній державній системі.

     Так, треба робити революцію. Проте помиляються ті, хто думає, що революція – це «Майдан». Це не«майдан», і не горлопанство. Насамперед, – це стрімкі дії нової владної команди щодо докорінної ліберальної реформи. Чому ліберальної?

     Тому, що шлях до оздоровлення будь-якої економіки полягає тільки в одному – в свободі, в наданні можливості безперешкодно розвиватись підприємництву. Тільки вільна людина здатна творити, тільки вільна людина може вкладати енергію в розвиток і себе, і своєї держави. Досвід всіх, без винятку, успішних країн свідчить, що тільки вільна економічна політика, де втручання держави мінімальне, дає стабільне економічне зростання.

     А стабільне економічне зростання дає практично все для того, щоб можна було продовжувати реформи в соціальній сфері. Щоб можна було нарешті зробити наше суспільство більш справедливим, коли краще живуть не ті, хто краде, а ті, хто працює. Необхідно практично побудувати нову державу – нову Громадянську Україну.

     Будь-яка політична сила, як би вона не називалася, але яка здатна взяти і візьме реальний курс на розвиток України, на розвиток її економіки – в будь-якому разі буде йти саме ліберальним шляхом. Іншого шляху просто немає. Це беззаперечний факт, підтверджений тисячолітньою історією людства.

    Ось чому важливо і правильно, що Ліберальна партія йде на вибори. Бо в назві цієї партії вже закладено шлях до успіху і перемоги. І чим більше люди будуть знати і чути про цей шлях, тим скоріше настане той момент, коли наші бажання будуть переходити в реалії. Так, ми далекі від того, щоб думати, що шлях до зміни життя на краще – це просто перемога на виборах. Можна перемогти на виборах, можна навіть отримати всю повноту влади, але так нічого і не зробити. Шлях до перемоги, повторюю – це складний шлях через реформи, ліберальні реформи, через подолання спротиву олігархічних кланів та їх прислужників шляхом громадянської солідарності всього українського народу.

     Дехто думає, що лібералізм – це анархія чи вседозволеність. Це помилка. Так, лібералізм – це свобода, але й жорсткий порядок. Не може бути корупції в системі держави, в якій люди вільно живуть і беруть на себе відповідальність за своє буття. Таке суспільство, в якому всі громадяни беруть участь у справах своєї країни називається Громадянським, а держава, побудована на основі та принципах такої системи – Громадянською. Можна впевнено сказати, що вільна, Громадянська держава – це, по суті, ліберальна держава.

     Також іноді думають, що ліберал – це м’яка людина, яка не здатна діяти жорстко задля досягнення добробуту суспільства. Це також помилка. М’які люди в політиці та в системі управління державою – це вірна ознака того, що буде горе, як для них самих, так і для народу з такими керманичами. Влада повинна мати політичну волю, а ліберальна влада повинна мати в декілька разів більшу таку волю. Бо здійснення ліберальних реформ – це твердий курс. Чого варта, наприклад, реформа правоохоронної системи, яку ми повинні зробити? Всі ми знаємо, що наша правоохоронна система повністю деградована. Всі розуміють, що працівник міліції, який їздить, наприклад, на автомобілі вартістю понад сто тисяч доларів є злочинцем. Навіть не потрібно проводити ніяких розслідувань чи збирати доказів. Влада повинна зробити з ним просто: якщо доказів немає – то вказати на двері з правоохоронних органів, а якщо є, то посадити за грати пожиттєво – щоб іншим була наука! Але на це може бути здатна тільки сильна ліберальна Громадянська влада, влада із чистими намірами і твердою рукою.

     Я є Головою Ради громадської організації «Поступ». Це організація, яка будує Громадянську державу. У нас, в нашій організації, реалізовуються ліберальні принципи. Наприклад, у нас немає підлеглих і начальників, але в нас діє принцип колективного керівництва і особистої відповідальності за свою діяльність. Кожен член організації може ввійти до керівного органу – Виконкому. Інший приклад, кожен член ГО «Поступ» може бути одночасно членом будь-якої політичної партії і сповідувати будь-які політичні погляди. Це і є політичний лібералізм на практиці. Ось я, наприклад, крім того, що є членом громадської організації, одночасно є членом Ліберальної партії України та членом Президії її Політради. Чому я є одночасно членом двох цих структур та вхожу в систему їх керівництва? Відповідь дуже проста – бо програмні цілі як «Поступу» так і основних засад ліберальної політики практично ідентичні. Просто партія – це інструмент політичний, для приходу до влади, а ГО «Поступ» – це інструмент залучення широких верств населення до громадянських, а по своїй суті, у більшості, ліберальних ідеї. Тобто наша робота має йти паралельно, доповнюючи один напрямок іншим.

     Так, нам в країні потрібна революція! Не новий «майдан», а революція, в першу чергу у свідомості громадян, яка неминуче призведе до революційних зрушень у побудові нашої країни. Дехто думає, що ми хочемо великих потрясінь, але це неправда. Нам потрібна велична держава! Нам потрібна Громадянська Україна, у якій люди будуть мати можливість вільно розвиватись, мати можливість вільно працювати і бути щасливими. Нам потрібна ліберальна країна, в якій її господарями будуть її громадяни, а не горстка ненаситних олігархів.

 

 

Максим Твердохліб, Голова Ради ГО «Поступ»,  член політ ради ЛПУ

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.