Моя промова на з'їзді партії

8 августа 2012, 08:56
0
551
Моя промова на з їзді партії

Учасники XVIII з‘їзду Соціалістичної Партії України погодили передвиборчу програму СПУ та затвердили кандидатів у народні депутати на виборах до Верховної Ради 2012 року

Мої однопартійці!

На деякий час, хвороба, на яку страждає вся українська політика, охопила і нашу партію. Але ми одужали від неї, очистилися, здобули імунітет і тепер готові нищити цю погань скрізь навколо себе. Я вітаю вас тут сьогодні. Вітаю вашу рішучість, вашу волю продовжувати боротьбу за гідне життя. Вітаю віру в ідеали демократичного соціалізму, яка палає у ваших серцях, не зважаючи на всі випробування останніх років.

Не буду приховувати правду: Україні залишилося жити 2-3 роки, якщо держава продовжуватиме йти старим шляхом. Ми просто поринемо у небуття. Ганебна, безвідповідальна політика злочинців та падлюк, які мають наглість називати себе державними діячами, поставила країну на межу виживання. Не кожен загарбник за минулі століття вчинив Україні та її мешканцям стільки лиха, скільки заподіяла чинна влада.

За статистикою ООН, 80% українців живуть сьогодні за межею бідності. Люди вмирають від хвороб, від знущань сволоти, яка іменує себе елітою, від неякісної їжі, від антисанітарії та просто від відчаю. Жінки бояться народжувати дітей, щоб не приректи їх на долю рабів кланового капіталу. Чоловіки, за допомогою алкогольного дурману намагаються забути про свою неспроможність утримувати сім‘ю, про неможливість захистити рідних від свавілля провладних катів. Старі потерпають без уваги та допомоги. Молодь хоче втекти, немов з пекла.

Україна, найбагатша плодючою землею держава, стала залежною від імпортної їжі. Нас змушують за скаженими цінами купувати отруєне м‘ясо та молоко. Відбирають можливість вирощувати власну їжу та заробляти на цьому гроші. Фрукти та овочі із пластиковим присмаком витісняють з ринків продукти українського городу. Навіть хліб, наше національне багатство, запоруку того, що народ не буде голодувати, безкарно вивозять за кордон і продають за копійки.

Українська промисловість, яка могла б наповнювати бюджети двох таких держав, як наша, опинилася в руках купки ненажерливих аморальних олігархів. Вони висмоктали з неї майже всі соки і тепер фабрики, заводи та комбінати догнивають у руїнах. Щороку сотні тисяч людей втрачають роботу, а разом з роботою – надію на гідне життя.

Інтелігентні, освічені люди стали у суспільстві аутсайдерами. Ніхто більше не шанує лікарів, вчителів, науковців. А ті, в свою чергу, не мають можливості нормально працювати, не можуть дбати про фізичне, моральне та розумове здоров‘я нації.  

Злочинні клани, які утворилися навколо влади і тепер цілком контролюють її, сприймають українців, як ресурс, як робочу худобу; багатства нашої землі вважають своєю власністю. Вони давно втратили людське обличчя, втратили народну довіру, втратили право керувати нами. Немає різниці – провладні чи опозиційні політики – вони однаково порожні, однаково гнилі і шкідливі для нашого суспільства. Ми не можемо більше цього терпіти! Жодного зайвого дня! Час сказати всім глитаям та кровопивцям: Досить!

Товариші! Сьогодні у всьому світі люди повертаються до цінностей демократичного соціалізму. І це зрозуміло. Саме соціалізм завжди брався до справ там, де не витримували інші ідеології. В історії є достатньо прикладів, коли соціалісти ставали рятівниками свої націй, своїх держав. Згадаймо хоча б країни Латинської Америки. Десятиліттями у цих країнах праві корумповані режими, у змові з капіталістами США, ґвалтували та грабували свій народ, як це зараз відбувається в Україні. Соціалістичні партії та об'єднання були заборонені. Але як тільки вплив США послабився, скрізь до влади почали приходити соціалісти.

Сучасна Латинська Америка зараз схожа на тиху гавань після тривалого шторму. Замість політичної нестабільності – сильна, прозора влада. Замість кредитів МВФ – щорічне зростання ВВП на рівні до 5%. Низька інфляція,  зниження безробіття. Попри світову кризу, майже всі держави Латинської Америки переживають економічний бум. Крок за кроком соціалістичні уряди будують держави, які відповідають за покладені на них функції. Держави, які насправді дбають про своїх громадян.

Бразилія стала однією з найрозвиненіших країн світу. Венесуела здолала віковічну неписемність. Чилі створила мабуть найкращі у світі умови для розвитку підприємництва. Аргентина нарешті змогла подолати фінансову нестабільність. Лише декілька років і переваги соціалізму проявили себе.

Вже й в європейських країнах до влади приходять соціалістичні уряди. Греція, Франція, Сербія, я впевнений, це – лише початок глобальних соціальних перетворень. Ми не маємо права залишатися осторонь цих процесів! Час нагадати самим собі, хто ми є і заради чого йдемо під стягом Соціалістичної Партії України!

Я хочу, щоб ви зрозуміли: перед партією не стоїть вибір йти, чи не йти на вибори. Вибір стоїть: йти на вибори, чи перетворитися на маргіналів-аутсайдерів, які відмовилися від самої суті демократичного соціалізму!

Скажу чесно: я збентежений тим, як партія поставилася до завдань нового керівництва. Регіональні осередки фактично проігнорували наш заклик про збір добровільних внесків та пошук союзників серед різних соціальних груп українців. Навіть простеньке завдання з голосування на сайті цензор крапка нет, яке не потребувало жодної копійки та надмірних зусиль, залишилося поза увагою партійців. Як ми можемо казати про 150 тисяч прихильників, коли після заклику про голосування, рейтинг партії на сайті піднявся лише на декілька десятків голосів? Навіть якщо кожний голова райкому хоча б сам зайшов на той сайт і проголосував, в нас вже була б майже тисяча голосів.

Невже та політична хвороба, про яку я говорив на початку, так вплинула на нас? Невже ми розучилися працювати? Я в це не вірю! І готовий довести свої слова власним прикладом! У серпні минулого року я прийшов до партії, щоб підтягнути фінансові ресурси. Ви пам‘ятаєте, яку скруту ми тоді переживали і скільки сил нам знадобилося, щоб її подолати.

За цей час до мене зверталося декілька потенційних спонсорів. Перші в обмін на фінансування вимагали повністю лягти під регіоналів і зруйнувати нашу партійну структуру. Другі готові буди дати гроші, якщо ми відмовимося від нашого політичного курсу та цінностей і підтримаємо опозицію. Треті обіцяли фінансування, якщо ми замінимо 70% секретарів і розпустимо політраду. Четверті за свої гроші хотіли всі місця у прохідному списку, окрім мого, та вимагали відізвати всіх наших мажоритарщиків. На жодну з цих пропозицій я не погодився.

Я волів двох речей: зберегти партію та не зрадити вас і себе самого. Тепер, глядячи прямо в очі, можу відверто вам сказати: партію ми не продали, себе не зганьбили, нашу спільну честь відстояли!

Я відмовився балотуватися по мажоритарному округу, бо моє місце тут – в авангарді Соціалістичної Партії України. Нехай наші опоненти називають це необачністю! Нехай рахують відсотки, наче скнари рахують гроші, нехай працюють маріонетками олігархів та бандитів!

А я вірю, що наша партія здобуде гідну перемогу і, нарешті, відкриє Україні шлях до демократичного, європейського соціалізму. Досить коритися злочинцям та негідникам! Настав наш час! Час справедливості! Час повертати українському суспільству – духовну силу, українській державі – яскраве майбутнє, українцям – заможність, безпеку, честь та порядні

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: СПУ,вибори -2012
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.