Копі паст – «хвороба преси»?

8 августа 2012, 15:41
Прес-секретар UMDI
0
405

Стаття "написана за мотивами" Круглого Столу на тему медіа контенту та копі пасту.

2-5 вересня у столиці України, відбудеться одна з найбільш значних світових подій у сфері преси та видавничої справи - 64-й Всесвітній конгрес видавців газет і новин та 19-й Всесвітній форум редакторів. Ця подія є «інформаційним вибухом» для людей, які працюють у сфері друкованих і онлайнових медіаресурсів. І якщо зважати на те, WAN-IFRA, яка що займається щорічним проведенням подібних форумів у світі – глобально репрезентує світових видавців, і представляє більш ніж 18 000 публікацій, 15 000 сайтів у 120 країнах світу, то стати учасником такої події означає зануритись у глобальні тенденції розвитку преси та найновіші практики, що використовують найбільш впливові глобальні видання. WAN-IFRA має статус офіційного консультанта, що представляє інтереси газетної індустрії у ЮНЕСКО, ООН та Раді Європи.

У Києві відбувся круглий стіл на тему копі пасту. Також  столі вирізнилася тема цитованості, коли за умови роботи багатьох редакцій у просторі Інтернет, багато інформаційних сайтів (далі йтиметься про новинний контент, де актуальність інформації є найважливішим критерієм) не посилаються на першоджерело. Проблема погіршується тим, що відстоювати права власності на інформацію в Інтернеті досить складно із огляду на залучення людських і інших ресурсів і досить слабкого законодавчого регулювання. Існує думка що цитованість сьогодні - це питання порядності редакції в цілому, та редактора зокрема. Щоб бути «порядним» у використанні інформації, перед її «ретранслюванням» потрібно ознайомитися з умовами її використання, а також узгодити правильне цитування із представниками редакції.

Як окремий кейс у проблемі цитованості виникає питання «невидимих» посилань, коли редакції, які беруть інформацію цитують першоджерело таким чином, що це посилання маже непомітне для читача – знаходиться у «незручному для прочитання» місці. Як можливе вирішення, що було озвучене в рамках круглого столу, є домовленість між представниками преси у вигляді узгоджених стандартів – ставити посилання на першоджерело після першого чи другого абзацу новини.

Виняток з правил – коли журналіст посилається на заздалегідь неправильне «першоджерело» в інтересах конфіденційності справжнього джерела інформації і коли всі інші редакції під час ріпосту першого повідомлення цитують заздалегідь неправильне першоджерело.

Подібні стандарти потрібно ще й виробити для того, щоб прописати й ряд побіжних, але дотичних до цитованості кейсів – це і чіткі графіки подання інформації, SEO – слова тощо, що задіяні у оформленні новин.

Ситуація є ще складнішою у регіонах, в яких потік інформації важче контролювати, на відміну від Києва, де існує певна кількість агентств, які продукують новини і стають базою для їх поширення, в той час як часто-густо у регіональних виданнях штат інформаційного агентства не дозоляє продукувати достатній об*єм новин для публікації на інформаційному сайті. Якщо ж говорити про відповідальність за «досить точну цитованість», варто згадати не тільки інформаційні інтернет-джерела, а й соціальні мережі і приватні блоги, де циркуляція інформації є такою, що майже неможлива для регулювання і контролю першоджерелом.

Якщо ж перейти у економічну площину і почати говорити термінами EBITDA та чистого доходу, то наразі, за словами учасників столу, власники першоджерел зазвичай втрачають не такі значні суми, щоб виділяти ресурси на боротьбу з плагіатом. Такий собі «новинний копіпаст» часто-густо використовується маловідомими сайтами щоб «наганяти трафік». У даному випадку йдеться про прибуток і тих, хто його отримує. Бізнес-модель "новинних" медіа зазвичай виглядає так: сайт «наганяє» аудиторію (сюди входить ексклюзив, копі паст, грамотне SEO та інші «складники» - залежно від ресурсу), коли кількість відвідувачів і їх якість дозволяє пропонувати онлайновому інформаційному джерелу місце під банери – сайт починає отримувати прибуток від оголошень. Також деяка частка прибутку може бути отримана із розміщення статей з даного сайту на інших ресурсах (зазвичай мала частина). Ті сайти, що можуть «зачепити» споживача – себто читача ресурсу, мають більш лояльних читачів  і також залучають нову аудиторію, що є позитивним моментом з боку грошового потоку. Є ж також і інші бізнес-моделі, коли за доступ до повного обсягу інформації доводиться платити. Але, як зазначили учасники Круглого Столу, люди не хочуть платити – вони хочуть відпочивати. Якщо розробити сайт, на якому буде доступ до платної інформації то його, скоріш за все, будуть використовувати журналісти, яким необхідна дана інформація для роботи, і які включають «вартість» інформації у «собівартість» кінцевого продукту – новини, аналітичного дослідження, тощо. Загалом такий підхід впроваджується у Європі; у нас в Україні, де піратство є скоріш загальноприйнятим явищем аніж поодиноким випадком, впроваджувати його доведеться довше.

Також було порушене питання співвідношення власного і копі-контенту. Існують ресурси, які мають співвідношення у вигляді 10:90, а є й такі, що мають всі 100% «переписаного» контенту. Такі великі світові інформаційні агентства як Reuters чи Bloomberg, що мають величезний штат журналістів може дозволити собі продукувати постійно (чи відносно постійно) ексклюзив і утримувати свою аудиторію, а дещо менші, локальні агентства, особливо, якщо вони у своєму «кошику новин» мають і міжнародні – мають певний «власно-запозичений» баланс новин.

Загалом існує 3 механізми врегулювання даної ситуації такі як законодавчий, всезагальна домовленість і мораль. Загальновідомий факт, що мораль була раніше закону, який є певною «документацією» моралі, а закон – це метод «батога». «Золотою серединою» тут може бути домовленість крупних гравців українського ринку преси щодо певних стандартів видавництва новин. Тож таке рішення, як домовленість між основними гравцями ринку медіа в Україні, на сьогодні прозвучало найоптимальнішим з боку боротьби проти нерегульованого копі пасту. Основним аргументом було те, що менші гравці будуть «підтягуватися» до цих стандартів. І якщо вже говорити поза тим, що було сказано на Круглому Столі, то існує світова практика та вітчизняне законодавство, яке регулює порушені питання копі пасту та унікальності контенту-далі спробуємо розглянути ці поняття.

Якщо ж говорити про дане питання у світовому контексті, а особливо у Європі,то можемо бачити ряд кейсів різних країн. Наприклад у Великій Британії немає законодавства, яке регулює саме діяльність преси, тут навіть існує така ситуація,що діяльність преси обмежена, але є доволі широка законодавча база щодо прав людини,захисту персональної інформації та відповідальності за її розголошення,тому місцевим ЗМІ доводиться поводитися у рамках чинного законодавства. Таким чином місцеві редакції інформаційних видань ВВС, The Economist та інших розробляють власні кодекси поведінки і менші за масштабом подання інформації ЗМІ мають підтягуватися до даного рівня. Іншим прикладом є Німеччина, на території якої є ряд видань, зокрема і Zeitgeist, діяльність яких обмежується законодавством, яке включає в себе і закони про копіювання тексту. Тут, на відміну від України, існує відповідальність і за копіювання і «недобросовісне посилання» на текст. Існують такі приклади і у Франції, Італії та інших країнах.


Питання копі пасту потребує більш глибокого вивчення, в нашу еру «цифрової інформації» потрібно шукати шляхи вирішення проблеми плагіату. А ще, щоб більше взнати про новітні тенденції у сфері уникнення плагіату Вашої інформації у медіа, варто відвідати лекцію «Етика та стандарти у медіа – відбудовуючи довіру», яку висвітлюватимуть Оксана Богданова (Komsomolskaya Pravda - Ukraine), Шома Чандхурі (Choma ChandhuryTehelka, India), Стефен Прочард (Stephen Protchard the Observer, UK), Ендрю Могер (Andrew MogerNews Media Coalition, UK)на 64-му Всесвітньому форумі редакторів та 19-му форумі видавців преси, що відбудеться 2-5 вересня у Києві. Детальнішу інформацію про спікерів та теми Ви можете дізнатися у програмі заходу.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: информация,мир,плагиат,Україна,змі
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.