Як у Дніпропетровську журналіста за дві букви 3,5 роки судили

14 августа 2012, 17:24
журналіст
0
574

Бабушкінський райсуд поставив крапку в цивільній справі, яка розглядалася 3,5 роки за позовом рекламної групи «О.С» до «Телекритики» та журналіста Олексія Мазура.

 Цей позов став першим у моїй журналістській кар'єрі. За 3,5 роки, поки тривав його розгляд, я встиг виграти ще чотири суди за іншими позовами - два в Шевченківському райсуді м. Києва і два - в апеляційному. І от нарешті - довгоочікувана крапка у «ТелевипердОСах».

Рекламна група «О.С» звернулася до суду з позовом «Про захист честі, гідності, репутації та відшкодування моральної шкоди» до Олексія Мазура та ТОВ «Телекритика» з приводу статті «Дніпропетровські телевипердОСи на 5-ому», розміщеної в Інтернет виданні «Телекритика» 06.10.2008 року.

Протягом судового розгляду позивачі неодноразово (4 або 5 разів, якщо не більше - я вже збився з ліку), що вказано і в Рішенні суду, змінювали свої вимоги. Відповідач не встигав писати заперечення на чергові уточнення. В кінцевому рахунку вимоги ТОВ «О.С» набули такого вигляду:

- визнати поширену інформацію, опубліковану на сайті «Телекритика» про те, що «Дніпропетровські «телевипердОСи на 5-ому», «Що ж це за вакханалія відбувається на 5-му? Коли врешті-решт припиняться ці безкінечні «телевипердОСи»? Хіба це не є кричущим проявом, щонайменше, елементарної халатності й неохайності в роботі, якщо не є прямим порушенням закону, а надто - неповагою глядача» недостовірною та такою, що не відповідає дійсності і принижує ділову репутацію ТОВ «О.С»;

- зобов'язати відповідача Мазура Олексія Миколайовича спростувати недостовірну інформацію шляхом розміщення на сайті «Телекритика», який належить ТОВ «Телекритика», на якому було поширено вищевказану інформацію, що не відповідає дійсності, протягом місяця з дня набрання рішенням законної сили, тексту відомостей такого змісту:

«06.10.2008 Мазур О.М. опублікував в Інтернет-виданні «Телекритика» статтю під назвою «Дніпропетровські «телевипердОСи» на 5-ому», яка містить інформацію, яка порушує права ТОВ «О.С» щодо його ділової репутації та не відповідає дійсності...», а також «Я, Мазур Олексій Миколайович, підтверджую, що зазначена вище інформація не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію ТОВ «О.С»

- заборонити ТОВ «Телекритика» та Мазуру О.М. вчиняти дії, спрямовані на розповсюдження в засобах масової інформації та мережі Інтернет відомостей, принижуючих ділову репутацію ТОВ «О.С»:

- стягнути з Мазура О.М на користь ТОВ «О.С» моральну шкоду в сумі 1 грн.;

- стягнути солідарно з Мазура О.М та ТОВ «Телекритика» на користь ТОВ «О.С» понесені ними витрати по сплаті судового збору.

«Телекритика» відрядила на свій захист провідного юриста Національної спілки журналістів України Тетяну Котюжинську. Вона була лише на перших засіданнях, на яких ще не дійшло до розгляду справи по суті - то сам суддя засідання перенесе, то в районному будинку Феміди світло пропаде, то позивачі запізняться або ж взагалі не з'являться, що також траплялося.

З цих чи, може, інших причин медіа-юрист перестала навідуватися зі столиці. Не з'явилася вона жодного разу і тоді, коли справа дійшла до розгляду по суті. Кожного разу суд надсилав «Телекритиці» телеграми з повідомленням про дату і час наступного засідання, але вони залишалися без реакції.

З моєї згоди суд вирішив продовжувати засідання без представника «Телекритики». Отже я захищався сам.

Кому цікаво, надаю текст моїх заперечень.

Заперечення проти позову

1. Пунктом 2 вимог Позивача є «визнати образливою та такою, що порушує права позивача на захист честі, гідності та ділової репутації, статтю «Дніпропетровські «телевипердОСи»* на 5-му».

Будь-яка стаття апріорі не може порушити права на захист честі, гідності та ділової репутації. Неправдиве твердження позивача вже спростував Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська тим, що маючи текст статті, прийняв позовну заяву і відкрив провадження у справі, тобто право на захист реалізовано без перешкод.

2. Мотивація написання статті  «Дніпропетровські «телевипердОСи»* на 5-му» - не чиїсь меркантильні або бізнесові інтереси, а намагання автора як телеглядача з'ясувати, наскільки телевізійного законодавства України дотримуються на регіональних частотах 5 каналу, який є для автора одним з найбільш цікавих і популярних,  та посприяти усуненню негараздів.

Цільності сприйняття програм 5-го каналу суттєво перешкоджають «врізання» Дніпропетровського ТОВ «О.С» своїми рекламними вставками, які налазять на ефірний час новин, інформаційно-аналітичних програм, ток-шоу та інших (докази - фото в статті ««Дніпропетровські «телевипердОСи»* на 5-му»), або демонструються у вигляді цілих рекламних передач замість тих, що передбачені програмою всеукраїнського мовлення 5 каналу, тобто - офіційним документом (конкретні випадки наведені в тексті вказаної статті).

Для того, аби розібратися, чи є це порушенням в статті наводяться альтернативні точки зору на поставлені питання, зокрема самого директора ТОВ «О.С» пана Дробишева С.А., представника Нацради з питань телебачення і радіомовлення Віктора Понеділка, колишнього представника Нацради на Дніпропетровщині - Віктора Сосєдкіна, а також рекомендації щодо трактування певних пунктів телевізійного законодавства, даних профільним Комітетом ВР.

Точка зору С.А. Дробишева представлена на підставі попередніх неодноразових розмов з ним автора статті. Під час підготовки матеріалу для розміщення його на «Телекритиці», автор та сама редакція спеціалізованого на висвітленні проблем медійної сфери Інтернет-видання, зверталися до керівника Рекламної групи. Але позивач проігнорував неодноразові звернення до нього, відмовившись від яких-небудь пояснень і коментарів по суті матеріалу, натомість образився від імені «О.С» на слово «ТелевипердОСи», яке з'явилося у заголовку.

3. Якщо винесене у заголовок слово було піддано настільки скрупульозній лінгвістичній експертизі, то давайте будемо такими ж скрупульозними і в позовних претензіях.

Чи впевнений пан Дробишев у правильності написання назви очолюваного ним товариства? На печатці (с 4 позовної заяви) вона зазначена з порушенням правил граматики: літери «о» та «с» поєднані хвостиком від «о», та незважаючи на це, мають ще й крапку між собою.

На логотипі рекламної групи (с 1 позовної заяви) між літерами немає з'єднувальної лінії, але крапка, знову-таки, присутня; в тексті «висновку лінгвістичної експертизи» Рекламна група називається то «ОС» - тобто великі літери в лапках без крапки між ними (сс 2 та 4), то ОС - великі літери без лапок і крапки (с 3), а в повістці суду, яку отримав відповідач 1, - «О.С.» - тобто з крапкою після кожної літери.

На жаль, вчені філологи не дослідили чи є насправді «О.С» - абревіатурою, бо розшифровки літер немає, досі не відомо, що вони означають, чи обидві великі (тоді до чого з'єднувальна лінія між ними?), чи обидві маленькі (тоді до чого між ними крапка?).

В слові «телевипердОСи»* в обох випадках його застосування в статті між буквами «О» та «С» немає крапки і вони не взяті в лапки. Тож стверджувати достеменно й безапеляційно, що це є абревіатура назви ТОВ - немає підстав.

Слід зазначити, що сама назва підприємства, здається, перебуває в плинному стані, незважаючи на те, що в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО за номером 766 675 зафіксована як «О.С» - дві великі літери в лапках з крапкою між ними.

Отже, резюмуючи цю частину аргументів, наполягаю, що претензії до відповідача 1 були б обґрунтовані чи мали б підставу, якби у слові «телевипердОСи» букви «О» та «С» були взяті в лапки і між ними стояла б крапка.

4. Єдина асоціація, яка обґрунтовує використання слова «телевипердОСи»* - та, що наведена в статті у виносці. Саме задля того, щоб не було вільних та хибних трактувань якраз і зроблене пояснення, звідки походить це слово і що означають його складові частини, цитую:           

«* Оригінальне слово запозичене з назви циклу матеріалів "Дусі" про її враження від сіті-лайтів центральних каналів, розміщених на вулицях українських міст. (Від "ТК": "випердос" - виставка передових досягнень).»

У заголовку матеріалу автора статті «Дніпропетровські «телевипердОСи»* на 5-му» воно (слово) подається в лапках. Це слово використане в множині, тому що йдеться про численні, багато разів повторювані телевізійні (технічні) досягнення - регіональні рекламні вставки в ефірі всеукраїнського телемовника.

Стверджувати, що Відповідач 1 думав про щось інше, значить нав'язувати йому чужу волю, чуже світосприйняття, чуже трактування, це значить посягати на свободу слова, думки і вільне висловлення власних поглядів і переконань автора, що гарантує і йому, а не лише позивачеві, ч. 1 ст. 34 Конституції України. Згідно зі статтею 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, некоректним і неправомірним є трактування шановними кандидатами філологічних наук В.О. Міхєєвим та М.С. Ковальчуком нібито зухвалих і образливих намірів автора. Не мають вони права стверджувати, що єдиним варіантом мотивації використання слова  «телевипердОСи»* є його експресивне забарвлення, яке «ґрунтується на його фонетичній близькості до слів з коренем «перд», що міститься у дієслові «пердіти» та похідних від нього словах, які належать до обсценної лексики» (с 2 «Висновку лінгвістичної експертизи»).

До того ж, вибачте, «пердіти» спроможна лише жива істота, приміром людина, чому ж в позу ображеного стало ТОВ «О.С» - юридична особа, а не жива істота?

Можна припустити, що якби до експертизи були долучені вчені-біологи, то їхній висновок був би не такий категорично негативний, бо в принципі, якщо дійти до детального роз'яснення значення і ролі у житті соціума кореня «перд» і похідного від нього слова «пердіти», то це звичайне дієслово, що означає природний біологічний процес.

Та й для людини це хоч неприємний, непублічний, але все-таки природний акт, то чим дорікати? Хіба в кожному такому випадку люди, потерпаючи від здійсненого акту, звертаються до суду?

До речі, чи пройшов би цензуру позивача й шановних експертів всесвітньо відомий шлягер «Бессаме мучо» («Цілуй мене міцніше»), адже до нього теж можуть бути застосовані продемонстровані в лінгвоекспертизі підходи. Візьмемо, приміром, наступний уривок:

«Бессаме, бессаме мучо Комо те фьеро пердерте
Ла ультима вес
Бессаме, бессаме мучо
Комо те фьеро пердерте, пердерте амор»

Чи не правда, слово «пердерте» більше за інших звертає на себе увагу через, сказати б, особливе його звучання? Воно теж фонетично схоже на щось неблагозвучне в українській - з коренем «перд». Так, це іноземна мова, але ж чують її все одно наші, українські вуха, то чи не прийшла пора вилучити це слово або ж заборонити всю пісню, через фонетичну близькість «пердерте» до слова «пердіти» - аспект, на якому акцентують вчені-філологи в своїй лінгвоекспертизі.

5. Вчені закидають авторові статті, що слова «телевипердОСи» немає в академічних словниках. А хіба слово «телевипердОСи» є в словниках чи переліку ненормативної лексики?

6. До того ж, самі шановні мовознавці яскраво довели всі ознаки цього слова саме як оціночного судження, оскільки писали про те, що /цитую висновки експертизи/:

«...Якщо вважати, що слово «телевипердОСи» утворено з використанням складноскороченого іменника «випердос», який у свою чергу утворений із частково урізаних слів сполучення «виставка передових досягнень», то літери ОС не є абревіатурою, що використана для словотворення. Отже сполучення «ос» не мало б писатися великими літерами.

Однак подібні порушення правопису застосовуються у художній і публіцистичній письмовій мові як специфічний прийом для досягнення певної мети авторів.

...Тобто слово, що спеціально створюється автором уперше, або із існуючих слів (зокрема - шляхом спеціального порушення мовних норм) з наданням їм нового або додаткового смислового значення і використовується у конкретному творі для досягнення певних цілей - художньої виразності тощо.

...Слово "випердос" у всіх значеннях має експресивне забарвлення, отже має оцінювальний характер.

...Слово "телевипердОСи" є оказіоналізмом, семантичним неологізмом, утвореним спеціально для конкретного випадку,... що несе негативну оцінку. При утворенні слова "телевипердОСи" автор використав як спеціальний прийом порушення орфографічних норм, виділивши великими літерами склад ОС...

...Негативна оцінка, що несе в собі слово "телевипердОСи", підкреслюється і посилюється у контексті статті за рахунок використаних стилістичних прийомів та інших слів, що мають чітку експресивну забарвленість та негативну оціночність.
".

/кінець цитати/

Оціночними ж судженнями, згідно із законодавством (Закон «Про інформацію» ст. 47-1), є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також ті, які не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.

А, як відомо, оціночні судження, згідно із законодавством, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

7. В позові від директора ТОВ «О.С» сказано, що «поширена відповідачами інформація має саме фактичні дані, які можуть бути перевірені та доведені відповідними доказами, а відтак не є оціночними судженнями і тому підлягають спростуванню».

Яким чином слово «телевипердОСи»*, що було утворене автором спеціально для конкретного випадку, як йдеться у висновку проведеної за вимогою позивача лінгвоекспертизи, може бути перевірено чи спростовано? Це якраз той випадок, коли йдеться про висловлювання, яке не може бути витлумачене як таке, що містить фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема вживання гіпербол, алегорій, сатири.

8. С.А. Дробишев вимагає спростування викладених даних. Але ж він, завдяки тому, що автор статті представив його позицію в матеріалі на «Телекритиці», вже зробив це, сам /цитую статтю/:

«Рухомий бажанням прояснити ситуацію, неодноразово звертався телефоном до Рекламної групи "ОС" і мав розмову з її керівником Сергієм Дробишевим. Наведені журналістом зі слів Сосєдкіна зауваження і претензії щодо порушення законодавства були розцінені Сергієм Анатолійовичем цілковито безпідставними та навіть "брєдовими". А для того, щоби мати можливість дивитися продукт 5-го каналу в оригіналі, без регіональних нюансів, Дробишев порадив придбати супутникову антену - і тоді дивитися канал у тому вигляді, в якому він йде в Києві.                                       

Випадки перекривання регіональною рекламою випусків новин Сергій Дробишев категорично заперечує, називаючи їх неможливими в принципі. Говорить, що у нього все чітко й строго по хронометражу, що рекламні ролики не лише не перекривають новини, але й закінчуються набагато раніше початку інформаційних випусків. Те ж саме було сказано і про рекламні блоки всередині програм.»

/кінець цитати/

Тож, всі спростування, які вимагає Дробишев, наведені в статті ним самим.

9. «Відповідно ж до частини першої статті 91 ЦК України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати людині» - йдеться в позовній заяві, в якій надалі суд просять стягнути з відповідачів на користь позивача - ТОВ «О.С» - в рахунок відшкодування моральної шкоди 1,00 (одну) гривню.

Мораль, а відтак моральні переживання, хвилювання, моральна шкода - суто людська властивість, яку не може мати жодне ТОВ, а тому не може бути задоволеним і пункт про відшкодування підприємству «моральної шкоди», оскільки воно може зазнавати фінансові, майнові збитки, але в жодному разі не здатне на прояви яких-небудь «почуттів», в тому числі відчувати моральну шкоду та потерпати від неї.    

 10. В коментарях під згаданою статтею на «Телекритиці» на мою адресу з боку зацікавлених, явно не сторонніх щодо піднятої проблеми осіб містяться безліч відвертих образ на мою адресу.

Слово «телевипердОСи» було визнано науковцями грубим, принизливим, образливим після ретельного аналізу. А щоб вони могли сказати про наступні характеристики на мою адресу, які зазначені в коментарях під статтею:

«Тот онанизм, которым "телекритик" занимается с секундомером, больше говорит о его мелочности и глупости. Конечно, если человек только и может зарабатывать себе на жизнь, как гадить, по заявке, на других, я ему прощаю. Я таких жалею. Это глиста. Живет за чужой счет. И постоянно в дерьме. Но, каждому свое...»

«Мазур - идиот, не понимающий того, что региональная реклама позволяет его любимому каналу поддержать штаны.»  

«Кстати, Мазур просто больной человек, он про всех гадости пишет и получает от этого удовольствие, по-моему, большее, чем наркоман от дозы. Очень жаль, что на его кляузы реагируют. Я уверен, что и меня и Дробышева да и может быть всех на Телекритике по его доносам в 30-е годы давно бы расстреляли. Нутро у него гнилое просто!»

Більше того, під деякими з коментарів стоять конкретні підписи. Зокрема, останній належить заступнику ген директора Дніпропетровської ОДТРК Володимиру Федорову. То, може це не «О.С», а я, як автор, зазнав набагато більше моральної шкоди від цієї статті, тож карати мене за «телевипердОСи» було б і не гуманно, і не справедливо (ці претензії я адресую безпосередньо авторам коментарів і жодним чином не Інтернет-виданню).  

11. Позивач просить суд задовольнити вимогу про вилучення з сайту цілої статті, в той час як у позовній заяві висуває претензії лишень до заголовку та єдиного абзацу зі статті. То які ж підстави вилучати всю статтю? Їх немає. У такий спосіб ТОВ «О.С» намагається уникнути незручної для себе теми, замовчати підняту автором проблему, що я розцінюю як намагання утиснути свободу слова.

 Отже, з жодною вимогою позивача не погоджуюсь і вважаю, що вибачатися не маю за що. Більше того, розцінюю сам факт позову за вказаними претензіями і вимогами глибокою особистою образою себе як журналіста, телеглядача і громадянина за те що:

 - наважився мати свої оцінки, думки, відчуття, свою власну позицію з нехай і специфічної, проте все ж таки суспільної теми;

 - насмілився її підняти та звернутися для якнайширшого й найглибшого висвітлення до спеціалізованого Інтернет-видання, представників Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, зокрема - першого заступника голови Нацради Ігоря Куруса, від якого отримав офіційну відповідь з підтримкою моєї громадянської позиції та піднятих по суті проблемних питань (копія додається);

- неодноразово звертався до самого директора ТОВ «О.С» Сергія Дробишева з метою з'ясування хвилюючої мене теми, а потім зважаючи на відсутність будь-якої реакції на пропозиції про налагодження належного діалогу для обміну думками з названих питань, все одно навів його думку в матеріалі для «Телекритики» про безпідставність всіх критичних зауважень щодо діяльності очолюваної ним рекламної групи;

- висвітлив тему для «Телекритики»;

- дозволив собі як творчій людині ту форму викладення матеріалу, яку вважаю найбільш підходящою, виразнішою, яскравішою і реалізував її шляхом застосування спеціальних художніх прийомів, засобів - про що підтверджують і висновки проведеної за вимогою позивача лінгвістичної експертизи;

- виступив за покращення якості трансляції Каналу, за те, аби ніщо не перешкоджало і не заважало перегляду його оригінального інформаційно-аналітичного продукту на регіональних частотах всеукраїнського мовника, а навзамін отримав повістку до суду від регіональних рекламних партнерів 5 каналу в Дніпропетровську. Це у вищому ступені несправедливо по відношенню до мене.

Насправді цим позовом рекламісти мені кажуть: сиди і не висовуйся, дивись те, що ми тобі дозволяємо дивитись, а свою думку з цього приводу залишай при собі, позаяк вона нікому не цікава, більше того - за неї можна підпасти під суд.

Цим позовом рекламісти намагаються відвести від основних звинувачень на свою адресу, прикрити свою діяльність, яку я та частина експертів у сфері медійного законодавства, схильні вважати сумнівною з точки зору дотримання букви і духу закону.

Рекламісти прискіпалися  до певного слова і намагаються видати себе за ображених, в той же час, я вважаю себе набагато більше ображеним як, повторюю, самим фактом позову, так і в своїх правах як телеглядач Каналу, якому щиро симпатизую з часів Помаранчевої революції, що назавжди залишатиметься найкращою порою мого життя.

Заперечення

на уточнення до позовної заяви

«Про захист ділової репутації юридичної особи ТОВ «О.С»

 На другій сторінці уточненої позовної заяви у передостанньому абзаці позивач пише:

«Наведена відповідачами інформація, її зміст стосуються ділової репутації позивача. Така інформація є негативною, оскільки порядок викладення поширеної інформації та використані в ній мовні засоби вказують на причетність позивача до діянь».

Останнє речення в тому вигляді, в якому воно подається, позбавлене будь-якого смислу, адже в ньому йдеться про те, що інформація є негативною тільки через те, що використані в ній мовні засоби вказують на причетність позивача до діянь. Після слова «діянь» стоїть крапка. Про що йдеться? Що хотів, але так і не зміг сказати позивач, не сформулювавши думку? Де ж доказ негативності інформації? «Інформація негативна, тому що вона стосується О.С» - ось що вийшло в позивача, про що свідчить наведена вище цитата з вже УТОЧНЕНОЇ, причому не вперше, позовної заяви.

Після «діянь» наступне реченні починається зі слова «Які»:

«Які суперечать закону, загальновизнаним правилам співжиття, принципам людської моралі та містять ознаки протиправності. (крапка - прим. О.М.) А тому ганьбить позивача, принижує його ділову репутацію, тобто порушує його особисті немайнові права...».

Після прочитання цих речень виникають питання, про що саме в них  йдеться і яких діянь вони стосуються: діянь позивача чи відповідача? Що суперечить закону, загальновизнаним правилам співжиття і так далі: діяння ТОВ «О.С» чи автора статті?

В одному реченні - «які суперечать», в наступному - «а тому ганьбить». До чого відноситься слово «ганьбить»? Може тоді, у відповідності з правилами, варто було написати «ганьблять»? Якби було написано «яке суперечить», то тоді наступні слова «а тому ганьбить» були б доречні, оскільки б в підсумку виходило б: «яке суперечить...а тому ганьбить».

Якщо ж написано у множині - «які суперечать», то тоді слід писати «ганьблять».

Не відповідна правилам манера позивача викладати інформацію, плутанина із розділовими знаками створює неабиякі труднощі для сприйняття тексту та його аналізу. Відповідачеві доводиться самому додумувати, а що ж хотів сказати позивач, яку думку висловити. Подібний мовний туман неприпустимий для таких важливих документів, як позовна заява. Це свідчить або про низький рівень укладачів позовної заяви, або про навмисну спробу заплутати відповідача, або цілковиту байдужість до судового процесу, яка спричиняє неохайність у підготовці матеріалів.

До того ж автор статті, що стала предметом позову, не філософствував (навіть не збирався) про «загальновизнані правила співжиття», а писав на визначену тему, піднімаючи конкретні питання. Де позивач угледів подібне в статті, або, знову таки, що хотів сказати цим набором слів? Черговий ребус для відповідача.

Там же, на другій сторінці, в останньому абзаці, йдеться:

«Позивач звернувся до суду для того, щоб припинити поширення інформації, яка порочить ділову репутацію ТОВ «О.С», та захистити позитивну репутацію організації, яку позивач напрацьовував довгі роки».

Відповідача цікавить: скільки саме років напрацьовувалася позитивна репутація товариства?

Ще одна цитата з уточненої позовної заяви:

«Стаття, яка є предметом суперечки негативно характеризує ТОВ «О.С». Опублікувавши спірну статтю на сайті такої популярної програми як «Телекритика» Мазур створив ТОВ. «О.С» антирекламу, яка є досить популярним і дієвим джерелом формування ділової репутації юридичної особи - ТОВ «О.С».

Що мається на увазі під словами «популярна програма «Телекритика»? Чому позивач називає «Телекритику» «програмою»? Що він хотів чи хоче цим сказати? Яким чином «програма» стосується спеціалізованого на висвітленні медійної тематики Інтернет-видання?

Позивач називає надрукований «Телекритикою» матеріал антирекламою, що не відповідає дійсності. Це повноцінна стаття, в якій представлені різні точки зору, включаючи експертні оцінки, коментар члена нацради з питань телебачення і радіомовлення, позицію профільного Комітету ВР, в тому числі і самого директора ТОВ «О.С» Дробишева. Відтак, ця публікація ніяк не може бути названа «антирекламою». Інша річ, там викладені критичні зауваження відносно діяльності рекламної групи. А що, критика заборонена? Ким, Дробишевим? Може вже існує на це якесь рішення суду чи прийнятий Верховною Радою Закон?

Ймовірно, рекламіст Дробишев в силу обраної сфери діяльності все, що відбувається в світі, сприймає як рекламу чи антирекламу. Але навряд чи такий підхід чи світоглядну позицію можна вважати правильною і адекватною. Світ набагато складніший і різноманітніший, ніж це комусь здається. При цьому Дробишев не розділяє «антирекламу» від критики чи претензій, які виносяться на обговорення експертів і громадськості. Тобто рекламістська діяльність повністю вбила в ньому журналіста, адже він і досі, принаймні, формально, є членом Національної спілки журналістів України і має відповідне посвідчення.

Замість того, аби по-журналістськи продовжити дискусію на сторінках Інтернет-видання, Дробишев, хибно сприйнявши статтю «антирекламою», вирішив звернутися до суду. Судовий процес триває вже четвертий рік. А Дробишев без кінця уточнює свої позовні заяви, будучи не в змозі як журналіст відредагувати текст до більш-менш пристойного вигляду - зрозумілого для всіх, а не лише для нього самого, і придатного до розгляду.

«Стаття Мазура, - йдеться у позовній заяві на третій сторінці, - штучно створила уявлення про організацію, яке не відповідає її об'єктивним якостям і гідності ТОВ «О.С».

Що значить «штучно»? А як щодо світлин, які супроводжують публікацію? Вони теж штучні? Тему, яку піднімає автор, коментують спеціалісти в галузі телебачення, зокрема представник Нацради з питань телебачення і радіомовлення на Дніпропетровщині, а також один з членів вищого колегіального керівного органу Нацради. Це розвінчує безпідставні закиди в «штучності» питань, які піднімаються автором.

І що значить «не відповідає об'єктивним якостям і гідності ТОВ «О.С»? Про які такі «об'єктивні» якості «О.С» йдеться? Де критерії оцінки і на чому вони базуються? Що взагалі під такими мається на увазі - високі думки товариства про самого себе? Оце і є, в розумінні Дробишева, об'єктивність?

«За допомогою своєї статті Мазур розповсюдив помилкові, неточні  і неправдиві відомості, які здатні заподіяти збитки ТОВ. «О.С», шляхом відмови потенційних клієнтів ТОВ «О.С» працювати з ними надалі, оскільки в «О.С» склалася погана репутація після виходу статті, завдавши при цьому непоправних збитків діловій репутації»

В одній частині речення йдеться лише про потенційну «здатність» заподіяння шкоди - «здатні заподіяти збитки ТОВ. «О.С», в другій же частині того ж самого речення  читаємо про збитки, які нібито вже завдані: «завдавши при цьому непоправних збитків діловій репутації». То все-таки відомості, лише здатні заподіяти збитки, чи вони вже їх заподіяли? За логікою Дробишева виходить, що відомості вже заподіяли збитків тільки через те, що вони лише могли (теоретично) їх заподіяти. Тобто єдиним доказом завданої шкоди виступає припущення про можливість такого розвитку ситуації. Абсурд!

Якщо є випадки заподіяння шкоди саме через публікацію, то їх треба навести і довести, що вони трапилися саме через статтю. Без цього твердження про завдані збитки виступають зразком пустослів'я, якого в позовній заяві і без того - явний перебір.

А ще прошу знову вчитатися у наведене речення, оскільки воно складене так, що нагадує класичне: «Подъезжая к вокзалу, с меня слетела шляпа». Воно є нікчемним як з юридичної точки зору, так і філологічної. Одначе щоби зрозуміти це, потрібні хоча б мінімальні знання в цих сферах.

В згаданому реченні позивач використовує фразу «збитків діловій репутації». Про що конкретно він мовить? Є майнові, фінансові збитки, а є шкода, завдана діловій репутації. А що значить «збитки ділової репутації»? Якщо не юрист, то може Дробишев як людина з посвідченням члена НСЖУ пояснить, як це слід розуміти?

А ще хочеться дізнатися, чому про ці збитки ділової репутації позивач говорить як про непоправні? В чому полягає і вимірюється непоправність?

Наступна фраза з позовної заяви:

«Позитивна ділова репутація створювалася роками, а стаття Мазура звела нанівець всі ці зусилля».

Що ж то за позитивна репутація така, що створювалася роками, а була зведена нанівець лише однією статтею? Наскільки вона, репутація, насправді була міцною, надійною, заслуженою? Якби вона в дійсності була такою, то до неї не був би в змозі прилипнути жоден бруд чи брехливий наклеп, репутація б вистояла навіть проти добре зорганізованої, потужної і тривалої кампанії конкурентів. Репутація ж очолюваного Дробишевим товариства впала, як картковий будиночок після єдиної критичної заміточки журналіста? То що Дробишев і компанія всі ці роки створювали, як ті поросята з однієї відомої усім дитячої казочки? Що за жалюгідне творіння в підсумку вони спромоглися побудувати та з якого матеріалу ?

На четвертій сторінці позовної заяви у третьому абзаці йдеться:

«З самої назви статті та її контексту не важко зробити висновок, що саме відносно Рекламної групи «О.С» написана спірна стаття, що не заперечували і самі відповідачі в судових засіданнях».

В попередніх же позовних заявах однією з вимог позивача була така, цитую: «зобов'язати Відповідача-1 та Відповідача-2 спростувати інформацію шляхом розміщення статті з роз'ясненням того, що слово телевипердОСи не має відношення до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.С»» - про це йдеться в пункті 2 заяви судді Решітнику М.О. про уточнення позовних вимог за підписом представника позивача М.В. Кошеварової.

Як бачимо, нова уточнена позовна заява в даному пункті цілком спростовує попередню. Тобто, вчора - так, сьогодні - сяк, а як буде завтра? В якому напрямку шурнуть думки Дробишева та його представників? Свідками яких чергових кульбітів стануть учасники судового розгляду? І скільки це триватиме? Чи буде кінець цій клоунаді?

Нижче на вказаній сторінці позовної заяви йдеться про вимогу від відповідача спростувати недостовірну інформацію.

По-перше, відповідач-1 наполягає на достовірності цієї інформації, а по-друге, необхідні спростування чи заперечення в цій же статті зробив сам Дробишев. Автор матеріалу звертався до нього за коментарем, одначе той відмовився давати свої пояснення на диктофон. В телефонній же бесіді він, нехай і не маючи на те бажання як і достатніх аргументів, назвав висловлені претензії необґрунтованими. Ці його слова і передав автор в статті. Більше того, отримавши матеріал, сама редакція «Телекритики» при його підготовці до публікації звернулася за коментарем до Дробишева, проте почула від нього відмову, що було зазначено в тексті. То що ще вимагається від автора та редакції «Телекритики»? Чи є хоч які-небудь, бодай найменші ознаки логіки та здорового глузду в діях і словах Дробишева - рекламіста і «журналіста»?

На п'ятій сторінці уточненої позовної заяви, у верхньому абзаці позивач, цитуючи автора «Дніпропетровських телевипердОСів», чи то навмисно, чи то через неохайність припускається помилки. В оригіналі цитоване зі статті речення звучить так: «Хіба це не є кричущим проявом, щонайменше елементарної халатності в роботі, якщо не прямим порушенням закону, а надто - неповагою до глядача?».

В позивача ж втрачена заперечувальна частка «не» перед «прямим порушенням закону». Натомість, замість неї там написана буква «є», що виступає дієсловом. Це спотворює смисл речення. Ця помилка спостерігається у всіх аналогічних цитатах статті, які містяться у вже уточненій позовній заяві. Цитата фальсифікується навмисно чи є проявом тієї самої халатності та неохайності в роботі?

Позивач просить суд «зобов'язати відповідача Мазура спростувати недостовірну інформацію, шляхом розміщення на сайті «Телекритика», який належить ТОВ «Телекритика» інформацію...». Відповідач Мазур не має права самовільного розміщення на «Телекритиці» матеріалів. Натомість у відповідача є можливість вести свій персональний блог в одній з рубрик, в одному з розділів сайту «Телекритика», який хоча і є складової частиною Інтерент-видання, але не має до статті, яка стала предметом позову, жодного відношення.

Це, так би мовити, сайт в сайті, який називається «Дуся». Він являє собою таблоїд і витриманий в жанрі «жовтого видання», присвяченого різноманітним світським подробицям журналістської тусовки. На головній сторінці «Телекритики» він відокремлений рамкою від іншого контенту. Стаття ж про «телевипердОСи» розміщувалася не в цій «Дусі», а на основній частині «Телекритики», куди я не маю доступу в плані самостійного розміщення матеріалів. Отже, така вимога до Мазура ніяким чином не може бути задоволена.

Позивач вимагає від мене у вигляді спростування публікації такого тексту: «Я, Мазур Олексій Миколайович, підтверджую, що зазначена вище інформація не відповідає дійсності та принижує ділову репутацію ТОВ «О.С»

Я, Мазур Олексій Миколайович, підтверджую, що викладена мною в статті «Дніпропетровські телевипердОСи» інформація відповідає дійсності і не збираюся її спростовувати, як і зрікатися жодного написаного там мого слова.

ТОВ «О.С» вимагає від суду «заборонити ТОВ «Телекритика» та Мазур Олексію Миколайовичу вчиняти дії, спрямовані на розповсюдження в засобах масової інформації та мережі Інтернет відомостей, принижуючих ділову репутацію ТОВ «О.С».

А це що значить? Про які такі дії йдеться - писати та поширювати критичні статті? Це пряма цензура і навіть заборона журналістської професії! На цьому поточне судове засідання має різко припинитися і розпочатися нове - вже проти ТОВ «О.С» за його зазіхання на протиправні й антиконституційні дії щодо придушення свободи слова.

Підсумовуючи вище викладене, заявляю, що цю уточнену позовну заяву, як і її попередні варіанти, заперечую в повному обсягу.

 ТОВ «О.С» й досі не знає, якої конкретної шкоди заподіяв йому відповідач Мазур і чи була вона взагалі. Позивач постійно вигадує, що б йому ще написати, які чергові уточнення внести у його заяву. І таке неподобство триває вже чотири (!) роки. Дробишев та його численні представники, які регулярно змінюють один одного, без кінця уточнюють свій позов, не в змозі юридично правильно і чітко з точки зору логіки й здорового глузду сформулювати, що відповідач Мазур порушив і чого ж вони від нього та суду хочуть.

У своїй довіреності директор ТОВ «О.С» Дробишев наводить цілу «бригаду» своїх представників у кількості семи осіб. А відповідач Мазур - один. То що, мені чекати поки Дробишев не перепробує в судовому розгляді всіх своїх представників, які будуть кожного разу змінюватися й уточнювати позовну заяву? На скільки років може розтягнутися вся ця свистопляска? А мені, попри невиліковну хворобу - інсулінозалежний цукровий діабет першого типу, що дедалі прогресує, завдаючи руйнівних впливів на організм, -  кожного разу з'являтися до суду? Ці засідання завдають мені стресу та порушують харчовий режим, що неприпустимо для діабетиків, які перебувають на інтенсивній інсулінотерпії. І в цьому - не міфічні збитки чи шкода діловій репутації, про яку щось лопоче Дробишев та його команда, а реальна фізична шкода моєму здоров'ю.   

За цей час - довгі чотири роки - на «Телекритиці» вже всі забули про «Дніпропетровські телевипердОСи». Про статтю чотирирічної давнини - а це в надзвичайно швидкоплинному й стрімкому Інтернеті є  безмежно великий проміжок часу - пам'ятає лише один Дробишев. Тому нагадування про неї в будь-який спосіб буде ще більш шкідливим для очолюваного ним товариства, ніж за станом на сьогодні. Але усвідомлення цього факту теж потребує певних інтелектуальних зусиль.

В позовній заяві не були наведені жодні докази будь-яких збитків, а лише пусте базікання про них.

І ще одна, дуже важлива деталь.

Заперечувати наявність вакханалії чи чого завгодно ще на регіональних частотах 5 каналу аж ніяк не є прерогативою чи компетенцією ТОВ «О.С». Це має робити сам 5 канал в особі своїх повноважних представників. Саме він є єдиною юридичною особою, яка відповідає за свій ефір на всій території мовлення, незалежно від регіонів.

Нагадую шановному суду про свої попередні заперечення, надані  раніше, в яких я відповідаю на залучену до позову лінгвістичну експертизу, проведену викладачами-філологами ДНУ на прохання позивача. Дані мною пояснення залишаються в силі, оскільки не потребують жодних уточнень. Тож прошу зважати і на них.

В підсумку суд вирішив:

«Заслухавши осіб, які брали участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав:

 ...Позивач вважає, що його право на недоторканість ділової репутації порушено фактично словом «телевипердОСи», яке є принизливим відповідно до висновку лінгвістичної експертизи.

Разом з тим, з висновку експертів вбачається, що слово «ТелевипердОСи» є словом, що утворене Мазуром О.М. Суд розцінює цей висновок підтвердженням того, що в мовних нормах української мови такого слова немає.

Суд не може погодитися з висновком експертів про те, що при утворенні цього слова Мазур О.М. використав як спеціальний прийом порушення орфографічних норм, виділивши великими літерами склад ОС, що формально співпадає з назвою позивача.

 Назва позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «О.С», отже, для ідентифікації саме позивача у слові «телевипердОСи» Мазур О.М. повинен був саме так і відобразити назву.

Таким чином суд дійшов висновку, що слово «телевипедОСи», яке вживається Мазуром О.М. в назві статті та фразі, яку позивач просить спростувати, є оціночним судженням відповідача Мазура О.М. та містить характер такого мовного засобу, як сатира.

Веб-сайт, на якому було розміщено статтю, називається «Телекритика», та вочевидь, розміщає саме критичні статті щодо телевізійних передач, що також підпадає під дію ст. 47-1 Закону України «Про інформацію».

Відповідно до ч. 2 ст. 47-1 Закону України «Про інформацію» оціночні судження спростуванню не підлягають, а тому у задоволенні позовних вимог про визнання оспорюваної інформації такою, що не відповідає дійсності, принижує ділову репутацію позивача та підлягає спростуванню у спосіб, вказаний позивачем, не підлягають задоволенню.

Оскільки вищезазначені не задовольняються, а вимога про відшкодування моральної шкоди є похідною від них, вона також задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 47-1 Закону України «Про інформацію», ст. ст. 3,10,11,57, 60, 212-215 ЦПК України, суд вирішив:

У задоволенні позовних вимог ТОВ «О.С» до Мазура Олексія Миколайовича, ТОВ «Телекритика» «Про захист ділової репутації та відшкодування моральної шкоди» - відмовити".

"Я свободе-е-е-н! Словно птица в небесах

Я свободе-е-е-н! Я забыл, что значит страх

Я свободе-е-ен! С диким ветром наравне

Я свободе-е-ен! Наяву, а не во сне..."

/АРИЯ/

Це все. Спасибі всім, хто дочитав. До наступних судових позовів!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.