Як примусити партії перейти від обіцянок до юридично оформлених зобов’язань?

21 августа 2012, 12:11
0
334

Як я можу впливати на того, за кого голосував? Як контролювати депутата? Один з варіантів - оформлені у вигляді угод зобов'язання. Чи працюватиме механізм - подивимось, але перші кроки вже зроблено.

Якщо ви уважно стежите за політичним життям в Україні, з часом приходить розуміння, що головним питанням для кожного громадянина, кожного виборця є не стільки «За кого мені голосувати?», скільки «Як я можу впливати на того, за кого голосував?». Чи не найпоширеніша скарга, яку можна почути в приватних бесідах, на вулицях, побачити у соцмережах, – «Ми їм («помаранчевим», «біло-блакитним», комуністам тощо) довірились, а вони нас обдурили».

  Очевидно, що, якби громадянин після виборів міг контролювати тих, кого обирає, ми не мали б зараз тієї зневіри, що панує в суспільстві. Зараз фраза «Всі політики однакові» звучить, як вирок: і політикам, і собі, і своїм дітям, і країні. Але створення реальних механізмів впливу суспільства на депутатів, урядовців, президентів може перетворити цей «мінус» на «плюс».

  Провідні економісти, політологи, журналісти, аналізуючи програми партій, що йдуть на вибори цього року, сходяться на тому, що в економічних і соціальних розділах всі партії обіцяють приблизно одне й те ж. Як не дивно, при детальному розгляді програма «Батьківщини» багато в чому подібна до програми Партії регіонів, а програма «Свободи» – до програми КПУ. Суттєво не відрізняються від вищезазначених програми партій УДАР та «Україна – Вперед» Наталії Королевської. Розбіжності – переважно в риториці та в деяких суто популістських заявах.

  Напрошується логічний висновок: якщо суспільство зробить депутатів, грубо кажучи, інструментом з облаштування свого добробуту, то не матиме особливого значення, членські квитки якої партії будуть у тих чи інших «інструментів». Головне – налаштування зворотного зв’язку обранця з його виборцем, контролю громади над її представниками в органі влади.

  Я - юрист із більш ніж 25-річним стажем. Мені зрозуміла сила ділових документів – не декларативних пактів чи символічних «присяг», а зафіксованих на папері зобов’язань, невиконання яких можна оскаржити в суді.

Тому від імені очолюваної мною громадської організації «Комітет народного контролю» я звернувся до опозиційних політичних партій, що йдуть на вибори у 2012 році з пропозицією укласти з нами відповідні угоди. У кожному випадку це договір двох юридичних осіб – Комітету Народного Контролю та конкретної партії в особі її лідера, який своїм підписом засвідчить 100%-ву готовність виконання взятих на себе зобов‘язань перед народом України. З аутентичні текстами яких ви можете ознайомитися на сайті КНК.

  Співробітники юридичного відділу нашого «Комітету» проаналізували програму кожної політичної сили й вписали ключові програмні положення в текст угоди.

  З цими документами є шанс вийти на принципово інший рівень відносин між громадськістю та політичними силами, та якісно новий рівень контролю. Більш дієвий, ніж просто «якщо обдурять – не підтримаю на наступних виборах», бо дозволяє впливати, не чекаючи 5 років до наступного волевиявлення.

  Зараз слово за партіями. Насамперед, опозиційними, оскільки вони обіцяються бути кращими за владу. На мою думку, підписання угоди з «Комітетом Народного Контролю» свідчитиме про реальні наміри виконувати взяті на себе зобов’язання. Відмова від підписання може викликати серйозні підозри у виборців, що про обіцянки традиційно забудуть на наступний день після виборів.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.