«Незалежність» - міф чи реальність?

24 августа 2012, 20:25
0
558
«Незалежність» - міф чи реальність?

Українці вперше за багато років створили свою власну державу, і стрімку крокують бути незалежною нацією.

Проголошення незалежності – це заборона діяльності Комуністичної партії , припинення існування СРСР, перемога на всенародних президентських виборах Л. Кравчука.  В цей час зародилось наше немовля, наша нова держава, така, якою не була раніше, в Україні створилась нова соціально – політична ситуація. 

Новий час поставив перед суспільством нові завдання, головним з яких було - творення демократично - правової держави. На щастя, так склалось, що всі перетворення відбуваються мирним шляхом. Усі фундаментальні реформи з реальними інтересами та потребами громадян, їх уподобаннями, звичаями, відбуваються на шляху до подолання старого, і утвердження нового майбутнього, яке збережеться на віка.

 Та що ми бачимо? З перших днів незалежності Верховна Рада розгорнула активну законотворчу роботу, що на перший погляд не є поганим, але попри велику кількість прийнятих документів, особливо тих, які стосуються питань внутрішньою політики, конкретного механізму їх реалізації не було. Переважна більшість законів не мала прямої дії, та вимагала додаткових роз’яснень. Частина депутатів наполегливо боролась за збереження радянської системи.

 Тобто як ми бачимо, на початку творення України – як самостійної держави, були певні негаразди та ускладнення. Хтось прагнув бачити Україну як парламентську – президентську республіку, хтось як президентську – парламентську, а хтось просто парламентською республікою. Кожен прагнув закріпити за собою свою точку зору на розробленні нової Конституції.

Як щодо людей? Більшість виступала за створення української армії – як неодмінного атрибуту суверенної держави, інші побоювались, що створення українського війська і розрив з союзними структурами призведе до падіння його боєздатності. Це говорить про то, що люди, будучи вже незалежними, живучи в незалежній державі все рівно турбуються та побоюються за своє життя, та життя близьких. На основі цього були створені: Міністерство оборони України, Міністерство внутрішніх справ, Служба безпеки України.

 В січні 1992 Леонід Кравчук проголосив курс на консолідацію всіх політичних сил республіки заради розбудови державності. З’явилось прагнення до самостійних політичних дій. Україна стала політично незалежною. Почались з’являтись нові політичні партії.

 Утвердження політичної незалежності неможливе без створення стабільності, високоефективної економіки, задоволення усіх  потреб людей.  Україна одержала від СРСР важку економічну спадщину. Від початку, економічні реформи пішли хибним шляхом., відбувся обвальний розрив економічних зв’язків між двома державами. Нажаль, таку ситуації ми відчуваємо і зараз. Корумпованість окремих державних чиновників створили передумови для багатьох зловживань, скажімо «тінізації» економіки.

Фінансова сфера держави опинилась у кризовому стані. Його подолання було можливим лише у разі здійснення ринкової реформи. Уся фінансова сфера, що потребувала жорсткого державного регулювання, виявилась заручницею політичних амбіцій окремих лідерів. Низький рівень заробітної плати, падіння престижності багатьох видів праці. Люди вимушені були зайнятись не зрозумілою для них комерційною,  підприємницькою діяльністю. Найбільше всього постраждали пенсіонери, молодь, діти. Комусь пощастило, хтось зараз має свій гарний бізнес, який будувався  роками, а хтось так і не зміг реалізувати себе в Незалежній державі, і вимушений був виїхати на заробітки за кордон. Таку ситуації ми можемо побачити і зараз. Молодь не прагне залишатись в Україні, вона прагне виїжджати та здобувати освіту за кордон, кажуть: «За кордоном вищі заробітки, гарантоване працевлаштування». Мені боляче чути такі слова від молодих і амбіціозних українців. Люди не мають стабільності у повсякденному житті.

 Так що ж таке «незалежність» для нас? Це те, за що ми боролись, чого прагнули? Чи справді ми є незалежними?

Сьогодні, прогулюючись вулицями рідного міста Вінниці, чула від людей різне. Хтось говорив що сьогодні «день свободи», для когось - «день конституції», для когось просто «свято». Люди святкують, веселяться, всюди концерти, феєрверки, та  нажаль,  ще досі не всі усвідомлюють що насправді для України є Незалежність.

Особисто для мене, це велике свято, свято нашої нації, день народження нової держави!

21 рік – це вік, коли тобі здається що ти знаєш багато, вмієш багато, можеш все. А насправді не вмієш відрізнити чорного від білого.  Та як би там не склалось, все найкраще у нас попереду, разом ми досягнемо найвищих висот, і як у тій пісні «Все буде добре, у кожного з нас!»

Зі святом, рідна Україна, любі українці!  Добра вам всім у серцях!

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.