Про Чудове чудовисько і web-покоління

25 августа 2012, 09:35
Копірайтер, поет, співзасновник ГO "Літтерра"
0
651

Generation P вже давно виросло, робить кар"єру і виховує web-покоління, що читає книжки на планшетах й смартфонах.




Нова українська дитяча література, не зважаючи на труднощі, торує собі путь. І втішає, що маємо чудових авторів: Нестайка і Рутківського. Витворює власні світи і Сашко Дерманський. Його "Чудове чудовисько" та "Чудове чудовисько в країні Жаховиськ" стали яскравим прикладом нової  україномовної літератури для дітей і підлітків. А майстри фентезі Марина та Сергій Дяченки написали роман для юнацтва про перше кохання та перші зради "Ритуал".

Але чи має означати це, що написане раніш (ще, скажімо, до незалежності), має лишитись десь там, у своєму часі? Звичайно,  сьогодення пропонує нові теми й сюжети. Generation P вже давно виросло, робить кар"єру і виховує  web-покоління, що читає книжки на планшетах й смартфонах.

Світи Стругацьких, Кіра Буличева,  Жюля Верна із Купером навряд чи створені тільки для підлітків і на один визначений час. Щось визначити в нашому світі взагалі досить важко, яких би досліджень соціологічних, маркетингових ти не проводив. Деякі речі лишаються просто у дальніх куточках душі, дитячої, підліткової, а потім - дорослої.

Але що буде з поколінням середини 21-ого століття? На чому зростатиме? Чи здаватиметься йому, що написане сьогодні для сьогоднішніх "п"ятнадцятирічних капітанів" є неактуальним, таким, що не досягло свого зоряного небокраю?

Книжка не потребує великих затрат у порівнянні із фільмами чи мультфільмами. Українські дитячі фільми не знімаються взагалі. Це - наша реальність. Але жалітися не варто, і тягнути за собою мученицький хрест не варто так само. Здібний і пробивний автор може творити ув іншій країні, де є гроші і попит. Це нормально в умовах суцільної глобалізації. Досить багато талановитих креативних людей не мають і частки того успіху, який мають наші культурні діячі і "володарі перснів" з їхніми преміями та нагородами. Ці малопомітні подвижники просто творять власний арт-простір в умовах одного містечка. І в цьому вбачають призначення. Кожному своє місце, і кожному - свій час і славу.

Українській культурі потрібні власні жанри. І дитяча  успішна література рівня Астрід Ліндгрен чи Джоан Роулінг є прикладом того жанру й того успіху, фінансового зокрема. Марно жалітися на симулякрів від культури і на податки. Адже симулякри будуть завжди, так само як і податки. Але буде й талант і упертість. І сумнівів в цьому жодних.
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.