Функції та завдання РНБО України у контексті досвіду інших країни.

5 сентября 2012, 13:03
0
1265
Функції та завдання РНБО України у контексті  досвіду інших країни.

...необхідність створення РНБОУ пояснювалася об’єктивною необхідністю координації дій різних гілок влади по забезпеченню національної безпеки та практичним досвідом інших країн...

Відповідальний за розміщення,- Рубан Володимир.

Свого часу необхідність створення РНБО України, як конституційного органу пояснювалася  об’єктивною  необхідністю координації дій різних гілок влади  по забезпеченню національної безпеки та практичним досвідом інших країн щодо розробки та впровадження вказаної політики.

Згідно чинної Конституції  України  вказаний інститут є координаційним органом з питань національної безпеки і оборони при Президентові України, а також контролює діяльність органів виконавчої влади у сфері національної безпеки і оборони.

Очевидно в процесі управління функції координації і контроль досить різні речі. Перша передбачає виконання завдань щодо узгодження, встановлення взаємозв’язку, налагодження взаємодії в діяльності учасників управління, а друга неможлива без  наявності  у  суб’єкта контролю владних повноважень.

Дійсно, рішення РНБО України вводяться в дію указами Президента України, які згідно законодавства України є обов’язковими до виконання на території України.

З огляду на сказане вкрай небезпечно в залежності від політичної ситуації широко трактувати поняття «національна безпека», розуміючи під ним все що завгодно, що як показує вітчизняний досвід поки що має місце.

Наприклад, як зазначав у 2008 році колишній Президент України В.Ющенко на засіданнях РНБО України було поставлено 52 завдання  щодо регулювання земельних відносин, використання і охорони земель в державі.

Безумовно, за певних умов  ці питання стосуються національної безпеки. Але відповідно до чинного законодавства вони відносяться до компетенції Кабінету Міністрів України, підконтрольного і підзвітного Верховній Раді України. Тому мають розглядатися і розв’язуватися перш за все на його засіданнях.

Якщо ж дії (чи бездіяльність) Кабінету Міністрів України несуть реальну загрозу національній безпеці, то не варто змушувати Уряд діяти за розпорядженнями РНБО України. На відповідному засіданні РНБО України має бути всебічно аргументовано та порушене питання щодо доцільності звернення до Верховної Ради України стосовно політичної відповідальності відповідних членів Кабінету міністрів України або навіть Прем’єр-міністра України, тобто  їх відставки.

Звичайно, наявність такого інструменту як РНБО України допомагає Президенту України виконувати передбачені законодавством повноваження щодо здійснення загального керівництва у сфері національної безпеки.

Проте, як показав вітчизняний досвід, в умовах загострення політичної боротьби та не чіткого визначення «обрисів» сфери національної безпеки, активізація Президентом України діяльності РНБО України за принципом постановки та вирішення завдань «сьогодні — на – сьогодні», призводить до формування альтернативного Уряду центру влади.

Це в кінцевому підсумку породжує прийняття суперечливих і неузгоджених державно-управлінських рішень, зокрема, щодо соціально-економічного розвитку і, як наслідок, до  безвідповідальності та зниження ефективності державного управління в цілому.

За Конституцією України персональній склад РНБО України формує Президент України, а до її складу за посадою входять Прем’єр-міністр України, Міністр оборони України, Голова Служби безпеки, Міністр внутрішніх справ України, Міністр закордонних справ України. З огляду на те, що при призначенні їх на посади вирішальну роль відіграє Президент України, РНБО України ухвалює рішення, які бажані Президенту, які згідно законодавства  є обов’язковими до виконання на території України.

Але чи означає це, що  в Україні діє очолюваний однією людиною і практично нікому не підконтрольний конституційний орган, у віданні якого знаходяться практично всі питання державної політики і який приймає з цих питань рішення, обов’язкові до виконання на території України?

За умови більш чіткого визначення на законодавчому рівні завдань, які мають безпосереднє відношення до проблеми забезпечення національної безпеки та належного функціонування механізму реалізації рішень РНБО України (мова йде про процедуру контрасигнації актів Президента України по введенню в дію рішень РНБО України) відповідь на це питання буде негативна.

Своєрідна роль РНБО України в українській політиці спонукає звернутися до досвіду зарубіжних країн щодо наявності та ролі такого органу.

Ознайомлення з конституціями переважної більшості європейських дозволяє дійти висновку, що окрім України, в конституціях тільки 16 з них згадується рада національної безпеки, рада оборони або аналогічний орган. Це — Азербайджан, Албанія, Білорусь, Болгарія, Угорщина, Грузія, Італія, Казахстан, Литва, Македонія, Польща, Росія, Румунія, Туреччина, Хорватія, Естонія.

При цьому  ні в одній європейській державі немає органу з таким конституційним статусом, як у РНБО України.

В країнах Західної Європи більш поширений конституційний інститут державної поради як консультативного органу при главі держави, уряді або парламенті, який органом безпеки не є.

В тих же європейських державах, де рада безпеки є, вона  є або дорадчим, або консультативним, або координаційним органом, але ніде не наділена  функцією контролю над урядом.

Наприклад,  в Туреччині рада національної безпеки тільки представляє Раді міністрів міри з питань ухвалення рішень, але не готові і обов’язкові до виконання рішення, як у нас.

До того ж в багатьох державах безпека пов’язується тільки з обороною країни, а не розповсюджується на всі сфери і види життєдіяльності суспільства.

Тобто  ні в одній європейській державі немає органу з таким конституційним статусом, як у РНБО України. І незважаючи на те, що статус РНБО України нагадує статус Ради безпеки Російської Федерації навіть там вказаний орган головним чином здійснює підготовку рекомендацій Президенту Російської Федерації для ухвалення рішень з питань внутрішньої і зовнішньої політики щодо забезпечення безпеки особи, суспільства і держави та розробку пропозицій по координації діяльності органів виконавської влади в процесі реалізації ухвалених рішень з цих питань.

Таким чином з огляду досвід інших країни щодо розробки та впровадження політики національної безпеки бажано більш чітко визначити на законодавчому рівні компетенцію РНБО України, обмеживши її функцією координації та дорадчо-консультативними функціями щодо вказаної політики.

Функції контролю за діяльністю органів державної влади (а не тільки виконавчої) передбачити лише в умовах військового і надзвичайного положення.


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: РНБО,офіцери,національна безпека,Ситник,Рубан Володимир
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.