БЕЗЗАКОННЯ У НАЦІОНАЛЬНОМУ ЗАПОВІДНИКУ «ПЕРЕЯСЛАВ»

20 сентября 2012, 08:50
журналіст
0
282

Періодично вибухають скандали через незаконні звільнення. Це у музеї планетарного рівня! Хоча, чільний міністр культури сприймає скансени зовсім по іншому - кажуть, кілька років пілікав на скрипочці у


Генеральний директор закладу, який не має відповідної освіти вже два з половиною роки під носом у міністра культури руйнує дітище створене Героєм України Михайлом Івановичем Сікорським!

Почавши свою трудову діяльність робітником  на пункті склотари П.О. Довгошия «доріс» до заступника міського голови м. Переяслав-Хмельницький. Там цей «цінний кадр» двічі отримував недовіру місцевого депутатського корпусу. Після цього, за поданням голови КОДА В. Улянченко, у 2008 році він вперше опинився на посаді директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Щоправда, менше як за добу, за втручання тодішнього міністра культури В.Вовкуна, міської ради та колективу закладу через погану репутацію його було відсторонено від керування закладом Національного рівня. З 2008 по 2010 рік П.О. Довгошия керував Київоблкіно де в результаті недорахувалися частини коштів. У травні 2010 року за підписом міністра М. Кулиняка П.О. Довгошия вдруге був призначений на посаду генерального директора Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», яку не має права обіймати згідно кваліфікаційних вимог, адже як профільна освіта та стаж роботи у культурній сфері у нього відсутні. Лишається загадкою, за чиїм лоббі такий «цінний кадр» опинився в обоймі міністра культури, адже до «фахівців» типу В.Лісничої та В.Прокаєвої йому явно далеко. Можливо, відповідь на це знає сам чинний міністр М. Кулиняк, який, не зважаючи на численні сигнали, вже два роки бездіє з приводу свого підлеглого.

За весь час відколи П. Довгошия опинився у директорському кріслі не вщухають скандали, що позначилися звільненнями більше десятка працівників з-поміж яких опинилися заслужені працівники культури з багаторічним досвідом роботи: заступники по науковій та господарській роботі, головний бухгалтер, головний архітектор, директор філіалу та інші. Значна кількість посад у закладі займається сумісниками, що виконують сумнівні функції. Відтак у заповіднику існують три юрисконсульти та три працівники відділу кадрів. Частина працівників, що значаться на тих чи інших посадах, виконують роботу не за посадовими інструкціями, переписують експонати що є у фондосховищах та звітують про все це напряму директорові.

Звертає на себе увагу той факт, що за два роки керівництва П. Довгошиї у Нацзаповіднику «Переяслав» сталися резонансні покражі особливо цінних експонатів. Зокрема 11 жовтня 2010 р. викрадено бронзовий лутерій 5 ст. до н.е., що був окрасою археологічного музею. Грати на вікнах музею, через які злодії поцупили пам’ятку вартістю у сотні тисяч доларів, і досі не встановлено!  Зникали й менш цінні експонати з фондосхович та інших музеїв.

Також сумною є доля найбільшої в Україні колекції українського народного одягу, що після рейдерського захоплення приміщення Михайлівської церкви, де раніше знаходився Музей одягу, тепер зберігається в жахливих умовах в одному з непристосованих приміщень – дерев’яній хаті без опалення та сигналізації. Теж стосується археологічної колекції, що складається з тисяч артефактів.

Загалом Національний заповідник, за період керівництва П.О. Довгошиї, втратив кілька діючих музеїв, що лишилися тільки на папері – Музей народного одягу, Музей Бенардоса, Музей архітектури часів Київської Русі … В останньому взагалі господарює церковна громада Московського патріархату, водячи туди екскурсії замість музейних працівників.

Словом, ситуація виглядає цілком «нормальною» поряд зі скандальною перебудовою Михайлівської церкви, на територію якої, для проведення інспектування пам’ятки національного значення, не пустили, навіть, народних депутатів (!) у складі комісії Комітету з питань культури та духовності Верховної ради України. Натомість, гендиректор П.О. Довгошия, разом з міським головою, за зусилля в «реставрації» пам’ятки отримав «почесну церковну нагороду» –орден Орден Святителя Димитрія Ростовського. Орден за нівечення пам’ятки національного значення – дивна річ, погодьтеся!

У квітні 2011 року ледь не зупинилася робота Музею-діорами «Битва за Дніпро», що розміщується у Вознесенському соборі. Тоді сам міністр культури М. Кулиняк та спійманий на хабарі керівник обласного відділу культури І.Осипенко, разом з П. Довгошиєю здійснювали своєрідні оглядини. Демонтувати музей та влаштувати у ньому діючий монастир тоді завадила активна позиція громадян міста Переяслава-Хмельницького.

Численні скарги та звернення до різноманітних установ, представників діючої влади і особисто на ім’я міністра культури М. Кулиняка, публікації в пресі та сюжети на центральних телеканалах українського телебачення – усе це впродовж двох років не помічають у міністерстві. Чи можливо там з якихось причин зацікавлені у послугах таких «ефективних менеджерів» як П. Довгошия?

Адже стиль його керівництва змушує замислитися над наявними ознаками злочинних факторів. Догани та звільнення з керівних посад працівників з багаторічним стажем та досвідом роботи відбуваються вперемішку з підпалами та викраденням цінних експонатів з музейних експозицій. Щодо цього простежується  дивна схема, коли спочатку пам’ятку планують віддати на реставрацію, а тоді вона зникає у невідомому напрямку, як це сталося у випадку з античним бронзовим лутерієм. Теж саме ледь не відбулося з танком, що знаходиться на подвір’ї Музею Заповіту Т.Г. Шевченка. Лише вчасне втручання музейних працівників та звернення до засобів масової інформації відвадило «реставраторів», що вже намірилися вивозити габаритний експонат. На тлі цього, тенденційно виглядає останній випадок. 16 вересня 2012 року з фондосховища на горищі меморіального Музею Г.С. Сковороди, за вказівкою директора П.О. Довгошиї, було спиляно замок (бо ключі десь загубилися!). Працівникам було роз’яснено, що це робиться для того аби сфотографувати рідкісний стародрук, що готується до реставрації – Кодекс законів польських королів 17 століття. При цьому пам’ятку фотографували як звичайним фотоапаратом, так і мобільним телефоном. Мабуть таку забаганку висловили майбутні «фахівці-реставратори»! Тож куди подінеться цінний раритет з фондів музею незрозуміло. І незрозуміло чи знають про таку «реставрацію» у міністерство культури України? Зрозуміло лише те, що від 19 жовтня у Національному заповіднику не працює головний зберігач фондів Л.О. Годліна, у якої директор, з порушенням вимог чинних нормативних документів, вилучив ключі від усіх фондосховищ які є в установі. Тепер директорові більше не доведеться спилювати замки, адже П.О. Довгошия отримав одноосібний доступ до всіх фондових приміщень та експонатів, що в них зберігаються. Тож тепер не повториться тенденція зі зникненням ключів, що проявилась під час роботи комісії Комітету з питань культури і духовності, коли на вимогу народних депутатів надати ключі від фондосховища на Музеї просто неба та від брами Михайлівської церкви, директор їх просто не знайшов, а комісія поїхала не з чим. Що правда тоді було складено негативний припис до міністерства культури на який досі немає ніякого реагування ні чиновників міністерства, ні особисто М. Кулиняка. А тим часом коштовні колекції знаходяться під загрозою розкрадання. Очевидно комусь це дуже вигідно, адже переяславські музеї вже давно стали ласою «кормушкою» для можновладних колекціонерів, а експонатами из українських музеїв постійно поповнюється «чорний ринок» старожитностей.

Буквально за кілька останніх днів, з грубими порушеннями «Кодексу законів про працю України», П.О. Довгошия звільнив кількох молодих науковців, що відмовилися приймати на себе матеріальну відповідальність, згідно запропонованих директором нових посадових інструкцій. Разом з цим, припис про звільнення з займаної посади отримала провідний науковий співробітник заповідника – голова профспілкової організації «Захист справедливості».

Доведені до відчаю та залякані працівники заповідника, що за два з половиною роки склали величезну кількість доповідних записок на ім’я директора з вимогою припинити свавілля, пройшли через безліч судів, відсуджуючи неправомірні догани, що їх постійно виносить П.О. Довгошия, зверталися до усіх можливих інстанцій, включно з Президентом України і ніде не отримали підтримки. Сьогодні ці люди, що захищають безцінну  спадщину зібрану Героєм України Михайлом Івановичем Сікорським, залишені напризволяще міністром культури М. Кулиняком. З метою захистити свої права та зберегти скарби нашого народу вони ладні вийти на пікетування відповідних органів влади.

Зоряна Малинюк, громадський журналіст

Від журналу "Музеї України":

Процес нищення гордості українців - Нацзаповідника "Переяслав" - на совісті нинішнього міністра культури! Невже не можна було призначити на посаду директора когось більш адекватного, з числа чисельних учнів М.І.Сікорського? Закриваються унікальні музеї, фактично розігнано науковий колектив, викрадаються експонати... Періодично вибухають скандали через незаконні звільнення. Це у музеї планетарного рівня! Хоча, чільний міністр культури сприймає скансени зовсім по іншому - кажуть, кілька років пілікав на скрипочці у кабаці в Пирогові...

Такі люди керують культурою! Ще раз звертаємося до Президента України з вимогою звільнити цього горе-міністра!
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.