Олігархізація економіки України - шлях в нікуди

3 октября 2012, 20:51
предприниматель
0
431

Де знайти в Україні моральних та прагматичних управлінців держмайном

За оцінкою колишнього міністра економіки Богдана Данилишина, на сьогоднішній день активи ста найбагатших українців зросли майже до 130 млрд. дол, тобто складають до 80% щодо розміру ВВП України. І, на жаль, основа олігархічного українського багатства - сировина, а не інформаційні технології і високотехнологічне виробництво. Як результат за останні роки в Україні створена олігархічно-люмпенских модель суспільства і країна перетворилась в сировинний додаток.

Зараз уряд готує п'ятикратне скорочення переліку об'єктів держвласності, що не підлягають приватизації. У цей перелік входять підприємства енергетичної галузі, енергомережі, спиртзаводи і коньячні заводи, шахти, радіотелевізійні центри, видавництва, стадіони і т.д. А це означає, що з держвласності знову будуть виведені підприємства, які приносять реальний дохід до бюджету і забезпечують виконання соціальних програм. Зрозуміло, що ті, хто приватизують держпідприємства будуть платити мінімальні податки, одержувати державну підтримку у вигляді дешевих кредитів і гарантій. А це вже питання щодо конкурентноздатності неолігархічних структур, які будуть фактично знищені ринком.

Для виконання соціальних програм держава планує збільшення імпортних мит - це наповнення бюджету за рахунок підприємця і кінцевого споживача. Тобто знову соціальні програми будуть оплачуватися з нашої ж кишені. А чи не виникає ні у кого питання, чому одночасно зі збільшенням обсягу приватизації, наміром збільшення митних зборів Україна перейшла з Панамою (безподатковим раєм) на безвізовий режим?

У 2010 експерт-економіст Анатолій Гальчинський стверджував, що "держава була и залишається неефектівнім власником" і пропонував знизити частку державної власності з нинішніх 37% (у 2010 році) до 15-20%. Виконуючі ці рекомендації, державне управління привело країну до олігархічно-люмпенівської моделі суспільства, де нема середнього класу – гаранта демократії та стабільності кожної країни.

Досвід європейских країн, які не зруйнувались під час кризи, підтверджує життєздатність моделі, коли частка державного сектору в економиці становить від 20 до 60%. Чи знаєте ви, що в благополучній Австрії частка державного сектору становить близько 70%?

І якщо мова йде про неефективність роботи державного сектору в Україні, то напевно починати потрібно з системи управління. Чому приватний сектор працює ефективніше? Бо власник зацікавлений в отриманні прибутку, щоб до менеджменту не попали крадії та непрофесіонали. В приватному секторі застосовуються найсучасніші методи управління. А державна власність належить всім і нікому окремо. Вихід один - до державного управління повинні прийти прагматики-управлінці, які приймають світові демократичні принципи. І тількі політична воля, направлена на збагачення держави, а не свого карману може щось змінити.  І якщо серед українців не знайдеться таких моральних фахівців, то потрібно повторювати досвід Петра І і запрошувати на конкурсній основі іноземців для управління державним майном. Можливо вони хоча б  на перших порах не будуть красти.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.