ЯК І НАВІЩО МАНІПУЛЮЄ ОПОЗИЦІЯ?

Дивні результати опитування оприлюднила 15 жовтня опозиція. І, хоча проведені вони пулом поважних з восьми соціологічних компаній, назвати виголошений ними результат соціологією не повертається язик

Кожній з соціологічних компаній, що брали участь у дослідженні, було доручено зробити опитування із близько двохсот анкет. У підсумку, результатом нібито став сумарний результат, отриманий усіма. Є один нюанс. Підрахунок голосів не протоколювався, тобто процедури публічного підрахунку не було. Як рахувалися результати, достеменно невідомо нікому. Принаймні соціологам. Кожна з компаній відповідальна лише за свої двісті анкет. Якою ж була вибірка по кожному округу і чому отриманий результат аж ніяк не співвідноситься із дослідженнями, тих же компаній, проведеними без технології пулу  – наразі таємниця. 

Виходить, що під дослідженням стоять імена провідних соціологів, а відповідальність за  спільний результат  фактично не несе жодна із соціологічних компаній, які його робили – адже вибірка в 200 анкет не є навіть близько репрезентативною. У підсумку вийшло, що  більшість компаній, які раніше виголошували в своїх власних  всеукраїнських чи мажоритарних дослідженнях перемогу  ПР чи її мажоритарників – у цьому спільному дослідженні на замовлення опозиції  підписались під діаметрально протилежним результатом – під раптово виниклою перемогою ударівців та батьківщинців. Кураторами проекту з боку двох партій були  від «Батьківщини» Сергій Міщенко і Юрій Якименко та від «Удару» Світлана Онищук і  Ростислав Павленко.

 Для чого і для кого це робиться? Ідея тих, хто проектував цю фальсифікацію, напрочуд проста: якщо «прокатить» - в інформпросторі в один з останніх днів коли закон ще дозволяє виголошувати результати досліджень, легалізовані дані, згідно яких «Удар» та «Батьківщина» мають непереможних мажоритарників. Це для тих 40% невизначених виборців, які досі не знають за кого голосувати і ймовірніше за все віддадуть свій голос за переможців.

 Якщо ж технологія буде розкрита – більшість соціологічних компаній, які виголошували провал  мажоритарних виборів опозицією, виявиться дискредитованою в очах суспільства. Це дасть змогу Арсенію Яценюку ще раз переможно повторити зопалу кинуту в ефірі політичного шоу  тезу про продажність усіх соціологів.

Пролити світло на це дивне псевдосоціологічне дослідження могли би самі соціологи, якщо би виголосили результати, отримані  кожен  у своїх 200 анкетах, разом прилюдно сіли би порахували і підтвердили чи спростували результат. Звичайно, якщо захотіли б.

Поясню на живому прикладі. Маю на руках результати двох соціологічних досліджень, проведених поважними компаніями -  Research&Branding Group   на чолі з Євгеном Копатьком та Rating Group на чолі з Олексієм Антиповичем. Дослідження проводились впродовж двох тижнів кінця вересня-початку жовтня. Вибірка становила 800 та 1500 респондентів відповідно, похибка не перевищує 3%. Дослідження проводились незалежно одне від одного. За результатами обох досліджень лідером рейтингу є регіонал Петро Мельник. За нього готові віддати голоси більшість жителів –   близько 18%. Кандидати від “Удару” та “Батьківщини”  мають однакові рейтинги на рівні до 10%. За два тижні радикальні зміни  суспільних настроїв неможливі за всіма законами соціології. За даними ж  псевдосоціологічного дослідження, кандидат від “Удару” має 17%, “Батьківщини” – 19%, ПР – 14%.

Цю деталь не врахували розробники так званого пулу,  а саме те, що більшість соціологічних компаній вже працювали в цих округах і мажоритарники мають на руках результати їхніх досліджень, які, звичайно ж,  абсолютно не співпадають,  а часто мають дзеркально протилежний результат при значно більшій вибірці, до того ж, підтверджені в динаміці.

Вже очевидно, що  покликанням проекту “Удар” були і є похорони опозиції. Свідомо чи ні (найвірогідніше, що на рівні акціонерів партії -  це свідомий крок, здійснений в результаті домовленостей із керівництвом ПР) “Удар”  вже затягнув усі можливі переговори про об’єднання  і зруйнував  саму ідею об’єднаної опозиції. По факту опозиція нині  як ніколи роз’єднана .  

 Чи могла Юлія Тимошенко, стоячи в оранжевих шарфиках на Майдані-2004 поруч із Віталієм Кличком здогадуватись, що усього лише за вісім років він стане для неї більш запеклим другом, аніж Віктор Ющенко? Напевне що ні, натомість Віталій Кличко став для неї ще більшим злом -  Іваном Сусаніним, який  переграв  саму лисичку-сестричку, завів  у болото і кинув. Бренд “Юлія Тимошенко” як то кажуть технічно “загубили”, як непотрібну річ, забули забрати з дитсадочку, “зажували” питання. Пригадають хіба що для того, щоб через півроку продемонструвати  парад вступів її сьогоднішніх однопартійців до пропрезидентської більшості.

За чиєю вказівкою все це було зроблено і чи власники бренду “Кличко” свого часу не кинуть  самого  Віталія Кличка як відіграну карту чи збитого льотчика – хай це залишиться загрозами самого Віталія Володимировича. Результатом же його гри є те, що сьогодні Батьківщина, яка провела з’їзд за зачиненими дверима, з-за яких чулися сварки, виглядає  в очах своїх виборців найгірше ніж будь-коли. Цей проект  після вчорашнього дня можна буде називати як завгодно, проте це  вже не об’єднана і вже не опозиція. І в жодному разі це вже не конкурент  кандидату від ПР на президентських виборах 2015 року.

Олена Дьяченко

Консалтингвоа компанія «Партія влади»