Антирелігійний акціонізм – політична зброя ХХІ століття

22 октября 2012, 18:23
Студент-політолог
0
484
Антирелігійний акціонізм – політична зброя ХХІ століття

Про нове в міжнародних відносинах

Коли мова заходить про зміни в міжнародній політиці чи якісь надзвичайно важливі події, що сколихнули світове співтовариство, ми звикли уявляти собі картинки з типових міжнародних конференцій та форумів, де офіційні представники держав і дипломати говорять про долю світу, вирішують щось, а потім це рішення викликає відповідну реакцію в окремих країнах чи в цілому світі. Однак, на сьогодні це вже застарілий стереотип рушійної сили міжнародного політичного життя. Порівняйте, наприклад, міжнародні наслідки двох наступних подій. Перша – це чергова зустріч глав декількох країн – в цілому безрезультатний форум, на якому говорили про проблеми світу та ще раз згадали про шляхи їхнього вирішення. Нічого нового. Здається, що навіть ЗМІ, за відсутності новин на форумі, більше висвітили атмосферу наметового містечка антиглобалістів, яке ті розбили поблизу міста зустрічі глав держав. Друга подія – публікація в якомусь маловідомому європейському виданні карикатурних малюнків із зображення пророка Мухаммеда, яка сколихнула весь ісламський світ. Чисельні протести біля посольств, масові виступи населення з вимогами покарати авторів публікації, погрози тощо.

Останнім часом, завдяки активному розвитку інформаційних технологій, ми можемо спостерігати локальні явища, що носять, як правило, епізодичний характер, але мають непропорційні за масштабами наслідки, які значно впливають на характер міжнародних відносин. Такими явищами є окремі соціальні дії – акції.

Акціонізм з соціологічної точки зору є тактикою певних, частіше за все екстремістськи налаштованих соціальних груп, в основі якої лежать не ясно усвідомлені політичні цілі, а спонтанний протест проти влади. Акціонізм – це явище, що, як правило, властиве демократичним країнам чи країнам, політична система яких знаходиться в процесі активної трансформації.

Серед яскравих прикладів сучасного політичного акціонізму можна назвати американський протестний рух «Захопи Волл-стріт» та український громадський рух «Фемен». Дії учасників цих рухів, як правило, спрямовані на привернення уваги та не мають чіткоокреслених довгострокових цілей.

Феноменом ХХІ століття став антирелігійний акціонізм, що характеризується діями, головна мета яких – вираження протесту проти суспільних традицій, на захисті яких завжди стояла релігія. Антирелігійний акціонізм можна розглядати як різновид політичного акціонізму, однак, зважаючи на потужність впливу та масштабність наслідків, що він спричинив, доцільним буде виокремити його як самостійне явище. Найбільш яскравими проявами антирелігійного акціонізму в сучасному світі є антиісламський та антиправославний акціонізм. 

Якщо в своєму соціумі антирелігійний акціонізм не завжди викликає значну реакцію, то через відкритість світового інформаційного простору, реакція на нього із боку суспільств інших країн може значно відрізнятись. Зокрема це стосується антиісламських акцій, проведених окремими особами та групами осіб в країнах ліберальної демократії, зокрема в США та країнах ЄС.

Серед найбільш очевидних причин виникнення антиісламського акціонізму – незгода та засудження зі сторони політичної влади західних суспільств та, як наслідок поширення впливу позицій влади серед населення, самих західних суспільств політичних режимів ісламських країн, які не є демократичними та в яких мають місце порушення прав людини та відсутність свободи слова. Першими проявами антиісламського акціонізму були численні публікації в ЗМІ карикатурних малюнків із зображенням найбільш впливових релігійних постатей ісламу (Карикатурний скандал 2005-2006 років тощо). За цим прослідували неодноразові акти спалення копій священної, з точки зору ісламу, книги. Кульмінацією антиісламського акціонізму став у 2012 році вихід та розміщення в мережі Інтернет фільму під назвою «Невинність мусульман», що був знятий в США. Це викликало в ісламському світі вкрай негативну реакцію, яка вилилась масштабні протести та погроми, які призвели до численних людських жертв. Міжнародний вимір наслідків цих дій проявився в географії протестів, яка охопила Лівію, Єгипет, Ємен, Туніс, Пакистан та інші мусульманські країни, численних атаках на американські та європейські посольства та консульства, під час однієї з яких було вбито американського посла в Лівії, а також в заявах та коментарях глав окремих держав щодо цих подій.

Ще одним проявом антирелігійного акціонізму в сучасному світі є антиправославний акціонізм в Росії, який стрімко набрав обертів за останні декілька років.

Причиною тому є стрімка популяризація серед населення уявлення про високий рівень політизації церкви. «Занадто мирське» життя представників церкви, її величезні фінансові ресурси, нерідкі ситуації, пов'язані зі скандальним викриттям рівня статків окремих священиків - все це призводить до зниження авторитету РПЦ. Більше 75% росіян вважають себе православними. Сьогодні, беручи до уваги зростання невдоволення політичним керівництвом країни та поширені уявлення про взаємну підтримку правлячої партії і церкви, будь-яке засудження церквою дій опозиції або незначний конфлікт церкви з громадськістю тут же викликає непропорційні невдоволення громадськості.

Виступаючи проти традицій зрощення інтересів церкви і влади, на початку 2012 р. російська панк-рок-група «Пуссі Райот» провела акцію протесту в православному храмі, що була розцінена православними віруючими як антиправославна. Також учасників цієї акції було притягнуто до кримінальної відповідальності. Ця подія сколихнула російське суспільство та поділила його на дві частини: прибічників та противників протесту, відповідно переважно ліберальні та консервативні кола суспільства, в якому перші вбачають спробу вплинути на політичну ситуацію в країні та привернути увагу до антидемократичності уряду, а другі класифікують цей протест як акт розпалювання ненависті на релігійній основі. Окрім реакції всередині держави, мала місце також реакція світової спільноти. Однак в центрі міжнародної уваги опинилася не безпосередньо акція протесту, а притягнення до кримінальної відповідальності її учасників. Ця тема широко висвітлювалася в західних ЗМІ, де російська влада була звинувачена в антидемократичності та впливі на судовий процес над учасниками акції протесту. 

Як прояв реакційності, що в тій чи нашій мірі властива будь-якому суспільству, в Росії активізувались православні активісти, серед яких переважає православна молодь. Однак їх акції, як правило, будучи непрофесійно організованими і носячи радикальний характер, негативно впливають на імідж православ'я серед населення. Тому, говорити про міжнародний вплив православного акціонізму поки що не доводиться.

Таким чином, виходячи з передумов виникнення, основних форм прояву та цілей антирелігійного акціонізму, його можна визначити як дії певних соціальних груп, що є зовнішнім проявом їхнього невдоволення діяльністю та впливом інституту тієї чи іншої релігії. Через взаємозв’язок та взаємний вплив релігійних та політичних інститутів в окремих країнах світу, чітко провести межу між антирелігійним та політичним акціонізмом неможливо, тому що найчастіше антирелігійні акції носять політичний підтекст. Однак через центральну роль релігії в окремих суспільних акціях, виокремлення антирелігійного акціонізму з політичного, все ж таки є доцільним.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: політика,міжнародні відносини,протести,релігія
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.