За кого мы голосуем

25 октября 2012, 12:42
0
198
За кого мы голосуем

Город добра

Уже одного выбрали 


15 грудня 1967 року у віці 17 років Віктор Янукович був уперше засуджений до 3 років позбавлення волі за участь у пограбуванні за статтею 141 ч.2 КК УРСР як член злочинного угруповання «Півновка». У зв'язку з амністією з нагоди 50-ти річчя Жовтневої революції термін покарання був зменшений судом до 1,5 років. Покарання Віктор Янукович відбував у колонії Кременчука упродовж 6—7 місяців і був умовно-достроково звільнений за клопотанням адміністрації за зразкову поведінку. За свідченням мешканця Сміли Миколи Московченка, який у той час також перебував у цій колонії, Віктор Янукович співпрацював з адміністрацією виправної установи.[131]

Удруге до кримінальної відповідальності Віктор Янукович був притягнутий за заподіяння тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ст. 102 КК УРСР й засуджений 8 червня 1970 року до 2 років позбавлення волі. Але при цьому з невідомих зараз причин досудове слідство й розгляд справи в суді тяглися 9 місяців. За свідченням одного з приятелів Віктора Януковича Олександра Мартиненка, під час інциденту була присутня якась дівчина, яку Віктор Янукович начебто захистив від п'яних залицянь. Побутує легенда, що начебто справа насправді порушувалася за зґвалтування відповідно до статті 118 КК УРСР, але завдяки співпраці Януковича з «органами» буцімто зникла заява потерпілої, а справа була перекваліфікована[5].

У грудні 1978 року судимості Януковича ухвалою Президії Донецького обласного суду були визнані безпідставними. Це стало можливим завдяки зверненню до Донецького обласного суду космонавта Георгія Берегового, депутата Верховної ради СРСР[132].

Обставини цих справ суперечливо висвітлюються низкою засобів масової інформації.

2004 року до Донецька були скликані журналісти для прояснення ситуації із судимостями прем'єра, та голова Донецького апеляційного суду Олександр Кондратьєв не пред'явив журналістам нічого, крім наївного запитання: «У вас що, є підстави мені не вірити?»[133]

2006 року була заведена кримінальна справа за фактом фальсифікації постанов суду про зняття судимостей з Віктора Януковича. Проте вона була закрита за відсутністю складу злочину у липні 2006 року[134]. 8 лютого 2005 Донецька обласна прокуратура, за вказівкою Генпрокуратури України, відновила розслідування у справі про можливі фальсифікації при знятті судимостей з Віктора Януковича. У липні 2005 року в ході перевірки, проведеної Донецькою обласною прокуратурою, було встановлено, що протягом 2002—2004 років співробітниками Донецького обласного апеляційного суду були підроблені дві постанови президії Донецького обласного суду від 27 грудня 1978 року про скасування стосовно Віктора Януковича вироків народного суду Єнакієве за ст. 141 ч. 2 («грабіж, пов'язаний з насильством») і ст. 102 («свідоме нанесення тілесних ушкоджень»). Експертиза, проведена Науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Керування МВС у Донецькій області, як і наступна, проведена Державним науково-дослідним експертно-криміналістичним центром Управління МВС України, факт фальсифікації архівної справи № 386 Р-3410 підтвердила. Зокрема, у висновках обох експертиз відзначалося, що сторінки з постановами, що відрізняються складом паперу від інших сторінок, вставлені у справу після її розшивання, підпис судді Віталія Хованського, який вивчав справу Януковича, підроблений іншою особою. У жовтні 2005 року, однак, розслідування було припинено «у зв'язку з відсутністю складу злочину» — слідчим органам так і не вдалося виявити оригінали фальсифікованих документів, а склад злочину за ст. 366 ч.2 КК України припускає підробку винятково оригіналів. Віталій Бойко, головуючий у президії Донецького обласного суду того часу, а згодом голова Верховного Суду України, не раз заявляв, що особисто підписав постанови суду про зняття судимостей.

И нам осталось проголосовать за Чудновського

За інформацією ЗМІ, Віталій Чудновський до 2005 року був членом київського організованого злочинного угрупування (ОЗУ) Віктора Рибалки («Рибки»), яке здійснювало «кришування» компанії «Фокстрот». У той час як Віктор Рибалко проживав у Амстердамі, безпосередній контроль його справ у Києві здійснював Віталій Чудновський (зокрема над горілчаним виробництвом «Княжий град»). В 2005році Віктора Рибалку було застрелено у Києві, після його повернення з Нідерландів. По тому Віталій Чудновський набув більшого впливу у кримінальних колах.

 Сделайте правильный выбор !!!!!


Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.