[Україна без гриму] "Ностальгія або ЩЕ НЕ ВСЕ ВТРАЧЕНО"

25 октября 2012, 13:11
журналист
0
436

Слухаючи сьогодні вдень Ґринджоли "Разом нас багато", спало на думку те, що за останні вісім років, ми з вами, панове, втратили всі наші цінності, все, до чого ми тоді йшли.

Слухаючи сьогодні вдень Ґринджоли "Разом нас багато", спало на думку те, що за останні вісім років, ми з вами, панове, втратили всі наші цінності, все, до чого ми тоді йшли. А що натомість ми отримали? Занепад країни, практичний розкол країни по берегах Дніпра, взаємна ненависть один до одного, постійні суперечки через питання, які взагалі не мають права на те, щоб бути поставленими.
Ми знову почали боятися. Ми боїмося говорити по телефону про свої погляди, ми боїмося писати про те, що коїться довкола нас, в нашій власній державі. Ми боїмося поїхати на етапу, як лідери опозиції. Декого з нас можна вже сміливо називати дисидентами, на кшталт радянських часів. Але де нові Андрії Сахарови, Олександри Солженіцини, Ліни Костенки, Василі Симоненкі, Василі Стуси, Михайли Осадчі та багато інших, де сучасні вони?!
Ми об'єднуємось навколо незрозуміло чого, чи ми просто намагаємося бути окремо від всього суспільства. Але не виходить. Ми є частиною цього соціуму, який вже давно проіржавів і змастити його поки що нічим.
Ми відверто знаємо про те, що нас обманюють, але ми дивимось цій брехні прямо у вічі...та продовжуємо із ентузіазмом: "Так, брешіть мені далі, I like the way you lie!!!" Так вже вийшло, що ми незграбні до самих себе люди, яких можна порівняти із собаками - розуміємо все але нічого сказати чи заперечити не можемо.
Коли в суспільстві немає консолідації, таким суспільством дуже легко маніпулювати. І на разі маніпулятори не самі найкращі представники людства.
Спробуйте збагнути, якщо вистачить клепок - ви з відразою ставитесь до вбивць, ґвалтівників, крадіїв та злодіїв загалом, чи не так? Ми всі такої думки, абсолютно всі. Але чогось наше суспільство мириться із тим, що над нами потроху вдягає собі корону ґвалтівник, оточений кримінальною світою. І хто їм протистоїть? Майже така сама протидія, але не така нахабна, проте й нахабна, така сама корумпована, кримінальна, така сама мафіозна. Ми кажемо що клан в нас один. Ні, їх два, або навіть три. Просто два інші менші, але сутність така сама. Ми вже звикли обирати найменше зло, і вважаємо, що інакшого виходу в нас немає. Так і є, але не треба обирати зі зла.
Скажіть мені прошу, чи був за часів незалежної України проведений хоча б один референдум? Хто вас питав колись щодо чогось із влади,будь-якої влади? Відповідь маєте самі, панове.
Замислитесь над тим, як вам далі житиметься. Бо то є ваше власне життя.
Щиро вам дякую!
[Україна без гриму]
Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
ТЕГИ: Украина,Ющенко,Свобода слова,Юлия Тимошенко,Янукович,политика,політика України,Помаранчева революція,ВИБОРИ 2012
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.