Рецензія на книгу Данила Чайковського «Хочу жити!»

1 ноября 2012, 23:10
0
273

Тобі, Україно моя, і перший мій подих, і подих останній тобі.

   Усе своє життя  я вважала, що головне завдання літератури – це дарувати людям радість та лише приємні емоції. Мені ніколи не подобалися книжки, які викликають у мене сум, жаль, відразу до того, що в них описується. Я думала, що про події, які викликають біль у серці, про які важко та неприємно згадувати, краще написати сухою, лаконічною мовою шкільного підручника, аніж писати про них книгу, яка передає кожну деталь того, що відбулося, змушує пропустити ці події крізь себе, відчути та усвідомити всю їхню жахливість. Прочитавши книгу Данила Чайковського «Хочу жити!» я зрозуміла, як глибоко я помилялася.

  Цей твір переконав мене, що про таке можна, ба, навіть треба писати! Адже щоб зрозуміти, через що пройшли люди, які потрапили до концентраційних таборів, треба відчути кожну секунду того жаху та болю, що вони пережили. Особисто зазнавши, що таке переслідування та ув’язнення в тюрмах і нацистських концтаборах, Данило Чайковський написав надзвичайно проникливу розповідь, яка викликає безмежне співчуття та змушує співпереживати її героям навіть найжорсткішого читача. Уже з перших  сторінок книга примушує нас пережити ті нестерпні страждання, які випали на долю в’язнів: «…довга, гостра, як жало голка плавно пройшла крізь тіло, шукаючи серця. Вправна рука німецького лікаря натиснула толок. Тіло хлопця прогнуло, як під  струмом, на червоні уста вибіг крик, і сконав». Не вдається стримати сльози, коли автор змальовує жахливі картини страт: «Напроти під блоком лікарні лежали трупи. Голі, худі, цілі в грязі і калі зовсім не були схожі на колишні людей…»

   Коли читаєш цю книгу, починаєш усвідомлювати скільки страждань випало на долю твого народу, через які жахливі випробування змусила доля його пройти. Це, звичайно, пробуджує почуття самосвідомості, змушує нас памятати та брати за приклад безмежну любов та відданість цих людей своїй Батьківщині.

  «Хочу жити!» - це книга, яка разом з відчуттям суму і болю дає нам змогу відчути гордість за героїчні та самовіддані вчинки наших предків. Книга, яка назавжди залишиться і в думках, і в серці. «Хочу жити!» - це книга, яку дійсно варто прочитати і яка не залишить байдужим нікого.

Рубрика "Я - Корреспондент" является площадкой свободной журналистики и не модерируется редакцией. Пользователи самостоятельно загружают свои материалы на сайт. Редакция не разделяет позицию блогеров и не отвечает за достоверность изложенных ими фактов.
РАЗДЕЛ: Пользователи
Если вы заметили ошибку, выделите необходимый текст и нажмите Ctrl+Enter, чтобы сообщить об этом редакции.